Подія описана у Євангелії від Матвія (Мт. 2:13-22).

Після того, як троє мудреців принесли свої дари Христу, вони не повернулися до Ірода, щоби вказати місце знаходження Царя, бо, попереджені ангелом, пішли іншою дорогою.

Тоді праведному Йосипу у сні явився ангел, що сказав "Вставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту, і там зоставайся, аж поки скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб Його погубити." Тож вночі вони відправились до Єгипту і там пробували аж до смерті Ірода. Євангелист наголошує, що так здійснились слова пророка (Книга Осії 11.1): "...Із Єгипту покликав Я Сина Свого."

ПОЧАТОК
Уривок з послання до Ефесян, який читається під час таїнства Вінчання, говорить про значення шлюбу вже зовсім з інших позицій - не утилітарних чи практичних. Цей уривок говорить про містичне значення шлюбу і зводить його на таку висоту, яка, як здається, не може бути досягнута людиною: "Чоловіки повинні любити своїх жінок, як свої тіла: хто любить свою жінку, той себе самого любить. Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву, бо ми члени тіла Його, від плоті Його і від костей Його. Тому залишить чоловік батька й матір, і пристане до своєї жінки, і будуть двоє одна плоть. Тайна ця велика; я говорю щодо Христа i Церкви. Отже, кожен iз вас нехай любить свою жiнку, як самого себе; а жiнка нехай боїться свого чоловiка. (Еф. 5, 28-33)

Митрополит Антоній Суржський в одній з кращих своїх бесід про кохання і шлюб сказав: «Любов - дивовижне почуття, але це не лише почуття, це - стан всієї істоти. Любов починається в той момент, коли я бачу перед собою людину, бачу її сутність. Звичайно, коли я кажу: "Я бачу", я не хочу сказати "осягаю розумом" або "бачу очима", а маю на увазі "осягаю всією своєю суттю". Якщо можна дати порівняння, то так само я осягаю красу, наприклад, музики, красу природи, твору мистецтва, коли стою перед ним у здивуванні, в безмовності, тільки сприймаючи те, що переді мною знаходиться, не будучи в змозі висловити це ніяким словом, окрім як вигукнути: "Боже мій! Як це прекрасно! "Таємниця любові до людини починається в той момент, коли ми на неї дивимося без бажання нею володіти, без бажання володарювати, без бажання яким би то не було чином скористатися її дарами або її особистістю, тільки дивимося і захоплюємося тією красою, яка нам відкрилася».

"...не турбуйтеся і не кажіть: що нам їсти? чи що пити? або: у що одягтися?" (Мф. 6:31) Як же жити? Треба їсти, пити, одягатися. Але Спаситель не говорить: нічого не робіть, а не турбуйтеся. Не мучте себе цією турботою, яка з'їдає вас і вдень і вночі, і не дає вам спокою ні на хвилину. Турбота така - хвороба гріховна. Вона показує, що людина оперлася на себе, а Бога забула, що уповання на Промисел Божий втратила, все хоче у себе влаштувати одними своїми трудами, добути все потрібне і зберегти здобуте своїми способами. Зчепилася вона серцем із тим, що має, і на ньому спочивати думає, як на міцній основі. Набуття майна зв'язало її, і вона тільки й думає, щоб побільше забрати в свої руки. Мамон цей став йому замість Бога. А ти трудитися - трудися, а турботою злою себе не муч. Чекай успіху всякого від Бога і в Його руки віддай долю свою. Все що здобувається приймай, як дар від руки Господа, і в міцному сподіванні чекай від Нього продовження щедрого давання. Знай, що одна хвилина - і може нічого не залишитися від усього, що має багатій, якщо захоче Бог. Все тління і прах. Чи варто через це мучити себе? Отож не журіться! (святитель Феофан Затворник)

У Біблії конкретно не згадується про аборти. Але, незважаючи на це, у ній міститься багато відомостей, які роблять зрозумілою Божу позицію стосовно абортів. У Єремії 1:5 говориться, що Господь знає нас ще до моменту нашого формування у материнському лоні: «Ще поки тебе формував в утробі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам!» Псалом 138:13-16 розповідає про Божу участь у нашому з’явленні і формуванні ще у лоні: «Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї, Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі! Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...»

Отже, слухайте, царі, і розумійте, навчіться, судді країв зем­лі! Слухайте, володарі багатьох і ті, хто пишається перед народами! Від Господа дана вам держава, і сила – від Вишнього, Який дослідить ваші діла і випробує наміри. Бо ви, будучи служителями Його царства, не судили справедливо, не дотримувалися закону і не чинили за волею Божою. Страшно і скоро Він явиться вам, – і суворий суд над начальниками, бо менший заслуговує помилування, а сильні сильно будуть покарані. Господь усіх не убоїться лиця і не устрашиться величі, бо Він створив і малого і великого й однаково промишляє про усіх; але на начальників чекає суворе випробування. Отже, до вас, царі, слова мої, щоб ви навчилися премуд­рости і не падали. Бо ті, що свято охороняють святе, освятяться, і ті, хто навчився тому, знайдуть виправдання.

Книга Премудрості Соломона 6:1-10