"Радуйся благодатна, Богородице, бо з Тебе засяяло Сонце правди Христос Бог наш, який просвічує тих, що в темряві"
(Тропар свята)
(Тропар свята)
Різдвяний круг завершується празником Господнього Стрітення. Він основується на події з життя нашого Спасителя, що її записав єв. Лука у главі 2, 22-40. Закон Мойсея приписував, що кожна жінка по народженні хлопчика через 40 днів не сміла входити до храму, бо в тому часі уважалася нечистою. По скінченні цього реченця мати новонародженої дитини приходила до храму і приносила жертву очищення. Преч. Діва Марія не мала обов'язку до очищення, бо освятилася Христовим Різдвом, як каже кондак свята: "Ти лоно Дівиче освятив різдвом Твоїм". Та все ж таки вона в покорі закону сповняє його припис і приносить у жертву дві горлиці.
На осібну увагу заслуговує тут ще провидінна стріча Дитяти, Преч. Матері з праведним Симеоном. Св. Лука каже, що Симеон "був праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому. Йому було відкрито Св. Духом, що не бачитиме смерті перш, ніж побачить Христа Господа" (2, 25-26). За Божим просвіченням Симеон у Дитятці пізнає Месію, бере Його на свої руки і прегарною молитвою благодарить Господа Бога за ласку, що його очі побачили істинного Спасителя світу. Наша Церква відправу вечірні за кожним разом завершує її цією молитвою - "Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за Твоїм словом, у мирі. Бо побачили очі мої спасіння Твоє, що приготував Ти перед усіма народами, світло на просвіту поганам і славу люду Твого, Ізраїля". Притім старець Симеон пророкує Діві про майбутню Жертву Христа і його страждання.
Празник Господнього Стрітення почався в Єрусалимі в 2 половині IV ст. Першу згадку про нього подає паломниця С. Етерія. З Єрусалиму свято поширилося по всьому Сході і за цісаря Юстиніана (527-565) набирає особливого значення.
Причиною до урочистого святкування Стрітення були дві надзвичайні події: морова зараза в Царгороді й околиці та землетрус в Антіохії. При кінці 541 року в Царгороді і його околиці появилася морова зараза, на яку денно гинули тисячі людей. Так тривало три місяці. А до того ще в Антіохії прийшов великий землетрус. Передання каже, що того часу був один праведник, якому дано було Боже одкровення, що нещастя припиниться, коли урочисто буде святкуватися празник Стрітення. В 542 році цісар Юстиніан наказав провести урочисте святкування празника і зараза уступила.
Згодом з'явилися певні особливості богослужіння - благословення свічок. Службу празника написали св. Андрій Критський, св. Іоан Дамаскин, св. Косма Маюмський, патріарх Герман і Йосиф Студит. Наступного дня святкується пам'ять праведних Симеона й Анни.
Святкування 15 лютого (нов. ст.).