ПОПЕРЕДНЯ ЧАСТИНА
4. «Антропний принцип Всесвіту» як доказ існування розумного плану устрою Всесвіту і Бога був висунутий мимоволі сучасною наукою, яка раптово з'ясувала, що життя на Землі, поява людини і розвиток цивілізації можливі лише за наявності і поєднанні надзвичайно жорстких і парадоксально малоймовірних умов, які спочатку закладені в самій природі: фіксованої відстані від Сонця (трохи ближче до нього - і живі організми згоріли б, трохи далі - замерзли, перетворившись на бездушні брили льоду); наявність обертання Землі, без якого на одній половині планети панувала б нестерпна спека, в той час як інша була б скута вічним льодом; існування в неї певних розмірів супутника, що забезпечує складну систему циркуляції водних потоків; корисні копалини і ресурси: вугілля, метали, нафта, води і т.п., без яких не могла б виникнути і розвиватися техногенна цивілізація, і т. д. 
Публікуючи цей матеріал, ми багато в чому ризикуємо. Ризикуємо тому, що сьогодні багато як віруючих, так і невіруючих людей, згодні з тим, що раціонально довести існування Бога не можливо. Щоправда, з різних причин, якщо перші вважають, що це неможливо, так як Бог відкривається чистоті серця, а не хитрим вигадкам розуму, то другі переконані, якщо науково засвідчити факт існування Бога не можна, то і Бога немає, мовляв лише наука об'єктивна. Однак не всі знають, що в християнській культурі існує багатовікова традиція доказів буття Бога. В епоху Середньовіччя такі докази стали популярні завдяки католицьким богословам-схоластам, насамперед Ансельму Кентерберійському і Фомі Аквінському. Свої аргументи схоласти, як правило, звертали не до атеїстів (які атеїсти в середні віки!), а до віруючих, для того, щоб раціональним способом підтвердити віру. Оскільки існування Бога уявлялося очевидним, «розумним», то і в світі, в житті філософи прагнули відшукати очевидні, розумні тому підтвердження. Та й сучасній людині як «Фомі невірному» іноді хочеться вкласти пальці у рани, щоб переконатися в достовірності християнства.
Насправді:
Ім'я О. І. Белецького (1884–1961), видатного філолога-енциклопедиста, автора робіт з історії античної, західноєвропейської, російської та української літератури, віце-президента АН УРСР, сьогодні відоме лише обмеженому колу фахівців. Щоправда, про нього іноді згадують у православних колах у зв'язку з Доповідною запискою в ЦК Компартії України, яку він подав незадовго до своєї смерті. Цей документ поширювався у самвидаві ще в 1960-х роках, як свідчення нечесності антирелігійної пропаганди. Академік Белецький наочно показав, що творці наукового атеїзму були не вченими, а невігласами. Серед бійців ідеологічного фронту, що боролися з релігією, не було жодного справжнього вченого.
12 вересня у м. Львові ректор Інституту християнської психології (м. Москва, Росія), доктор психологічних наук, протоієрей Андрій Лоргус прочитав лекцію на тему: «Психологія сім’ї: вирішення конфліктів». Зустріч із знаним науковцем та священнослужителем – фахівцем у сфері захисту традиційних сімейних цінностей була організована відділом у справах сім’ї Львівської єпархії на базі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького в рамках V-ї ювілейної Міжнародної науково-практичної конференції з питань сім’ї та сімейного виховання «Сім’я – основа Церкви і Держави», яка відбудеться 22-24 вересня у м. Львові. Лекція отця Андрія зібрала чимало студентів львівських ВНЗів.
Київська православна богословська академія уклала угоду про співпрацю з Національним університетом "Острозька академія" – одним із найпрестижніших навчальних закладів України.
У стінах Національного Університету «Острозька академія» 14 грудня відбулася презентація Лабораторії християнської етики, психології та педагогіки.