Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • 19 грудня - святого отця нашого Миколая Чудотворця, архиєпископа Мирлікійського
    Тропар, глас 4 Правилом віри і образом лагідности, стриманості…
  • Святої великомучениці Варвари 17 грудня (4 грудня за ст. ст.)
    Тропар, глас 8 Варвару святую шануймо: ворожі бо сіті розірвала і як…
  • Різдвяне послання патріарха Філарета 2015 року Божого
    РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета…
  • Проповідь у 28-му неділю після П’ятидесятниці
    Проповідь у 28-му неділю після П’ятидесятниці. Притча про званих на…
  • Життя святих на кожен день: грудень 2014
    15 пн Седмиця 28-ма після П’ятдесятниці. Прпп. Афанасiя, затворника…
  • Популярне
  • Вірші про святого Миколая
    Все затихло надворі, Сяють зорі угорі, Всі чекають-виглядають …
  • Молитва за поранених воїнів
    О, премилосердний Боже, Отче, Сине i Святий Душе, що Тобi в…
  • Різдвяні вірші
    Христос родивсь! …
  • Презерватив - твоя гумова ілюзія, або про це варто знати!
    Дуже часто презервативи пропонуються як засіб, щоб знизити ризик…
  • Православний церковний календар на грудень 2014 р.Б.
    Місяцеслов на місяць грудень 2014 року Божого Життя святих на кожен…
  • Життя святих на кожен день: листопад 2014
    28 пт Мчч. i сповв. Гурiя, Самона i Авива. Прп. Паїсiя…
  • Собор святого архистратига Михаїла і всіх безплотних Сил Небесних 21 листопада (8 листопада за ст. стилем)
    Тропар, глас 4 Небесних воїнств архистратиги, завжди молимо вас ми,…
  • Опитування
    На сайті є інформація, яку Ви шукали?
    ТАК
    НІ
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Грудень 2014    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
     
    Грудень 2014 (11)
    Листопад 2014 (24)
    Жовтень 2014 (16)
    Вересень 2014 (19)
    Серпень 2014 (19)
    Липень 2014 (13)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Цікаві факти про святкування Різдва Христового

    Цікаві факти про святкування Різдва ХристовогоРіздво в Україні святкують 7-го січня за Григоріанським календарем.

    В цей день особлива духовна радість, бо цей день - незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної Історії щирим і сповненим радості привітанням: "Христос рождається - Славіте Його!".

    Різдво Христове належить до великих християнських, так званих дванадесятих свят, які церква визначає особливо урочисто. За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий - Ісус Христос, якому люди поклоняються вже не одне тисячоліття. В Україні Різдво називають ще Колядою або Корочуном.

    У ІV столітті 25 грудня стали відзначати народження, а 6 січня - хрещення та богоявлення. І лише наступного століття Різдво Хрестове міцно увійшло в життя християн. Розбіжність в святкуванні Різдва західними і східними церквами викликана тим, що вони користуються різними календарними системами. Православна церква святкує його 7 січня (25 грудня за старим стилем), а католицька церква - 25 грудня за новим стилем.

    У Х столітті християнство було запроваджено на Русі й відтоді свято Різдва Христового стало невід"ємною частиною нашої культури. Разом із вірою Христовою в Україні та за її межами набули поширення такі народні традиції, як колядування та щедрування. Коляда - це гімн Христу, оспівування його народження. У щедрівках славлять природу, закликають весну.

    Першими оповісниками народження Христа у давнину були діти та підлітки, які обходили ватагою багаті й бідні оселі, співаючи колядки та щедрівки. І в кожній хаті світлішало, людям ставало легше на душі. Колядників чекали з нетерпінням і щедро віддячували їм яблуками, горіхами, бубликами. Вважалося, чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим для її господарів буде Новий рік. Колядували, як правило, лише хлопчаки: дівчатка у різдвяних обрядах участі не брали, оскільки за давнім віруванням на великі свята першими мають з"являтися представники чоловічої статі.

    Різдву, за церковним статутом, передував чотиритижневий піст. У цей час виконувалися всі хатні роботи: світлицю білили, прибирали розписами, вивішували найкращі рушники, розкладали килими. Покуття оздоблювали особливо урочисто й прикрашали запаленою свічкою чи лампадою.Тут ставили перший символ усіх трьох зимових свят - дідух (сніп з колосків жита чи пшениці, зібраних наприкінці жнив). Зерно з дідуха зберігали до весни, примішуючи потім до посівного - для забезпечення багатого врожаю. З давніх-давен помітили: у який день приходить Різдво, у такий же день слід починати збір врожаю. Особливого значення надавали різдвяній погоді. По ній визначали майбутній врожай.

