Доки народні обранці захищають інтереси виробників, їхні виборці тихо спиваються.
– Це величезна мафія. Щойно законопроект засвітився у парламенті, до мене зразу ж почали підходити депутати. У тому числі з керівництва моєї фракції. Зі словами, що я не тим зайнялася, – розповідає Людмила Кириченко.
Депутат двох попередніх скликань Верховної Ради від Партії регіонів каже про пиво.
Режим сприяння
За вмістом алкоголю пляшка «Хортиці Преміум» дорівнює семи пляшкам «Білого Чернігівського» або восьми пляшкам «Оболоні Світлого». Цю формулу пивні лобісти трактують лише в один бік. Вони пропагують безперечний факт, що пити горілку набагато шкідливіше, ніж пиво. Але не схильні обговорювати іншу істину – пиво теж є алкоголем.
На їхній стороні – закон. У 1995 році за пропозицією Віктора Суслова парламент розпочав регулювання продажу алкогольних напоїв і тютюну. Поступово був заборонений продаж неповнолітнім, вигнана в ніч реклама по телебаченню і запроваджене ліцензування місць торгівлі.
Єдине, що залишилося незмінним – ці обмеження не торкнулися пива. І в редакції 1995 років, і зараз пиво не вважається алкогольним напоєм.
З 1995 року виробництво пива виросло уп’ятеро. Обсяг продаж цього року складе близько 2,5 млрд. доларів. Таке зростання ринку привабило світові бренди, що один за іншим скупили українські заводи. Остання операція відбулася в травні. Рінат Ахметов продав «Сармат» гігантові пивоваріння Sabmiller.
Зворотний бік медалі
– У нас у гуртожитку пиво для студентів замінює воду, – ділиться студент із Луганська Андрій Жельветро. – Увечері всі йдуть гуляти в центр із пивом. І підлітки, і дорослі, і з візочками.
У останні два роки такий стан справ все частіше критикують практикуючі наркологи. Вони говорять, що пиво не замінює горілку, а стає першим етапом розвитку залежності. Інколи й останнім.
– Бувають випадки і чисто пивного алкоголізму. Одного дня мама привела до мене 16-річного сина з ознаками делірію. Простіше кажучи, з білою гарячкою. Він почав пити пиво з 12 років і дійшов до трьох – чотирьох літрів на день, – розповідає київський лікар Андрій Карачевський.
Багатьох вразила весняна заява Всесвітньої організації охорони здоров’я про те, що Україна – лідер серед 40 країн регіону по підлітковому алкоголізму.
Що робить центральна влада?
ВООЗ вважає, що найефективніший антиалкогольний захід – збільшення ціни. Наприклад, шляхом підвищення акцизів на алкоголь. Особливо ефективно це впливає на споживання алкоголю підлітками. Для них також важливі реклама і приклади дорослих (ось чому в Європі, США та Росії забороняється розпивання на вулиці).
Також як ефективні кроки ВООЗ рекомендує обмежувати місця, де можна купити алкоголь, час, коли його можна купити, і вік тих, хто має право купити.
Ми поставили трьом останнім міністрам охорони здоров’я запитання, що вони зробили в цьому напрямку.
Микола Поліщук, який очолив МОЗ після помаранчевої революції, говорить, що планував обмежити місця продажу і споживання пива, а також збільшити акцизи. Але Поліщук антипивні ініціативи не встиг навіть озвучити.
Юрій Поляченко, що змінив його, чесно зізнається, що не планував жодних заходів проти пива.
Нинішній міністр Василь Князевич на наш запит відповів так:
– Потрібно заборонити будь-яку рекламу, будь-яку пропаганду вживання пива й інших алкогольних напоїв. Сьогодні спроба визначення що більш небезпечне: міцна горілка чи слабоалкогольне пиво, є некоректною. Згідно зі статистикою, більше ніж 70% українських дітей вперше пробують алкоголь із рук власних батьків. Цей факт у країні замовчується. МОЗ України протягом багатьох років наголошувало на хибності виокремлення пива в законі про рекламу і наданні йому якісних пріоритетів.
