Жила собі Зіронька, така тиха і скромна, що на цілому небі такої не знайти.
Інші зірки пишались одна перед одною красою, гордо виблискуючи промінням.
Мала Зіронька натомість не вважала, що у неї є такий яскравий блиск, як у подруг, тому мовчала. Вона не вміла та й не любила хвалитися собою. Проте ще не було такого випадку, щоб вона комусь не допомогла чи не поспівчувала в біді: щойно одинокий подорожній заблукає в нічній темряві, Зіронька одразу спішить на поміч.
Інші зірки пишались одна перед одною красою, гордо виблискуючи промінням.
Мала Зіронька натомість не вважала, що у неї є такий яскравий блиск, як у подруг, тому мовчала. Вона не вміла та й не любила хвалитися собою. Проте ще не було такого випадку, щоб вона комусь не допомогла чи не поспівчувала в біді: щойно одинокий подорожній заблукає в нічній темряві, Зіронька одразу спішить на поміч.