Дванадесяті перехідні
23 березня (5 квітня), неділя - Вхід Господній у Єрусалим.
8 (21) травня, четвер - Вознесіння Господнє.
18 (31) травня, неділя - День Святої Тройці. П'ятидесятниця.

Завершується перший тиждень святої Чотиридесятниці, час особливого подвигу і входження у Великий піст. Під кінець першої седмиці Церква бажає зміцнити нас надією, що у нашій боротьбі з дияволом ми не самі, нагадує нам про благодатну поміч, яку отримують християни від свого Творця.
В суботу першої седмиці святого Великого посту, ми згадуємо про дивне чудо з коливом святого славного великомученика Феодора Тирона. Історія цієї події така. Коли імператорський трон посів нечестивець Юліан Відступник, названий так через відречення від Христа і повернення до язичництва, то почалось велике гоніння на християн. Та це гоніння не було таким явним, як при інших нечестивих імператорах: Нероні, Максиміані, Діоклітіані та ін. Юліан вирішив піти на хитрість і задумав таємним способом осквернити християн. Пам’ятаючи, що християни на першому тижні Великого посту особливо очищаються і несуть подвиг, звертаючись до Бога, він наказав градоначальнику забрати з ринку звичайні продукти і виставити для продажу їжу, осквернену ідоложертовною кров’ю, що той зі старанністю виконав.

Безсмертна душа - безсмертні і її діла. Померлі почали діло, ми його продовжуємо, а наші нащадки продовжуватимуть розвиток ще далі. Хіба не живе серед нас Мойсей у своїх п'яти книгах? Хіба через них досі не благодіє нам? Він буде благодійником усього майбутнього віруючого потомства до другого пришестя на землю Христа. Хіба не однакове значення мають для нас, живих, живий наставник на землі і Мойсей із загробного світу зі своїм п'ятикнижжям? Хіба не однаково благодіють нам перший і другий? Хіба не однаковою вдячністю ми стаємо зобов'язаними тому й іншому? Хіба не одна й та ж мета обох - навчити нас? Отже, живуть для нас і серед нас (як самі святі висловлювалися, обіцяючи перебувати з нами духом) святі апостоли, пророки і мученики, і всі святі своїми ділами. Живуть у своїх творіннях великі вчителі Церкви, і ми зобов'язані вчитися і вчимося у них. Ще й досі живуть серед нас, і ми розмовляємо з Соломоном, Сократом і Платоном про мудрість.

Чи можливо уявити собі царство, суспільство, дім, сім'ю, у яких члени, істоти духовно були б роз'єднані, відокремлені, існуючи не залежали б один від одного і не були б раді один одному? Святий апостол Павло, бажаючи відчутно показати цю істину, порівнює духовне царство з нашим видимим тілом, а союз і спілкування членів духовно-морального царства - з союзом і спілкуванням членів нашого тіла. Стан членів нашого тіла є взаємозалежним. Члени тіла, залежачи один від одного, допомагають один одному: "Якщо страждає один член, з ним інші страждають; якщо ж радіє один член, з ним веселяться й інші члени" (1 Кор. 12;26). Якщо хворіє член родини, йому співчувають й інші. Невлаштованість суспільства, станів викликає співчуття інших суспільств. Гірке становище держави примушує думати про допомогу й інші держави.

Господь Ісус Христос узяв на Себе весь тягар гріхів віруючого людства, і нам дає благодать носити немочі один одного. Отже, ми можемо з повною вірою брати участь у долі загробного життя померлих. Співчуваючи загробному стану тих, хто випередив нас своїм переселенням, ми повинні прагнути поліпшити їх стан у Христі Ісусі, Який прийшов на землю для спасіння всіх. "Іди за Мною" (Лк. IX. 59), - слова, сказані живому на його прохання спочатку поховати батька. Ось єдиний засіб допомогти померлим. Життя живих без Христа, життя не в дусі Христовому не поліпшить стану померлих.

