Тому, що ми не постили, то нас прогнано з раю. Отже чинім піст, щоб вернутися до нього" (св. Василій Великий: "Про піст І")
Може й сьогодні задля різних причин ми не в силі так строго постити, як постили колись наші предки, але й сьогодні тяжить на нас обов'язок духовного посту, боротьби з нашими гріхами і злими схильностями, молитви, практики чеснот та добрих діл. І ця духовна обнова є ціллю св. Великого Посту.

«Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння» (2 Кор. 6:2). Справді, настає найблагодатніша пора церковного року, час Великого Посту. Цієї пори всі християни чекають із нетерпінням. Кожен знає, що це найкращий час для очищення душі, для покаяння. Настає час, коли кожен може серцем відчути Божу ласку, коли приймаються всі наші молитви й моління. Царство Боже близьке тепер до кожного, хто служить Богові в правді та святості. Постові радуються святі пророки, апостоли й мученики, тому що всі вони з невтомною ревністю подвизалися в ньому.

Своєю добротою Бог створив людину, тварин, рослини, всю органічну та неорганічну природу. Св. Григорій Богослов говорить: "Так належало статися, щоби благо розливалося, йшло далі й далі, щоб кількість облагодіяних була якомога більшою, (бо така є властивість найвищої Благості)".
У творінні відбилася досконалість Творця: "І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, – вельми добре воно!" (Бут. 1.31)