"Христос народжується – славте! Христос з небес – зустрічайте!" Ці віковічні слова святителя Григорія Богослова стали для нас звичним різдвяним привітанням у ці святкові дні. Христос народжується - і цього величного дня будемо всі разом прославляти Немовля Ісуса, тому що Той, Який зодягнувся в образ людини – підносить людську природу, вона знову відновлюється у своєму первісному стані. Людська природа освячується Тим, Який від початку створив нас храмами Духа Святого.

До нас з небес приходить сьогодні Творець – Син Бога Живого! Яким чином Він приходить до нас? Він приходить до нас не на колісниці, і не на кораблі, не по морю і не суходолом. Христос не сходить до нас у повітрі, а народжується, як людина, від Діви Марії, Яку через це ми називаємо Пречистою.

У світ вийшла монографія диякона Івана Сидора "Причини та витоки постання Московського Патріархату 1589 року (спроби історико-богословського аналізу)". У даній праці автор аналізує передумови та закономірності виникнення Московського Патріархату в кін. 16 ст. Книзі міститься багатий історичний матеріал, факти, свідчення очевидців, а також посилання на дослідження численних українських, російських та інших закордонних авторів.

Важливо підкреслити, що досліджуючи питання утворення Московського патріаршого престолу, автор наводить факти з історичних джерел (переважно російських). При цьому автор намагався максимально звертатися до праць дореволюційних вчених, які, в своїй більшості, досліджували і писали історію не «на замовлення», не під владним, політичним тиском, а виявляли об’єктивність та неупередженість. Крім того, для уникнення посилань на можливі сфальсифіковані або переписані у радянський чи новітній час історичні тексти, автор опирався на оригінальні дореволюційні наукові видання, якщо такі збереглися чи були опубліковані в електронному вигляді.

Пророк Даниїл найчастіше зустрічається в пророчому ряді іконостаса та іконах Богородиця з Похвалою. Зображається безбородим юнаком. На голові характерний головний убір, іноді - тюрбан. У 15-16 стт. найчастіше в короткій синьо-зеленій туніці,червоному плащі, шосах і високих чоботах. Пізніше традиційно зображався в догому одязі. Його атрибутами є сувій, скеля (як символ гори Царства Божого із видіння царя Навуходоносора). Іноді зустрічається лев як символ левиної ями, куди кинули Даниїла.

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.

Звертаючись до чоловіка, який хотів досягти досконалості, Спаситель сказав: "Йди за Мною..." У той час ці слова були прості; вони значили залишити всі турботи - сім'ю, роботу, покликання, звички і піти разом з Христом по дорогах Святої землі, будучи свідками Його чудес, вслухаючись у Його слова, роблячись до самих глибин Його учнем і чекаючи того, що буде попереду, про що ніхто не знав, крім Сина Божого, Який прийшов у світ, щоб віддати Своє життя за цей світ.

Святий Миколай Чудотворець вважається одним із найшанованіших святих, тому і образів його збереглось чи не найбільше у всіх періодах розвитку українського іконопису. Його ікони майже завжди присутні в іконостасі - на північній частині намісного ряду. У 15 ст. його зображення зустрічались ще й у Молільному ряді.

Намісні ікони Миколая 15-16 ст найчастіше ростові із житійними сценами. Сам він зображається сивим із округлою бородою та коротким волоссям (у 18-20 стт. зустрічаються ікони із довгим волоссям). В лівій руці тримає Євангеліє, а правою - благословляє. Одягнений у єпископські шати - фелон і омофор. Найчастіше його фелон покритий хрестами (привілегія архієпископів). Такий фелон називається поліставріоном. Слід зазначити, що завжди зображався сучасний художнику костюм архієпископа із характерними йому деталями. Починаючи із 17 ст. і особливо у 2-ій половині 18 століття фелон покритий пишними квітами. Іноді на його голові бачимо митру, а в руці - скіпетр (найчастіше у 18-19 стт.).

Часто біля голови святителя Миколая бачимо мініатюрні фігури Христа з Євангелієм і Богородиці з омофором.

Преподобний Кукша народився 1874 року в селі Гарбузянка Херсонської губернії (нині Миколаївська обл.) у благочестивій селянській родині та був названий при хрещенні Космою. З дитинства Косма всією душею прагнув до Бога, до святого життя. Він любив молитву, усамітнення, уникав дитячих пустощів, а у вільний час читав Святе Письмо.

У 20 років разом із односельчанами Косма відвідує Святу Землю та Святу гору Афон. Юнаком оволодіває бажання чернечого подвигу. У 1896 році, одержавши батьківське благословення, Косма стає послушником у Свято-Пантелеймонівському монастирі на Афоні. Намагаючись наслідувати древніх подвижників, він ревно виконує усі послушання. Кілька разів Косма відвідує Єрусалим та інші Святі місця Сходу.

У 1904 році Косма приймає чернечий постриг з ім'ям Ксенофонт. Духовне зростання отця Ксенофонта проходить під мудрою опікою духоносного старця Мелхиседека.

Пам'ять преподобного Кукші, сповідника Одеського, святкується 24 грудня, 29 вересня, 23 жовтня (за н. ст.) із Собором Волинських святих та у Неділю третю після П'ятидесятниці із Соборами Одеських та Галицьких святих.

Свята великомучениця Варвара зображується як прекрасна діва у розкішних шатах. Найчастіше із непокритою головою і розпущеними косами - символом незаміжності. Також зустрічається корона як знак великомучеництва. В руці святої мініатюрна вежа із трьома вікнами. Проте частіше вежу бачимо на задньому плані - за святою. Іншим атрибутом Варвари є чаша як символ її передсмертного причастя. В іншій руці мученицький хрест. Починаючи із кін 17 ст. його заміняє або доповнює пальмова гілка - характерний Західній традиції атрибут мучеництва. Також може тримати розгорнутий сувій або книгу.

В українському іконописі зустрічається з 12 ст., проте особливого поширення набирає на початку 18 ст. Дуже популярними її зображення були в народному іконописі 19 ст. - особливо у Великій Україні. Її образи були мало не в кожному домі, адже святу вважали покровительницею жінок та вишивальниць. Особливу цікавість в цьому періоді приділяє ікона "Усікновення голови святої Варвари", на якій бачимо відрізану голову великомучениці на срібній тарелі. Цей сюжет явно походить від аналогічного зображення відрубаної голови Івана Хрестителя.