ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Цими священними словами, брати й сестри, Церква урочисто свідчить сьогодні про велику подію Воскресіння Христового!
Першим словом Воскреслого із гробу Христа було: «Радуйтесь». Ця пасхальна радість торкається сьогодні наших сердець, вона проникає в глибини нашої душі, і вже не можна знайти такої людини, яка дійсно не раділа б цьому Великому Святу.
Воскресіння Христове не можна уявити собі окремо від хресних страждань Христа Спасителя. Тому ми так радісно і проникливо зустрічаємо кожного року це Величне і Життєдайне Свято.

Тобі потрібні: кольоровий картон, кольоровий папір, клей, ножиці.

9–19 квітня 2012 р. Б. у виставковій залі Львівського національного університету імені Івана Франка (вул. Університетська, 1, аудиторія 220а) триватиме виставка авторських робіт образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва працівників Педагогічного коледжу Львівського національного університету ім. І. Франка “Великодній вернісаж” (вишивані образи, писанки, великодні рушники)
Відкриття виставки 9 квітня 2012 о 11.30
Закриття – 19. 04.2012 о 15.30

Дійові особи:
Ведучий
Писанка
Дерево
Метелик
та інші.

Слово "Пасха" означає в перекладі з єврейської "пройшов мимо, визволення". Євреї, святкуючи старозавітну Пасху, згадували про визволення предків своїх від рабства єгипетського. Християни ж, святкуючи Пасху новозавітну, радіють визволенню через Христа усього людства від рабства диявола і даруванню нам життя та вічного блаженства. За важливістю благодіянь, одержаних нами через Воскресіння Христове, Пасха є свято свят і торжество з торжеств, тому й богослужіння цього свята відрізняється від інших величністю та незвичайною урочистістю.

5. І воскрес на третій день, як було написано.

Велика подія – Світле Христове Воскресіння відзначається православною Церквою як найбільше і найвеличніше з усіх свят. Свято це називається ще Пасхою, тобто Днем, коли здійснився наш перехід від смерті до життя і від землі до неба. Свято Воскресіння Христового триває цілий тиждень (7 днів), і служба у храмі проводиться по-особливому, більш урочисто, ніж в інші свята і дні. В перший день свята рання починається опівночі. Перед початком ранньої священнослужителі, облачившись у світлі ризи, разом з віруючими, під дзвони, із запаленими свічками, хрестом та іконами ідуть навколо храму (роблять хресний хід), наслідуючи жінок-мироносиць, які йшли рановранці до гробу Спасителя.

Гармізій пише: «Наблизившись до гробу і знаходячись в півтора сотні кроків від нього, ми бачили в слабкому світлі ранньої зорі варту біля гроьбу: двоє людей сиділо, інші лежали на землі. Було дуже тихо, ми йшли поволі, нас обігнала варта, що йшла до гробу, замінити ту, яка знаходилася там. Раптом стало дуже світло. (...) Ми не могли зрозуміти, звідки це світло. Вдалині побачили, що він виходить від рухомої сяючої хмари. Воно спустилося до гробу, і над землею показалася людина, ніби вся складена зі світла. Потім пролунав удар грому, але не на небі, а на землі. Перелякана варта скочила і тут же впала на землю. І в цей час до гробу праворуч від нас по стежині йшла жінка, вона раптом закричала: «Відкрилося! Відкрилося!» - і в цей час нам стало видно, що дійсно величезний камінь, привалений до входу в печеру, ніби сам собою відкотився і відкрив вхід в печеру гробу. Ми дуже злякалися. Потім, якийсь час по тому, світло над гробом зникло і все стало таким, як звичайно. Коли після цього всього ми наблизилися до гробу, виявилось, що там вже немає тіла похороненої в ньому людини».

Сирієць Ейшу, відомий лікар, був близький до Пилата і лікував його, був видним медиком того часу, натуралістом, користувався популярністю на Сході і в Римі. Він після себе залишив твори, які становлять цілу епоху в науці. Недаремно історики й учені світу, зокрема американський учений Кингеріст, вважають, що Ейшу може як лікар стати в одному ряді з Гіппократом, Цельсом, Галеном, а як анатом - поряд з Леонардо да Вінчі і Везалієм. Тільки маловідома мова перешкодила визнанню його за життя.
За дорученням Пилата він у суботу двічі оглядав гріб і хотів зі своїми помічниками, теж медиками, провести ніч біля гробу. Всі вони цікавилися явищем Христа з погляду природодослідників, тому все зв'язане з Ним їх живо цікавило, вони вивчали явища, що відбувалися в природі.