Ось які умови необхідні для віри того, хто молиться, щоб передати спасенну благодать Христову померлому.

1) Вірую, Господи, що ти Христос, Син Бога Живого, прийшов у світ не для праведних, а щоб спасти грішників, отже, для спасіння і мого померлого, першого з грішників.

2) Вірую, Господи, що Ти узяв на Себе гріхи усіх, у Тебе віруючих: отже, узяв на Себе гріхи і мого померлого.

3) Вірую, Господи, що Твоє слово - істинне і обіцяння - незмінне. Ти сказав: "просіть і дасться вам"; я прошу милості померлому. Для Тебе це можливо і прохання моє згідне з Твоїм бажанням "усіх спасти" тому що не хочеш смерті і загибелі грішників.

Покаяння є найбільший дар Бога людині - друге хрещення, у якому, обмившись від гріхів, ми знову знаходимо благодать, загублену в падінні. Будучи грішними - стаємо святими. Воно відкриває нам небо, уводить в рай. Без покаяння немає спасіння.

Святий Великий Піст, званий також Чотиридесятниця. Історія Великого Посту довга й багата в традицію. Вона сягає апостольських часів. Передпасхальний піст зветься Великим не тільки через час свого тривання, а й задля важливості і значення в житті Церкви і кожного християнина.
Уже апостоли й перша християнська громада замінила єврейський піст на піст, про згадку Ісусових страждань.

2015 року Божого Великий піст розпочнеться 23 лютого і триватиме до 11 квітня, а Пасха Христова у 2015 році святкується 12 квітня (за новим стилем).

Тропар, глас 1
Радуйся, Благодатная Богородице Діво, бо з Тебе засяяло Сонце правди — Христос Бог наш, що просвічує тих, що в темряві. Веселися і ти, старче праведний, що прийняв в обійми Визволителя душ наших, Який дарує нам воскресіння.

Величання
Величаємо Тебе, Житгєдавче Христе, і прославляємо Пречистую Матір Твою, що Нею по закону нині принесений був у храм Господній.

Слава: І нині: Кондак, глас 1
Утробу Дівичу освятив єси Різдвом Твоїм і руки Симеонові благословив, як подобало, попередивши його, і нині спас нас, Христе Боже. Втихомир ворожнечу народів і укріпи людей, що їх возлюбив єси, Єдиний Чоловіколюбний.

Царство, чи Церкву, Господа нашого Ісуса Христа складали, складають і складатимуть тільки ті, хто щиро у Нього вірить. Отже, членами Його Церкви стали віруючі і старозавітні і новозавітні, і всі ті, хто перейшов уже у загробний світ, і всі добрі ангели, як свідчить святий апостол Павло: "Але ви приступили до гори Сіону і до міста Бога Живого, до Єрусалима небесного, і до безлічі Ангелів" (Євр. 12;22). Члени духовно-морального царства складають одне духовне тіло Христове, Його Церкву (Еф. 1;23; Кол. 1;18). Обов'язки всіх членів царства однакові: славословити Бога (Апок. 5;12; Флп. 1;10,11).

Для віруючого необхідно віддати розум на послух вірі. Існує не тільки те, що доступне нашим почуттям, а й те, про що свідчить віра. Для досконалих у вірі християн і світ духовний стає іноді, у певних випадках, доступним. Одкровення засвідчує нам, що перш за все, у порядку творіння Божого, створені були ангели, їх безліч, і місце їхнього перебування - третє небо (Бут. 1;1,2 Кор. 12;2). Діяльність ангелів - безперестанне славослів'я Бога, лицезріння Бога і служіння Йому, у виконанні Його волі. Ангели - це істоти безплотні, але такі, що мають особистість, обмежені у просторі, обдаровані розумом, волею і могутністю. За свіченням святого Івана Богослова кількість добрих ангелів - дві третини, і вони впливають на душу людини.