Правила церковні завжди забороняли споживати у святу Чотиридесятницю м'ясо, молоко і яйця (набіл). Порушникам цих правил загрожувало відлучення від Церкви (6-ий Всел. Соб., правило 50). Давні християни на Сході в Чотиридесятницю вживали тільки городні овочі і плоди дерев (Лаод. соб., правило 50), здебільшого навіть неварені. Св. Іоанн Златоуст (4 ст.) пише, що деякі ревнителі посту не тільки не вживали вина й оливи, а навіть взагалі нічим не приправляли своїх страв і задовольнялися протягом цілого посту тільки водою й хлібом. Дякувати Богові, є такі люди і в наш час. Це їх молитвами Господь ще милує нас і нашу Україну.

Одним із встановлених Церквою засобів духовно-морального вдосконалення людини є піст. Православна Церква завжди підкреслює, що він є засобом, за допомогою якого християнин може духовно зростати і внутрішньо змінюватись, відкриваючи своє серце для Благодаті Божої. Піст згадується вже в перших главах Священого Писання.

Під час посту надзвичайно витончується розум людини. Biн стае більш проникливим i гострим, покращується пам'ятъ.

Як ми знаємо, найголовніша мета посту - духовне зростання через підкорення тіла духові. Проте піст позначується не тільки на духовному, але й на фізичному, тілесному здоров'ї. Організм повністю очищується від шлаків, починають функціонувати внутрішні органи. При пості зменшується навантаження на нирки, шлунок, печінку, - а отже покращується стан їх здоров'я. Якщо прослідкувати за життям святих подвижників, то побачимо, що незважаючи на піст, важкі умови, жили вони набагато довше, ніж інші і здоров'я в них було набагато краще.

Повчає нас заповідь апостола Павла: «Прославляйте Бога в душах ваших і тілах ваших». Саме завдяки цим словам ми розуміємо, що потрібно працювати не тільки над душею, але й над тілом. Тільки тоді людина досягне певної досконалості у взаємодії душі з тілом. Піст людині потрібен для того, щоб підкорити тіло душі та розумові, щоб не царствувало воно над душею усіма своїми нечистими пристрастями.