Не треба прикрашати себе, бо це зайве і даремне. Не треба привчати свого чоловіка до того, щоб він любив лише зовнішність. Якщо ти будеш так прикрашати себе, то він, звикнувши до цього, зважаючи лише на твоє обличчя, легко може бути спокушений розпустою. Навпаки, якщо ти навчиш його любити доброчесність і скромність, то він не скоро вчинить перелюб, тому що у блудниці не знайде того, але знайде противне тому. Вчи його знаходити задоволення в скромності, а це ти можеш зробити тоді, коли ти будеш скромною. Справді, якщо ти сама легковажна і хтива, то як можна з тобою поводитися пристойно?

Чому люди, які від усього серця мріють мати свою сім’ю, дітей, часто бувають нездатні побудувати стосунки? Чому, знайшовши свою «половинку», не витримують перших випробувань і розходяться? Які помилки ми найчастіше робимо, намагаючись «побудувати свою любов»?

Про це розповідає педагог-психолог вищої категорії Тетяна Воробйова

Помилка перша: прив’язаність до батьківського дому

1. Ніколи не припиняйте доглядати за Вашою обраницею.
2. Бережіть власне серце. Ви зобов'язалися зберігати її серце, але так само слід пильно зберігати своє власне. Ставтеся з любов'ю до себе.
3. Закохується в неї знову і знову.
4. Завжди дивіться на її кращі сторони.
5.Ваше завдання - любити її такою, якою вона є, не чекаючи, що вона колись зміниться.
6. Повністю відповідайте за свої емоції.
7. Ніколи не звинувачуйте дружину.
8. Просто дозвольте Вашій жінці бути. Коли вона сумує або засмучується, не намагайтеся привести її до тями.
9. Веселіться. Не ставтеся до себе надто серйозно. Смійтеся і смішіть її. Зі сміхом простіше перенести все інше.
10. Щодня заповнюйте її душу. Вивчіть мови її любові, дізнайтеся, що дає їй відчуття власної значущості і цінності.

Коли люди сприймають свої відносини на рівні: «Ах, який гарний чоловік, який чарівний, розумний, цікавий і як багато від нього можна взяти!», - В цьому і полягає закоханість. Подружжя перестає бути один одному цікавим тому, що вони спочатку ставляться один до одного споживацьки, ще до шлюбу... Вони живуть, тамуючи іншою людиною свою спрагу - інтелектуальну, душевну, духовну, фізіологічну. І тоді люди швидко насичуються, випивають один одного, як коктейль в спекотну погоду. А якщо в серці звучить заклик: «Яка людина, як хочеться зробити її щасливою, як хочеться їй багато дати, їй послужити, їй стати в нагоді...», - тоді любов з часом тільки примножується.

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
Скільки радості і скільки живої подяки було навколо Христа! Коли ми читаємо Євангеліє, ми бачимо на кожній сторінці, в кожному рядку як виливаються на наш грішний, холодний, стомлений світ Божа ласка, Божа любов, Божа милість; як Бог рятує Христом всіх, у кого душа обважніла та потемніла від гріха, тих, які не можуть вже нести тяжкості свого життя - через хворобу або з іншої причини. Як тільки Христос входить у життя людей, це життя починає іскритися радістю, новою надією, вірою не тільки в Бога, а в самого себе, в людину, в життя. І як ми викривлюємо євангельську проповідь і євангельське слово, коли ми перетворюємо своє життя в постійне шукання в собі самого темного, гріховного, недостойного ні нас, ні людей, ні Бога, під приводом, що цим ми намагаємося стати гідними нашого Наставника і Спасителя...

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
Сьогоднішнє євангельське читання завершується дуже страшними словами: "Багато покликаних, але мало вибраних". Господь, Який створив світ для того, щоб поділитися з ним вічною, Божественної радістю, зустрічається в цьому світі з холодним відмовою; Він закликає всіх - але вибір залежить від нас; Він усіх створив любов'ю для радості і вічного життя - але ми повинні відповісти на любов любов'ю і увійти в радість, яку нам пропонує Господь. І картина з сьогоднішнього Євангелії проста і так точно описує всі стани нашої душі, всі причини, за якими нам немає часу на Бога, до вічності немає інтересу.

