Преподобний Феофан, посник, жив у 12 сторіччі. Інших відомостей про його життя не маємо.

День його пам'яті звершується 24 жовтня, а також 11 жовтня у день Собору преподобних отців Києво-Печерських, які спочили у Ближніх печерах та в другу неділю Великого посту.

Преосвященний Макарій пише: "Безперервне, повсякчасне і повсюдне вживання в Церкві вчення про митарства, особливо ж між учителями четвертого століття, незаперечне свідчить, що воно передано їм від учителів попередніх віків і ґрунтується на переданнях апостольських" (Православне Догматичне Богослів'я. Т. 5. С. 85 і 86). Таке уявлення окремого суду, як проходження душею митарств, ніде в Писанні прямо такими рисами не зображується. Древні вчителі, наводячи сказання про митарства, бачили в ньому лише "невеличке, слабе зображення речей небесних" (Св. Макарій Єгипетський). Однак вони вказували на свідчення в Писанні, котрі можуть налаштовувати на сприйняття окремих положень, що містяться в сказанні про митарства: (Лк.12;20, Еф.2;2, Юди 9).

Де перебуває душа одразу після розлучення з тілом? Що ж означають 3-й, 9-й, 40-й дні? У який же час, день душа проходить повітряні митарства і коли, після розлучення з тілом, здійснюється особистий суд?

Душа, з'єднана, з волі Божої, з тілом, відділяється, знову ж таки, з волі Божої, від тіла, з яким раніше являла людину. Після смерті Бог здійснює Свій праведний суд, який називається, на відміну від суду останнього, всезагального судом окремим, приватним, під час якого призначається загробна доля душам померлим. Апостол Павло говорить: "...людям призначено вмерти один раз, потім же суд..." (Євр. 9;27), який, очевидно, наступає безпосередньо після смерті людини. Та коли суд здійснюється Всевідаючим Богом, для Якого моральний стан людини завжди відкритий, то суд насамперед потрібно розуміти як приведення душі до усвідомлення нею свого морального стану. Цей стан для власного усвідомлення людини відкривається за посередництвом совісті. Совість здійснює суд над діями людини і в земному житті. Після смерті ж, після зняття одягу тіла, перед оком всевидячого Бога, без сумніву, ще чіткішим і непідкупнішим стане голос совісті, що судить весь пройдений шлях життя. Так само і винесення вироку Єством всемогутнім не треба розуміти як проголошення душі суддівського рішення.

Тропар, глас 4
Сьогодні, благовірні люди, радісно святкуємо, осяяні Твоїм, Богоматір, пришестям, і, Твій споглядаючи пречистий образ, розчулено промовляємо: покрий нас чесним Твоїм покровом і визволи нас від усякого зла, благаючи Сина Твого, Христа Бога нашого, спасти душі наші.

Величання
Величаємо Тебе, Пресвятая Діво, і шануємо покров Твій святий, бо Тебе бачив святий Андрій у повітрі, як Ти за нас Христу молилася.

Кондак, глас З
Діва сьогодні предстоїть у церкві і з ликами святих невидимо за нас молиться Богу. Ангели з архиереями поклоняються, апостоли з пророками торжествують, бо ради нас молить Богородиця Предвічного Бога.

Прокимен, глас 3, пісня Богородиці
Величає душа моя Господа, і зрадів дух мій у Бозі, Спасі моїм.

Там, де ненависть - там нема Бога, а там, де нема Бога – там нема перемоги. Хочемо до кінця перемогти? То треба любити один одного, любити так, як полюбили ті, хто віддали своє життя за свободу України. Отак треба любити.

Патріарх Філарет

Тропар, глас 2
Апостоле, Христом Богом улюблений, поспіши визволити людей безпомічних, бо приймає тебе Той, Кому припадав ти до грудей. Моли Його, Богослове, щоб розвіяв темряву народів, і проси для нас миру і великої милости.

Величання
Величаємо тебе, святий апостоле Христів Іоане Богослове, і шануємо болісті і труди твої, що ними трудився у благовісті Христовім.

Кондак, глас 2
Велич твою, дівственику, хто оповість? Твориш бо чудеса і подаєш зцілення, і молишся за душі наші як Богослов і друг Христів.

- Кожна людина, що зустрічається на нашому шляху - ангел. Вона тобі помічник і зустрілася недарма. Вона тебе або випробовує, або любить. Іншого не дано. У мене був випадок в молодості. Випивали ми з приятелем, розійшлися пізно. Вранці дзвоню дізнатися, як добрався, а мені кажуть: він під електричку впав, обидві ноги відрізало. Біда нестерпна, правда? Я до нього в лікарню прийшов, він каже: «Тобі добре, а я ось...» - і ковдру відкрив, а там... жах! Був він людиною гордою. А став скромним, веселим.