Дослідження проводилося на п'ятнадцяти добровольцях. Кров у обстежених брали з пальця і вени перед читанням молитов і після. Неймовірно, та вже після першого разу, як над пацієнтом прочитали молитви, захисні сили його організму значно підвищувалися!Унікальний спосіб оцінки впливу молитви на людину вчений навіть запатентував. Тобто наша держава офіційно визнала молитву дієвим чинником у боротьбі з недугами. Детальніше про дослідження та результати розпитуємо його автора, Михайла Лазорика, кандидата медичних наук, доцента кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету, патентознавця, заслуженого винахідника України.
27 березня в Києво-Могилянській академії відбувся Круглий стіл «Християнські цінності та політика», організований з ініціативи молодих політологів з Київського православного молодіжного братства святих Бориса і Гліба (УПЦ Київського Патріархату) та присвячений теоретичному підґрунтю і практичним можливостям поєднання християнського вчення і політичної сфери.
20 березня 2012 р. у Педагогічному коледжі Львівського національного університету імені Івана Франка (колишня Жіноча учительська семінарія, у якій викладав Іван Огієнко) відбулася наукова конференція “Поет на службі народові”, приурочена пам’яті митрополита Іларіона та його шевченкознавчим студіям. 28 березня, напередодні вшанування 40-ї річниці з дня смерті митрополита Іларіона у приміщенні актової зали Львівського обласного Будинку учителя відбулася регіональна науково-практична конференція “Культурно-освітня діяльність і педагогічні погляди Івана Огієнка”.
Рівень освіти XV – XVI ст. В Україні був досить низьким. Діяли переважно початкові парафіяльні школи. На відміну від православної Церкви, яка на Сході не мала жодної вищої школи, католики і протестанти в Європі, включаючи Річ Посполиту, закладали вищі учбові заклади – університети, академії, колегіуми. У Кракові університет засновано у 1400 р. Це стало причиною того, що молодь з українських шляхетських родин змушена була здобувати освіту за кордоном. Наприклад, у Краківському університеті протягом XV – XVI ст. одержали освіту більше 800 українців; українцями були 13 професорів цього університету. Також українці навчалися у Сорбонні, Празі, Болоньї, Падуї, в німецьких університетах Гейдельберга, Віттенберга, Лейпцига.
Київське православне молодіжне братство святих Бориса і Гліба (УПЦ Київського Патріархату) організовує круглий стіл «Християнські цінності та політика», який відбудеться 27 березня з 15:00 до 18:00 в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (1 корпус, ауд. 313).
Раціоналісти (люди, що визнають джерелом пізнання тільки один розум, заперечують будь-який досвід і Божественне Одкровення), які не вірять в історичність біблійних розповідей, ставляться до Йосифової історії, мов до легенди. Однак ця розповідь не легенда, а дійсна історія, яка мала місце у стародавньому Єгипті. Автор цих рядків з усією сміливістю підтверджує історичність даної події, бо вона, виявляється, була записана самою природою і в дуже несподіваний спосіб. У двадцятих роках ХХ століття автор досліджував залежність приросту деревини дерев від різних природних чинників: від зрошення, опадів, клімату, пожеж, шкідників, у зв'язку з роботами в цьому напрямку багатьох дослідників у Росії, в Америці, у Швеції. Тоді ж було проведено обстеження деревинних залишків, які збереглися в різноманітних палеонтологічних та археологічних колекціях. Нашу увагу особливо привернули колекції дерев'яних предметів, які збереглися з часів стародавнього Єгипту. Таких предметів у єгипетському відділі петербурзького Ермітажу виявилось дуже багато. Всі вони дуже добре збереглися, що дозволяло чітко встановити, яке дерево було використане і з якою метою.