Міністр сказав, що сподівається на прийняття Радою закону про основи державної політики щодо запобігання алкоголізму і наркоманії. Вивчивши його проект, ми не знайшли жодних обмежень на рекламу або продаж пива і «слабкоалкогольних» напоїв.
Битва у Раді
За шість скликань Верховної Ради такі обмеження намагалися ввести лише шість депутатів. Три з Блоку Юлії Тимошенко – Андрій Шкиль, Микола Томенко і Павло Унгурян. Двоє з Партії регіонів – Геннадій Васильєв і Людмила Кириченко. Один – Михайло Сятиня – з Народної партії.
Наймасштабніші обмеження двічі пропонувала Кириченко. Чому? Вона говорить, що її колись вразила черга за пивом біля школи в Перевальську Луганської області. У черзі стояли школярі, що вибігли на перерву.
Але жоден із проектів не був навіть винесений на голосування. Тоді в Раді було двоє власників пивоварних заводів – Рінат Ахметов («Сармат») і Олександр Слободян («Оболонь»).
– Були проти і з моєї, і з інших фракцій. Мені по прізвищах нецікаво говорити, але тиск був настільки величезний, що натякали навіть на мою родину, на те, що я в цьому житті не сама, – зізнається Людмила Кириченко.
У цю Раду Партія регіонів Кириченко не узяла.
Тепер найрішучіші обмеження пропонує Томенко. А саме – заборонити вживання в громадських місцях, продаж неповнолітнім, рекламу по ТБ як пива, так і «слабкоалкогольних» напоїв. Раніше Томенку вдалося серйозно обмежити рекламу алкоголю і тютюну. Уряд Тимошенко свою останню битву з ними програв.
Хто захищає пиво?
Це сталося 31 липня. Після катастрофічної повені в західних областях Кабмін просив парламент підняти акцизи на сигарети, алкоголь, пиво і руду. По пиву в руках Тимошенко був додатковий козир – акцизи на нього не піднімали вже півтора року.
Бюджетний комітет у парламенті зібрався 30 липня. Присутній депутат від БЮТ Олег Ляшко розповів нам про суперечку, що виникла довкола пива. Пивоварів захищав Ярослав Джоджік – однопартієць Слободяна по Українській народній партії. Перший віце-прем’єр Олександр Турчинов апелював до зростання виробництва пива, що продовжується (+10% за перше півріччя).
Наступного дня Тимошенко повідомила на засіданні комітету, що від підвищення акцизів на пиво, алкоголь і руду потрібно відмовитися, щоб вистачило голосів на тютюн. За розрахунками уряду, додаткові збори з тютюнової галузі дадуть 1,1 млрд. гривень. А збори з трьох інших товарів – лише 0,32 млрд.
– На мій погляд, пропозиція по пиву із самого початку була для торгів, – вважає Джоджік, що погодився пояснити свої дії. – Щоб відмовитися від нього, і показати, що Кабмін пішов на компроміс.
Джоджік говорить, що непрогнозоване збільшення податків погано позначилося б на інвестиційній привабливості України. На питання, чому він захищає інтереси саме пивної галузі, відповів, що добре знає її проблеми. Від кого? Від Слободяна і Асоціації «Укрпиво». Крім того, у нього самого є пакет акцій тернопільського пивзаводу «Опілля».
Саме Слободяна – почесного президента компанії «Оболонь» (другої на пивному ринку України) один горілчаний лобіст, що погодився поговорити на умовах анонімності, назвав головною силою пивного лобі в парламенті.
* * *
40 з 100 українських юнаків і 24 з 100 дівчат у віці 15–16 років (!) пили пиво більше трьох разів на місяць (Європейське дослідження, 2007 рік).
У Білорусі штраф за продаж пива неповнолітнім – еквівалент 160 доларів.
Єгор СОБОЛЄВ, бюро журналістських розслідувань «Свідомо»,
спеціально для «Нашого слова».
