Чому люди, які від усього серця мріють мати свою сім’ю, дітей, часто бувають нездатні побудувати стосунки? Чому, знайшовши свою «половинку», не витримують перших випробувань і розходяться? Які помилки ми найчастіше робимо, намагаючись «побудувати свою любов»?

Про це розповідає педагог-психолог вищої категорії Тетяна Воробйова

Помилка перша: прив’язаність до батьківського дому

Виховання дітей можна порівняти із працею садівника, який зрощує і доглядає свій сад. Садівник з любов’ю доглядає за своїми улюбленцями, поливає, одобрює, захищає їх від хворіб, підрізує гілки у дерев при формуванні правильної крони, прищеплює їм найкращі сорти, а найголовніше, знає особливості кожного деревця і має терпіння в очікуванні тих плодів, які можуть вирости на них, адже на все свій час. Батьки, як турботливі садівники, огортаючи дитя любов’ю, повинні допомогти зрости особистості. Виховання – не адміністративне управління безсмертною дитячою душею, не сфера вседозволеності, а процес творчий і неповторний, у якому батьки повинні знайти золоту середину, щоб допомогти зростати тому, хто створений на образ і подобу Божу. Зауважу, що правильний шлях виховання – це дорога, якою ступає сім’я у своїй повноті, співпереживаючи зачаття дитятка і його народження, від народження до зрілості…

Рецепти побудови міцних стосунків від психолога Олени Антонович

Чому в наш час так багато самотніх молодих людей? Що ми робимо у стосунках не так, від чого вони не складаються? Чого ми не знаємо про себе, що корисно було б знати? Нам багато що зрозуміло на словах. Ми знаємо, що сім’я для християнина – це шлях до Христа, що про любов чудово написав апостол Павло, що любов і пристрасть – дуже різні речі… Але знаючи все це на словах, ми дуже часто робимо помилки на ділі. Ми поговорили з психологом-практиком Оленою Антонович, автором консультативної програми «Теорія любові» - про те, що ми можемо і повинні змінити в своєму житті, щоб зустріти справжню любов.

В п’яту неділю Великого посту, присвячену преподобній Марії Єгипетській, перед тижнем, підготовчим до Страсних днів, Церква досягає повноти покаяння. До свого навернення до Господа Марія поведінкою своєю була сучасною, дуже сучасною – безсоромна жінка з наймолодших літ. Але, якщо раніше таке життя засуджувалось, тепер цією ганьбою хваляться, пропагують цю клоаку, цей злочинний гріх, як щось прекрасне, як щось ароматне. Все робиться в нашій країні, щоб перетворити дівчат на Марій Єгипетських без покаяння. З раннього дитинства починається злочинне розбещення. В школах влаштовують конкурси краси для третьокласниць, на кшталт нещодавнього вступу в піонери; про конкурси стриптизу серед п’ятнадцятилітніх оголошують по телебаченню і радіо, а залучення дітей до проституції стає звичним бізнесом. Під’їжджає до школи якийсь пройдисвіт на іномарці, підходить до восьмикласниць на перерві: «Дівчата, хто хоче заробляти після уроків? Чотири дні на тиждень». Він не боїться, що його затримає міліція, що отримає термін за статтею, яка існує: їхній час, їхня влада, їхня стихія. Чому ж мовчать батьки? Час їм влаштовувати самосуд, якщо не захищає держава.

Що треба робити, щоб відновити чистоту? По-перше потрібно порвати з гріхом. Мається на увазі, що людина яка була, наприклад, порнозалежною має порвати всі зв’язки з порносайтами та іншою порнопродукцією. Також людина, яка мала будь-які статеві зв’язки до шлюбу має їх припинити. Ці статеві зв’язки згідно вчення Церкви мають бути присутні лише у сім’ї. В зв’язку з цим людині варто щиро покаятись у Сповіді, де відбудеться духовне очищення людини. Цей перший крок варто порівняти з очищенням поля душі від полови гріха.
Щоб не виросла знову полова гріха, варто сіяти чесноти, які проростуть з прекрасними плодами. Тому ми молитовним життям та добрими справами зможемо зростити чесноти. Під молитовним життям розуміється особисте спілкування з Господом Богом і активна участь в богослужбовому житті Церкви. Мається на увазі, що християнин буде старатися частіше ходити до храму на молитву, а також після відповідної підготовки сповідатись та причащатися. А також творити добрі діла.

