" А про що ви писали мені, то добре чоловікові не торкатися жінки. Але ж, щоб уникнути блудодіяння, кожний нехай має свою жінку, і кожна жінка нехай має свого чоловіка. Нехай чоловік віддає своїй жінці належну любов; так само і жінка своєму чоловікові. Жінка не володіє своїм тілом, а чоловік; також і чоловік не володіє своїм тілом, а жінка. Не ухиляйтеся один від одного, хіба за згодою, до часу, щоб перебувати в пості та молитві, і знову будьте разом, щоб не спокушав вас сатана нестриманістю вашою. А втім, це кажу вам як дозвіл, а не як повеління. Бо бажаю, щоб усі люди були як і я; але кожен має від Бога своє дарування, один таке, один - інше " (1 Кори 7:1-7).

Повчає нас заповідь апостола Павла: «Прославляйте Бога в душах ваших і тілах ваших». Саме завдяки цим словам ми розуміємо, що потрібно працювати не тільки над душею, але й над тілом. Тільки тоді людина досягне певної досконалості у взаємодії душі з тілом. Піст людині потрібен для того, щоб підкорити тіло душі та розумові, щоб не царствувало воно над душею усіма своїми нечистими пристрастями.

Мій «червоний» диплом червоніє не марно — екзамен з філософії загрожував мені вірним «неудом», а моєму диплому — скромнішим кольором. На щастя, мій друг відповідав так блискуче, що захвату викладача стало на нас двох. Заслужену фарбу сорому на моєму дипломі тепер помилково приймають за незаслужену ознаку «відмінності»...