Джерело: ПОКРОВА
– Це величезна мафія. Щойно законопроект засвітився у парламенті, до мене зразу ж почали підходити депутати. У тому числі з керівництва моєї фракції. Зі словами, що я не тим зайнялася, – розповідає Людмила Кириченко.
Депутат двох попередніх скликань Верховної Ради від Партії регіонів каже про пиво.
Режим сприяння
За вмістом алкоголю пляшка «Хортиці Преміум» дорівнює семи пляшкам «Білого Чернігівського» або восьми пляшкам «Оболоні Світлого». Цю формулу пивні лобісти трактують лише в один бік. Вони пропагують безперечний факт, що пити горілку набагато шкідливіше, ніж пиво. Але не схильні обговорювати іншу істину – пиво теж є алкоголем.
На їхній стороні – закон. У 1995 році за пропозицією Віктора Суслова парламент розпочав регулювання продажу алкогольних напоїв і тютюну. Поступово був заборонений продаж неповнолітнім, вигнана в ніч реклама по телебаченню і запроваджене ліцензування місць торгівлі.
Єдине, що залишилося незмінним – ці обмеження не торкнулися пива. І в редакції 1995 років, і зараз пиво не вважається алкогольним напоєм.
З 1995 року виробництво пива виросло уп’ятеро. Обсяг продаж цього року складе близько 2,5 млрд. доларів. Таке зростання ринку привабило світові бренди, що один за іншим скупили українські заводи. Остання операція відбулася в травні. Рінат Ахметов продав «Сармат» гігантові пивоваріння Sabmiller.
Зворотний бік медалі
– У нас у гуртожитку пиво для студентів замінює воду, – ділиться студент із Луганська Андрій Жельветро. – Увечері всі йдуть гуляти в центр із пивом. І підлітки, і дорослі, і з візочками.
У останні два роки такий стан справ все частіше критикують практикуючі наркологи. Вони говорять, що пиво не замінює горілку, а стає першим етапом розвитку залежності. Інколи й останнім.
– Бувають випадки і чисто пивного алкоголізму. Одного дня мама привела до мене 16-річного сина з ознаками делірію. Простіше кажучи, з білою гарячкою. Він почав пити пиво з 12 років і дійшов до трьох – чотирьох літрів на день, – розповідає київський лікар Андрій Карачевський.
Багатьох вразила весняна заява Всесвітньої організації охорони здоров’я про те, що Україна – лідер серед 40 країн регіону по підлітковому алкоголізму.
Що робить центральна влада?
ВООЗ вважає, що найефективніший антиалкогольний захід – збільшення ціни. Наприклад, шляхом підвищення акцизів на алкоголь. Особливо ефективно це впливає на споживання алкоголю підлітками. Для них також важливі реклама і приклади дорослих (ось чому в Європі, США та Росії забороняється розпивання на вулиці).
Також як ефективні кроки ВООЗ рекомендує обмежувати місця, де можна купити алкоголь, час, коли його можна купити, і вік тих, хто має право купити.
Ми поставили трьом останнім міністрам охорони здоров’я запитання, що вони зробили в цьому напрямку.
Микола Поліщук, який очолив МОЗ після помаранчевої революції, говорить, що планував обмежити місця продажу і споживання пива, а також збільшити акцизи. Але Поліщук антипивні ініціативи не встиг навіть озвучити.
Юрій Поляченко, що змінив його, чесно зізнається, що не планував жодних заходів проти пива.
Нинішній міністр Василь Князевич на наш запит відповів так:
– Потрібно заборонити будь-яку рекламу, будь-яку пропаганду вживання пива й інших алкогольних напоїв. Сьогодні спроба визначення що більш небезпечне: міцна горілка чи слабоалкогольне пиво, є некоректною. Згідно зі статистикою, більше ніж 70% українських дітей вперше пробують алкоголь із рук власних батьків. Цей факт у країні замовчується. МОЗ України протягом багатьох років наголошувало на хибності виокремлення пива в законі про рекламу і наданні йому якісних пріоритетів.