- Навіщо зберігати цноту до шлюбу? Хіба не потрібно пожити певний час разом, дізнатися більше про себе та свою половинку, підходите ви один одному чи ні?
- Сучасна думка про те, що без фізіологічної близькості неможливо пізнати один одного є хибною.
Зараз ми обговорюємо те, до чого повинні прагнути. Ідеальний шлях до пізнання один одного – зустрічатись певний час, півроку, рік, зберігаючи пристойну дистанцію. За цей час люди можуть пізнати і оцінити один одного на психологічному рівні.
Більша частина сексуальних відхилень в родині виникає саме на психологічному рівні. Як тільки з’являється непорозуміння – автоматично втрачаються відносини на фізіологічному рівні.

- Навіщо зберігати цноту до шлюбу?
- Слухайте, нема чого, якщо справа тільки в технічному виконанні «Закону». І я абсолютно впевнений, що якби свого часу нас хтось навчив би його уважно-уважно слухати, увійти в ту глибину нас, де з нами говорить Бог, тоді б ми не запитували себе - навіщо?
Напевно, мільйони, мільярди людей чули цей шепіт Бога в ту секунду, коли поривалися позбутися невинності або позбавлялися її до шлюбу. Але чи вистачало дослухати його, вслухатися, прийняти Його слова?
Щоб зрозуміти навіщо себе зберігати до шлюбу, треба зрозуміти, що таке шлюб.

У сучасному житті є теми, справжнє значення яких штучно принижено. До таких тем можна віднести і невинність. Хтось до дівочої цноти відноситься, як до пережитку минулого, хтось, як до дрібниці, яка не варта навіть уваги, хтось, як до прикрого непорозуміння, а хтось, як до великого дару, але останніх стає все менше і менше. Давайте подивимось, що таке невинність, плюси і мінуси її наявності чи відсутності.

Зберігаючи незайманість, дівчина зберігає чистоту своєї душі і здоров'я своїх майбутніх дітей. Дівоча честь - честь сім'ї, честь роду.
На жаль, для деяких молодих людей у теперішній час, якщо дівчина зберегла цнотливість, то вона не сучасна. І багато дівчат соромляться своєї цнотливості. Бояться, що через їх відмову вступити у близькі відносини, втратять кохану людину.
Але я вважаю, що не потрібно наслідувати таку моду, дівчатам бажано зберігати незайманість до шлюбу. Це дуже впливає на майбутні відносини між чоловіком і дружиною, а потім – на здоров'я дітей. Якщо шлюбні стосунки побудовані на цнотливості, вони дуже довго зберігають повагу один до одного, відданість і вірність.

Пари, які до шлюбу утримувалися від сексу, в результаті опиняються у виграші - їх відносини на 22% стабільніші, вони на 20% більше задоволені подружнім сексом і своїми відносинами в цілому, ніж прихильники менш суворої моралі*. «Можливо, такі партнери встигли навчитися обговорювати проблеми та вирішувати спірні питання і в ліжку шукають не примирення, а задоволення», - коментує автор дослідження сімейний психолог Дін Басбі (Dean Busby).

Поблизу Олімпійської гори знаходилося одне пустинне місце, що зветься Символи, де стояв монастир. Архімандритом того монастиря був преподобний Феоктист, чоловік праведний, у якого преподобний сповідник Платон повчався монашого життя. Серед учнів блаженного архимандрита Феоктиста був і преподобний Тимофій; з юних років він присвятив себе чернечим подвигам, трудився в пості, стриманості і присвячував цілі ночі молитві; остаточно умертвивши в собі плоть, він був далеким від пристрастей і відрізнявся духовною досконалістю і до самої смерті своєї дотримувався чистоти душевної і тілесної, бо поклав завіт з самого раннього віку ніколи не дивитися на обличчя жіноче.

Пам'ять- 6 березня (за новим стилем).