Проте ніколи не слід покладатися на себе у дотриманні посту. Як тільки людина почне розраховувати на власні зусилля у справі спасіння, подумає, що її піст - це щось велике в Божих очах, то вона одразу ж впаде. Бо "перед падінням завжди йде гордість", - навчає нас святий Никодим Святогорець. Саме тому, якщо навіть Бог сприяє нам у додержанні посту, то це не наше досягнення, а Божа благодать. Це Він дає людині сили вистояти у боротьбі зі спокусами і тільки Він визволяє нас від сітей диявола.

Ще зовсім недавно світське суспільство незадоволено повернуло носики, почувши слово «піст»: «Ах, як це несучасно! Середньовічні пережитки!» Але рівень холестерину неухильно зростав, і з цим треба було щось робити...

Св. Василій Великий сказав: Той, хто постить, але не перестає робити зло, уподібнюється дияволові, котрий хоч і нічого не їсть, проте не перестає грішити" Справді, саме утримання від їжі не є додержуванням посту.