Святий Амвросій народився в 340 році в північній Італії, у багатій і знатній римській родині. Одержавши прекрасну юридичну освіту, він незабаром піднявся по службовій лінії, й з 370 року обійняв посаду консульського профекта (правителя) провінцій Лігурии й Емілії. Один раз у Медіолане (сучасному Мілані), головному місті Лігурії, відбувалися вибори єпископа, і між православними й аріанами йшли гарячі суперечки. Амвросій з’явився в храм для запровадження порядку, і раптом якийсь голос, як би дитячий, пролунав: «Амвросій – єпископ».Народ , і сам імператор Валентин побачили в цьому Боже обрання. Даремно Амвросій, що був тоді ще в числі оголошених, тобто тих, що готуються до хрещення, відговорювався й навіть зник з Мілану. Він змушений був погодитися на таке його одностайне обрання, прийняв хрещення, і протягом восьми днів пройшов всі церковні ступені й був посвячений у єпископа (374 р.).
Першою справою єпископа після посвяти була милостиня. Він роздав бідним своє майно. Потім став ретельно вивчати Священне Писання й твори отців Східної Церкви. Тільки після цього він виступив на поприще єпископської діяльності.
Святий Амвросій мужньо боровся проти аріанськой єресі, яку захищала імператриця Юстина. На згадку перемоги над аріанством він склав гімн «Тебе, Бога хвалимо», що дотепер співається на вдячних богослужіннях. На його настійну вимогу викреслено було з імператорського титулу язичницьке звання верховного священика (pontifex maximus), жреці й ідольські капища були позбавлені казенного змісту, був погашений так званий “священний вогонь” весталок, і винесена із сенату статуя Перемоги.
Святий Амвросій виявив зразок пастирської твердості, коли зважився не допустити в храм імператора Феодосія, після кривавого побиття ним збунтованих проти нього солунян. Амвросій сказав імператорові: « Людина, що пролила стільки крові, не може бути в храмі Бога миру». Імператор заперечив: «І Давид згрішив, але не втратився милості Божої». На що Амвросій відповів: «Ти наслідував Давида в злочині, наслідуй же його й у каятті», і наклав на нього покуту для примирення з Богом і Церквою.
В 387 р. під впливом його проповідей увірував і прийняв хрещення блаженний Августин, що став потім єпископом і найбільшим богословом Західної Церкви.
Останні роки життя Амвросій провів у постійній молитві, спокійно й радісно очікуючи своєї кончини, що наступила в 397 році. Святий Амвросій шанується в числі найбільших богословів і отців Церкви. Він відомий також, як реформатор церковного співу: він увів розмірний такт, правильні ритми й різноманітні мелодії в співі. Багато текстів пісень він запозичив у святого Єфрема Сирина й в Іларія, але й сам написав близько 30 гімнів.
Пам'ять - 20 грудня (новий стиль).