    Переддень Різдва - Святвечер (або Багата кутя) починався з появою на небі першої зірки. У цей день піст був особливо суворим. Крім куті на столі обов"язково стояли 12 страв: грибні, ягодні, пиріжки з квасолею чи капустою, смажена риба, борщ з рибою і грибами та ін. Першою починали їсти кутю - найголовнішу обрядову їжу, неодмінний символ різдвяно-новорічних свят. Далі годилося скуштувати всіх страв, запиваючи їх узваром. Під час вечері батько виходив з кутею на двір і кликав: "Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти. Якщо не хочеш, то не йди. Не морозь ні ягняток, ні поросяток, ні теляток". У такий спосіб задобрювали сили природи, щоб майбутній врожай був гарним. Кутю також кидали в криницю або річку, щоб не було посухи.

    Посуд од пісних страв ретельно мили, оскільки наступна їжа вже мала бути скормною. Починалося різдвяне розговіння. Неодмінними пригощаннями на святковому столі була свіжина: ковбаси, окорок, тушковане або смажене м"ясо, холодець, інші традиційні українські страви.

    З ранку діти йшли до хрещених батьків. Дітлахи співали пісні, бажали своїм другим мамам і татам у новому році багато радості й багатства, несли їм частування - кутю й ковбасу. За веселі пісні й побажання хрещені нагороджували дітей солодощами, іграшками й дрібними грошима. Дітвору й кумів запрошували за різдвяний стіл. Ніхто із присутніх не згадував сумних історій, бо це трапезування мало "очистити всіх од скверня і об"єднати злагодою та любов"ю".

    Надвечір село знову оживало - починалося масове колядування. У різних регіонах воно проводилося по різному: на Покутті колядували ще напередодні Різдва, на Лівобережжі - першого дня, а на Поділлі - водили ватаги лише другого дня свят. Готувалися до цього заздалегідь - виговляли колядницькі обладунки: восьмикутну зірку, маски Кози, Ведмедика. Різдвяні колядницькі гурти споряджали переважно парубки. Вони обирали отамана - хлопця, котрий вирізнявся спритністю, дотепністю і якого в селі поважали. Крім того він мав уміти гарно починати пісню, зробити в ній вивід. Традиційний одяг колядницьких ватаг - білі та коричневі кожушки й свитки, чоботи власної роботи, хустки або віночки у дівчат. Святкові ватаги залежно від регіону різнялися своїм кількісним складом і обрядовими персонажами. Обходячи оселі, колядники піснями та відтворенням побутових сценок поздоровляли господарів та іхніх дітей, бажаючи всім щастя й здоров"я на многії літа. Відомі класичні колядки "Нова радість стала", "Ой, новина в нас, новина".

    Особливо радісним було Різдво для дітей. Ватаги хлопчаків ходили по хатах з вертепом - маленьким ящиком, обклеєним кольоровим папером, де за допомогою ляльок, закріплених на осі, розігрувалися вистави, що складалися з двох частин. Одна частина була пов"язана з народженням Христа і біблійними персонажами; друга, світська, включала до свого сюжету житейські історії про Добро і Зло. Мистецтво вертепу поступово забувалося, бо, як і інші народні традиції зазнавало гоніння. Але зараз воно відроджується.

    Наступний за Різдвом день - свято Богородиці. Особливо шанували його жінки, оскільки воно пов"язано з Божою Матір"ю. Було за звичай у цей день відвідувати жінок, які приймають роди, а також справляти обіди та панахиди по померлих.

    Завершилося друге тисячоліття від Різдва Христового. Повалені за цей час великі і могутні імперії, зникли стародавні язичеськи вірування. Але вертеп (печера), де народився Христос, зберігся таким самим, як був у момент Божественного втілення. Знаменно те, що Віфлеємський храм Різдва над вертепом, споруджений у 330-му році, є нині єдиним в світі, де богослужіння здійснюється ось уже шістнадцять віків. Це найдавніша церква з усіх , що збереглися.

    Різдво Христове - це свято любові. Любов, котру принесло на землю Різдво, зобов"язує нас до внутрішнього відродження, до оновлення усього сущого: людини, сім"ї, нації, держави, всесвіту. Різдво Христове закликає нас шанувати всі творіння Божі, зберігати природу - ріки, поля, ліси, тваринний світ, охороняти їх від винищення й забруднення.

    У світлі Різдва Христового ми повинні прагнути очиститися від скверни, відродити наші душі й серця у покаянні, любові і всепрощенні. Різдво Христове - як нове очищення, воно виводить нас з темряви до світла, зцілює духовно, об"єднуючи в єдину могутню християнську родину.

    І нехай оцей всемогутній, преображаючий дух світлого Народження Христового запанує в наших серцях нині, і повсякчас, і на віки вічні! Славимо Його!


    УКРОП
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com