Святий апостол Павло в одному із своїх послань говорить: якщо не воскрес Христос, то ми найнещасніші із усіх людей… І справді, якщо не воскрес Христос, то вся наша віра, усе, що ми називаємо нашим духовним досвідом, побудоване на обмані чи на ілюзії. І Христос воістину воскрес! Про це ми знаємо з власного досвіду; не тільки десятки, не тільки тисячі, а мільйони людей досвідом в своєму житті відчули живу присутність і дотик Самого Христа. І ми віруємо також і в Його тілесне, плоттю воскресіння, про яке свідчать апостоли, говорячи, що оповідають про те, що вони своїми очами бачили, своїми вухами чули, своїми руками доторкалися (1 Ів. 1:1). І дійсно, жінки-мироносиці прийшли до гробу і побачили, що камінь був відвалений від гробу, і ангел призвав їх увійти і засвідчити, що в гробі порожньо; за ними Петро і Іоан прийшли і також знайшли порожній гріб і пелени, якими був обвитий Христос, що лежали спустошені, пусті, позаяк тіла Христового там вже не
було.

Весна прийшла усе розквітло.
Великдень знову завітав.
А на душі - так легко , світло -
Бо Божий Син із гробу встав.
Воскрес Ісус нині із гробу,
Воскрес для тебе і для всіх.
Пройшовши хресную дорогу,
На себе взяв наш вічний гріх.
І хай вітає Божа ласка У всіх оселях, думках всіх.

Пасхалія на 2010-2019 роки.
Дати вказані за новим стилем.

З давніх часів восьмий день після Пасхи, як закінчення Світлої седмиці, святкувався особливо, складав як би заміну Пасхи, тому і названий Антипасхою, що означає замість Пасхи. Цього дня оновлюється пам'ять Воскресіння Христового, тому Антипасха називається ще тижнем оновлення.

Слово артос перекладається із грецької як “квасний хліб” - спільний для усіх членів Церкви освячений хліб, інакше - просфора всезагальна. Артос впродовж цілого Світлого тижня займає в храмі найвидніше місце, разом з іконою Воскресіння Господнього і, під час завершення великодніх урочистостей, роздається вірним.Вживання артоса починається вже з самого початку християнства. На сороковий день після Воскресіння Господь Ісус Христос вознісся на Небо.

З усіх великих празників нашого церковного року найбільш давній, урочистий і радісний - це Світлий Празник Христового Воскресіння. Він, як каже ірмос 8-ої пісні пасхального канона утрені: "Цар і Господь, празників празник і торжество торжеств".
Свв. Отці Церкви в особливий спосіб підкреслюють значення і велич цього свята.

Пасха — настільки радісне, світле свято весняної юності людства, що мимоволі забуваєш про все похмуре і неприємне. На тлі загального захвату життя не думаєш про те, що у Воскресінні ми зустрічаємо Христа, Який тільки що побував в пеклі. Нам здається, що все вже позаду, але насправді наша дорога з пекла, наш «песах» — проходження — від смерті до життя лише починається.