Жіночна жінка не воює з чоловіком, не шантажує, не маніпулює ним. Вона приваблює його тільки своєю красою, своєю увагою, розумінням, турботою. Жіночна жінка не осуджує свого коханого, не оцінює його, вона виконує у відносинах абсолютно інші важливі функції. Саме така жінка, без купи проблем, правил і критики, яка цінує чоловіка таким, який він є, потрібна чоловікові, таку жінку він готовий любити і здійснювати заради неї подвиги.

Рецепти побудови міцних стосунків від психолога Олени Антонович

Чому в наш час так багато самотніх молодих людей? Що ми робимо у стосунках не так, від чого вони не складаються? Чого ми не знаємо про себе, що корисно було б знати? Нам багато що зрозуміло на словах. Ми знаємо, що сім’я для християнина – це шлях до Христа, що про любов чудово написав апостол Павло, що любов і пристрасть – дуже різні речі… Але знаючи все це на словах, ми дуже часто робимо помилки на ділі. Ми поговорили з психологом-практиком Оленою Антонович, автором консультативної програми «Теорія любові» - про те, що ми можемо і повинні змінити в своєму житті, щоб зустріти справжню любов.

Ти розчарувалася в багатьох, але, на жаль, не розчарувалися сама в собі. Чи ти впевнена, що оціниш гідного чоловіка, а не зробиш його нещасним? Тобто промисел Божий береже твого потенційного чоловіка від тебе. Чи впевнена ти, що витримаєш чоловіка з важким характером? Можливо, що ні. Тому промисел Божий охороняє тебе від нього. У сім'ї треба більше давати, ніж вимагати.

По-перше, вміння приймати рішення (тобто рішучості) та вміння відповідати за них. Іноді чоловікові, дружина якого є активна та ділова, здається, що вона чекає від нього повного послуху і покори, але це не так. Директивна поведінка жінки може бути реакцією на безініціативність чоловіка, але насправді вона підсвідомо чекає від нього рішучості, думаючи: «Ну прийми хоч якесь рішення!» Адже бути головою сім'ї, відповідальним - пряме покликання чоловіка: «бо чоловiк є голова жiнки, як i Христос глава Церкви, i Вiн же Спаситель тiла» (Еф. 5:23).

Раніше мені було незрозуміло і дивно, як сильна половина людства може настільки гостро потребувати жіночої підтримці. У моєму розумінні чоловік завжди був таким собі сильним тілом і духом богатирем. А жінка - це красиве маленьке доповнення до чоловіка, що стоїть за ним, під надійною опікою і захистом. Але жінки, як і чоловіки, бувають різними. Вважається, що жінка гарніша зовні є більш граціозною, розумною і навіть більш незалежною. Таким жінкам характерний жорсткий характер, вони здатні добиватися свого будь-якою ціною. Але, як правило, такі жінки частіше за інших бувають самотні. Тому що яким би спокійним не був чоловік, він все одно за своєю природою - лідер. А дві голови в сім'ї - це перебір.

Коли мені доводилось брати участь у вирішення сімейних конфліктів, майже завжди я ставав на сторону жінки (нехай простять мені чоловіки) з двох причин. По-перше, жінка – сосуд немічний (1 Пет. 3,7), як говорить апостол Петро. Які до неї можуть бути питання? Якщо ти вважаєш себе чоловіком і головою сім’ї, то як міг довести ситуацію до кризи? Який ти після цього господар? По-друге, наші чоловіки справді часто негідно і несправедливо поводяться зі своїми дружинами.

Один композитор, співак, після гастролей в Америці розповідав: “Ви не уявляєте, які там негарні жінки. Будь-яка з наших дівчат там могла би бути актрисою кіно, фотомоделлю. В нас найгарніші жінки, але ми цього абсолютно не цінуємо. Жінки в Росії дуже швидко старішають (на відміну від західних). Вони загнані роботою, побутом і важким життям». Цей чоловік розповів, що сам за молодих літ не жалів дружину, не розумів, наскільки важка жіноча доля: ведення господарства, виховання дітей…У них багато років не було пральної машини, і дружині доводилось прати руками. Але потім він зрозумів, що не жаліти дружину – значить наносити шкоду своєму сімейному щастю і самому собі, та почав всіляко намагатись допомогти їй, порадувати її.