Міністр сказав, що сподівається на прийняття Радою закону про основи державної політики щодо запобігання алкоголізму і наркоманії. Вивчивши його проект, ми не знайшли жодних обмежень на рекламу або продаж пива і «слабкоалкогольних» напоїв.
Битва у Раді
За шість скликань Верховної Ради такі обмеження намагалися ввести лише шість депутатів. Три з Блоку Юлії Тимошенко – Андрій Шкиль, Микола Томенко і Павло Унгурян. Двоє з Партії регіонів – Геннадій Васильєв і Людмила Кириченко. Один – Михайло Сятиня – з Народної партії.
Наймасштабніші обмеження двічі пропонувала Кириченко. Чому? Вона говорить, що її колись вразила черга за пивом біля школи в Перевальську Луганської області. У черзі стояли школярі, що вибігли на перерву.
Але жоден із проектів не був навіть винесений на голосування. Тоді в Раді було двоє власників пивоварних заводів – Рінат Ахметов («Сармат») і Олександр Слободян («Оболонь»).
– Були проти і з моєї, і з інших фракцій. Мені по прізвищах нецікаво говорити, але тиск був настільки величезний, що натякали навіть на мою родину, на те, що я в цьому житті не сама, – зізнається Людмила Кириченко.
У цю Раду Партія регіонів Кириченко не узяла.
Тепер найрішучіші обмеження пропонує Томенко. А саме – заборонити вживання в громадських місцях, продаж неповнолітнім, рекламу по ТБ як пива, так і «слабкоалкогольних» напоїв. Раніше Томенку вдалося серйозно обмежити рекламу алкоголю і тютюну. Уряд Тимошенко свою останню битву з ними програв.
Хто захищає пиво?
Це сталося 31 липня. Після катастрофічної повені в західних областях Кабмін просив парламент підняти акцизи на сигарети, алкоголь, пиво і руду. По пиву в руках Тимошенко був додатковий козир – акцизи на нього не піднімали вже півтора року.
Бюджетний комітет у парламенті зібрався 30 липня. Присутній депутат від БЮТ Олег Ляшко розповів нам про суперечку, що виникла довкола пива. Пивоварів захищав Ярослав Джоджік – однопартієць Слободяна по Українській народній партії. Перший віце-прем’єр Олександр Турчинов апелював до зростання виробництва пива, що продовжується (+10% за перше півріччя).
Наступного дня Тимошенко повідомила на засіданні комітету, що від підвищення акцизів на пиво, алкоголь і руду потрібно відмовитися, щоб вистачило голосів на тютюн. За розрахунками уряду, додаткові збори з тютюнової галузі дадуть 1,1 млрд. гривень. А збори з трьох інших товарів – лише 0,32 млрд.
– На мій погляд, пропозиція по пиву із самого початку була для торгів, – вважає Джоджік, що погодився пояснити свої дії. – Щоб відмовитися від нього, і показати, що Кабмін пішов на компроміс.
Джоджік говорить, що непрогнозоване збільшення податків погано позначилося б на інвестиційній привабливості України. На питання, чому він захищає інтереси саме пивної галузі, відповів, що добре знає її проблеми. Від кого? Від Слободяна і Асоціації «Укрпиво». Крім того, у нього самого є пакет акцій тернопільського пивзаводу «Опілля».
Саме Слободяна – почесного президента компанії «Оболонь» (другої на пивному ринку України) один горілчаний лобіст, що погодився поговорити на умовах анонімності, назвав головною силою пивного лобі в парламенті.
* * *
40 з 100 українських юнаків і 24 з 100 дівчат у віці 15–16 років (!) пили пиво більше трьох разів на місяць (Європейське дослідження, 2007 рік).
У Білорусі штраф за продаж пива неповнолітнім – еквівалент 160 доларів.
Єгор СОБОЛЄВ, бюро журналістських розслідувань «Свідомо»,
спеціально для «Нашого слова».
Джерело: ПОКРОВА
На правах реклами: дизельгенератори
