3. Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю.
Лагідність є спокійний, сповнений християнської любові стан духу людини, при якому людина ніколи не дратується і ніколи не дозволяє собі ремствувати, не тільки на Бога, але й на людей.
Лагідні люди і самі не дратуються, й інших не дратують.
Християнська лагідність виявляється, головним чином, у терплячому перенесенні образ, завданих іншими, і є властивістю, рисою, протилежною гніву, злобі, самохизуванню і мстивості.
Лагідна людина завжди шкодує жорстоку людину, яка образила її; бажає їй виправлення, молиться за неї і віддає її дії на суд Божий, слухаючись настанови апостола: "Якщо можливо і залежить від вас, перебувайте у мирі з усіма людьми. Не мстіться за себе, улюблені... Мені відомщення, Я віддам", – говорить Господь (Рим. 12, 18–19).
Найвищий приклад лагідності для нас – Сам Господь наш, Ісус Христос, який молився на хресті за Своїх ворогів. Він і нас учив не мститися ворогам, а робити їм добро: "Навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим" (Мф 11, 29).
Лагідність підкорює найжорстокіші серця людей, як у цьому нас переконує спостереження за життям людини, а підтверджує це вся історія гоніння на християн. Християнин може гніватися тільки на самого себе, на свої гріхопадіння і на спокусника – диявола.
Господь обіцяє лагідним, що вони успадкують землю. Обіцянка ця означає, що лагідні люди в нинішньому житті силою Божою зберігаються на землі, незважаючи на усякі підступи людські і на найжорстокіші гоніння, а в майбутньому житті вони будуть спадкоємцями небесної батьківщини, нової землі (Див.: 2 Пет. 3, 13) з її вічними благами.
Лагідність є спокійний, сповнений християнської любові стан духу людини, при якому людина ніколи не дратується і ніколи не дозволяє собі ремствувати, не тільки на Бога, але й на людей.
Лагідні люди і самі не дратуються, й інших не дратують.
Християнська лагідність виявляється, головним чином, у терплячому перенесенні образ, завданих іншими, і є властивістю, рисою, протилежною гніву, злобі, самохизуванню і мстивості.
Лагідна людина завжди шкодує жорстоку людину, яка образила її; бажає їй виправлення, молиться за неї і віддає її дії на суд Божий, слухаючись настанови апостола: "Якщо можливо і залежить від вас, перебувайте у мирі з усіма людьми. Не мстіться за себе, улюблені... Мені відомщення, Я віддам", – говорить Господь (Рим. 12, 18–19).
Найвищий приклад лагідності для нас – Сам Господь наш, Ісус Христос, який молився на хресті за Своїх ворогів. Він і нас учив не мститися ворогам, а робити їм добро: "Навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим" (Мф 11, 29).
Лагідність підкорює найжорстокіші серця людей, як у цьому нас переконує спостереження за життям людини, а підтверджує це вся історія гоніння на християн. Християнин може гніватися тільки на самого себе, на свої гріхопадіння і на спокусника – диявола.
Господь обіцяє лагідним, що вони успадкують землю. Обіцянка ця означає, що лагідні люди в нинішньому житті силою Божою зберігаються на землі, незважаючи на усякі підступи людські і на найжорстокіші гоніння, а в майбутньому житті вони будуть спадкоємцями небесної батьківщини, нової землі (Див.: 2 Пет. 3, 13) з її вічними благами.
