Проповідь Іоана Предтечі була нетривалою. Приготувавши людей до прийняття Спасителя, він закінчив своє життя мученицькою смертю. Невдовзі після хрещення Господнього Іоана було ув'язнено галилейським царем Іродом. Цей галилейський цар Ірод Антипа був сином того самого Ірода Великого, який убив 14 тисяч вифлеємських немовлят.
День мученицької смерті св. Іоана Предтечі згадується православною Церквою 11 вересня за новим стилем.

Того ж вечора,невдовзі після того, як все звершилося, до Пилата прийшла знана, багата людина Йосиф Аримафейський (з міста Аримафеї). Йосиф був учеником Ісуса Христа, але таємним – з остраху перед юдеями. Це була добра і справедлива людина, яка не брала участі в зібранні, в осудженні Спасителя. Він просив у Пилата дозволу зняти тіло Христове з хреста і поховати.

На п'ятий день після входу Господа в Єрусалим,тобто,понашому, в четвер (а в п'ятницю увечері належало заколоти пасхальне ягня), ученики запитали Ісуса Христа: "Де хочеш, щоб ми приготували Тобі їсти паску?"
Ісус Христос сказав їм: "Підіть до міста, і зустрінеться вам чоловік, який нестиме глек води, підіть за ним, і куди він увійде, скажіть господареві дому того, що Учитель каже – де світлиця, в якій Я споживатиму паску з Моїми учениками? Він покаже вам велику, прибрану і готову горницю; там приготуйте нам".
Сказавши це, Спаситель послав двох учеників Своїх – Петра й Іоана. Вони пішли, і все відбулося так, як сказав Спаситель; і приготували пасху.

Так часто доводиться чути від людей: я молюся, я прагну до Бога, я прагну зустрічі з Ним, - а разом з цим Він ніби залишається мені далеким, не має у мене живого почуття Його близькості...
Сьогоднішнє Євангеліє не засуджує таке ставлення, але мало б розкрити наше серце до чогось іншого. У людини, у сотника була болісна потреба: його слуга помирав, лежав у хворобі. І він звернувся до Христа за допомогою. Христос йому відповів: Я до тебе прийду... І що ж відповів Йому сотник? - Ні! Не приходь! Я недостойний, щоб Ти зайшов під мій дах, - достатньо одного Твого слова, сказаного тут, щоб здоров'я та життя повернулися моєму слузі...

Щоб підтримати віру в учениках Своїх,коли вони побачать, як Він страждає, Ісус Христос показав їм Свою Божественну славу.
Незадовго до Своїх страждань Ісус Христос взяв трьох учеників: Петра, Якова та Іоана і з ними піднявся на високу гору помолитися (За давнім церковним переданням, це була прекрасна гора Фавор, вкрита багатою рослинністю від підніжжя до вершини).
Славне Преображення Господа нашого Ісуса Христа православною Церквою святкується 19 серпня (новий стиль).

У місті Ярославлі міщанка Олександра Добичкіна 17 років жорстоко страждала душевною та фізичною хворобою. У 1823 році їй було видіння у сні: церква з іконою Богоматері. І вона вирішила відшукати в Ярославлі бачені храм і ікону. Цим храмом виявився храм на честь Знайдення чесних древ Хреста Господнього, який перебував під дзвіницею архієрейського дому. Увійшовши до церкви, хвора Олександра побачила написане на стіні зображення Київо-Печерської Богоматері...
Святкування - 27 травня

Сьогоднi Церква Христова святкує день Святої Тройцi - день, коли Бог благословив вiдкрити людству таємницю Божества. Бог явив Себе у трьох Iпостасях, у трьох Особах: Отця, Сина i Святого Духа. Це є непорушний догмат християнської вiри. Хто не вiрить в Отця, Сина i Святого Духа, той не може називатися християнином.

Божа Матір, зображена на іконі «Нев’янучий Цвіт», тримає Свого Сина на правій руці, а в лівій руці у Неї квітка лілії. Ця квітка символічно знаменує нев'янучий колір дівства і непорочності Пречистої Діви, до Якої так і звертається Свята Церква: "Ти єси Корінь дівування і Нев'янучий Колір чистоти". Перші списки з цієї ікони належать до дуже давніх часів. Від них звершувалося багато чудес.
Оригінал ікони «Нев’янучий Цвіт» (XVI століття) знаходиться у північній Греції — в монастирі Преображення, який розташований на висоті 615 метрів над рівнем моря. Образ написаний на стіні. Як розповідають паломники, він має надзвичайно притягуючу силу. Один із його списків є в Україні.
16 квітня Православна Церква прославляє ікону Божої Матері «Нев’янучий цвіт».

16 квітня- день святкування однієї із найбільш улюблених та шанованих ікон Пресвятої Богородиці- «Невянучий цвіт».
Про чудотворну ікону не так багато відомостей. Свою історію вона починає з Афона, її появу на святій горі відносять до 16-17 століття. На іконі Пресвята Богородиця на одній руці тримає Ісуса Христа, а в другій-білу квітку, яка символізує нев’янучий цвіт дівоцтва і непорочності. Здавна в церковних писаннях зустрічається порівняння Пресвятої Богородиці з «нев’янучою, пахучою квіткою».
Ще в давні часи на схилах Афона росли безсмертники, які вважалися символом чистоти; афонські монахи на згадку про непорочну чистоту Пресвятої Богородиці назвали цю квітку Богородичною і використовували її в іконографії.

У той час, коли тiло Iсуса Христа спочивало у гробi, Своєю душею Вiн сходив до пекла - як Бог i Переможець смертi. З пекла Христос звiльнив усiх, хто мучився там у чеканнi Спасителя. У пеклi були ув'язненi всi, хто помер, - вiд першої людини, Адама, до останньої перед зiшестям туди Спасителя. Врата раю були зачиненi для всiх, поки не здiйснилося спокутування людського роду, поки Спаситель не постраждав, не помер на хрестi й не воскрес з мертвих.