У стінах Національного Університету «Острозька академія» 14 грудня відбулася презентація Лабораторії християнської етики, психології та педагогіки.
Лабораторія – це інституція, що згуртовує навколо себе викладачів предметів духовно-морального спрямування, християнських психологів та педагогів і координує їхню роботу. Мета організації – поширення християнських цінностей в суспільстві. Лабораторія є екуменічною, вона не належить до жодної з конфесій. Саме по собі явище є унікальним.

– Кажуть, що монах, а тим більше архиєрей, дивиться на світ по-особливому – духовними очима, зір яких допомагає чіткіше бачити духовні орієнтири, які ведуть до спасіння. Як молодій людині не втратити цих орієнтирів, тобто спастись у сучасному, модернізованому світі? Та чи потрібні якісь нові методи праці з молоддю у Православні Церкві, щоб уникнути духовного занепаду?
– На даний час це дуже актуальне питання тому, що молодь – це наше майбутнє. Проблема цього світу – це загальний відхід від Христа. Включіть телевізор, відкрийте світову павутину Інтернет, візьміть до рук пресу, де провокується безтурботне, аморальне життя. Блуд, розпуста, насильство та інші гріховні пороки просто каламутним потоком вливаються ще в юну, несформовану свідомість молодої людини. Священнослужителі б'ють на сполах, намагаються застерігати своїх духовних чад від духовного розтління. Та хоча Церква є вагомою суспільною інституцією, але вона від'єднана від держави. І дуже рідко владні мужі прислуховуються до голосу Церкви, яка завжди закликала і закликає до вічних цінностей, чеснот та високоморального життя...

На вечірньому небі з'явилися перші зорі. Потріскував під ногами морозець. Здалеку чулись гамір і дитячий сміх.
Та в Данилковій родині сумно. Молодший братик Миколка захворів напередодні Різдва. З кожною дниною хлопчику гіршало. Тато поїхав до міста шукати лікаря - може, хтось усе-таки зарадить синові. Мама вже добу не відходить від ліжечка малого.
... І Данилкове серце стискається від жалю: він не знає, як допомогти братикові, як розрадити батьків.

Йшли до річки люди
у снігу по груди,
і найбільшого морозу
не боялись люди.

З Новим роком, браття милі,
В новім щастю, в новій силі
Радісно вітаю вас
І бажаю, щоб в здоров”ю,
В мирі, з братньою любов”ю,
Відтепер ішов нам час.

Хай родиться в полі
Жито й пшениця,
Хай хліб-сіль будуть
У Вашій світлиці.
Щоб Ви в своїм домі
Всі були здорові,
І щоби було у Вас
Усього доволі!
Хай сипляться гроші
Вам дощем із неба,
Й Господь посилає
Усе, що Вам треба!
Хай щастя стукає у двері,
Хай заходять до оселі
Радість, злагода та спокій
І любов на довгі роки!
ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!

14 січня ПОНЕДІЛОК
9:00 - Божественна Літургія
11:00 - Божественна Літургія. Новорічний молебень

15 січня ВІВТОРОК
8:00 - Божественна Літургія

16 січня СЕРЕДА
8:00 - Божественна Літургія
17:00 - Вечірня

17 січня ЧЕТВЕР
8:00 - Божественна Літургія

18 січня П'ЯТНИЦЯ
8:00 - Царські часи. Вечірня та Літургія св. Василія Великого. Велике освячення води
17:00 - Велике повечір’я та утрення

Запрошуємо підписуватись на сторінку Православного молодіжного веб-порталу hram.lviv.ua у "ВКонтакті":

і лайкати наш проект у Facebook:

Істинна любов передбачає взаємність. Якщо це любов, де Господь - посередник, де зароджується духовне тяжіння один до одного, бажання самовіддано служити іншому, там, як правило, є взаємність. Ця іскорка дає миттєву відповідь. Сигнал іншій людині: «я вибираю тебе», і у відповідь - «я теж вибираю тебе». Коли це трапляється, серце людське миттєво знає, що в даному випадку буде взаємність. Але трапляється, що людина вигадує собі любов, ідеалізує іншу людину. Особливо дівчата цим страждають, вони починають захоплюватись образом, який самі малюють у своїй свідомості, вони приписують намальованій людині неіснуючі якості. І дуже часто вони приходять до стану зачарованості, але відповіді не отримують, тому що мають справу не з реальною людиною, а з ідеальним образом.

- Синку, доброго ранку! - тато відчинив віконниці, щоб яскравий потік сонячних променів влився в кімнату. - Прокидайся!
- Навіщо? - пробурмотів крізь сон Павло. - В нас канікули! - й повернувся на інший бік.
- Підемо до церкви, сьогодні ж Марії - другий день Різдвяних свят! Ну ж бо, швиденько!
- Зараз, тату, - знову почувся сонний голос Павла, - щe трішечки.
- Гаразд, десять хвилин ще можеш поніжитися, а тоді ми з мамою чекаємо тебе вже вмитого й одягненого на кухні. І дуже прошу не затримуватися, бо спізнюватися негарно, особливо до церкви.

Ісус маленький
заснув у яслах,
із личком світлим,
мов сонце, ясним.
У сні всміхнувся,
бо ще не знає,
що хрест важкий вже
Його чекає...

В українців Різдво часто асоціюється зі снігом, святковою ялинкою, з часом, коли трапляються чудеса. Але коли це сталося в Палестині, снігу і ялинок не було, а чудеса... Чудеса були, але хто їх зауважив? Тільки волхви та пастухи. Ми читаємо про зірку волхвів, про благовістя янголів пастухам, але сприймаємо це як щось, якщо і реальне, то занадто далеке, що сталося десь в просторі казки - в тридев'ятому царстві, тридесятій державі. І це заважає нам побачити божественні промені в тексті Євангелія. Ось волхви розгледіли зірку Спасителя на сході, пішли за нею як язичники за Єдиним Богом, з темряви ідолопоклонства до Світла Істинного, - і зірка йшла перед ними і зупинилася над тим місцем у Вифлеємі, де народився Христос.