ТИ СТУДЕНТ? ТО ЧИ ПРО ТЕБЕ ЦЕ?

«Тішся, юначе, своїм молодецтвом,
а серце твоє нехай буде веселе за днів
молодощів твоїх!І ходи ти дорогами
серця свого й видінням очей своїх,
АЛЕ ЗНАЙ, ЩО ЗА ВСЕ ЦЕ
впровадить тебе Бог до суду!»
(Екл. 11. 9)

Міжнародний день студента!!! Схоже, що більш веселішого дня в році для «учащіхся» немає і бути не може. Починаючи з переддня «ініціативні групи» зайняті останніми приготуваннями-закупами до торжества... Як це не банально звучатиме, але святкування зводиться до «нормальної паляни», а в більш розширеному форматі додаються пляски до упаду (інтимні сторони торжеств не зачіпаємо з етичних міркувань). Свято як-не-як, тож відсвяткувати потрібно по повній!

Схоже трактування подій, комусь може здатись надто суб’єктивним і надутим (певною мірою, можливо, так і є), але ми спробували відобразити те, що є не кругом і не у всіх, але ПЕРЕВАЖНО. Та й, зрештою, не ходу «святкувань» присвячена дана публікаці. А людям, які в міру свого виховання, духовного досвіду, загальноприйнятих норм моралі, з однієї сторони не згідні з таким ходом веселощів, з іншої бояться здатись білою вороною, заявившим відверто про свою незгоду.

Не зважаючи на усі наші глибинні релігійні переконання, питання: «ЩО РОБИТИ?» у таких випадках лишається актуальним. Маючи розмову на цю тему з активними молодими вірянами довелось стати свідком невтішної картини. Переважна більшість юних православних не лише бувають на таких гульбищах, але в розріз з власним сумлінням беруть у них найактивнішу участь. Питання «міри» у вживанні спиртних напоїв у кожного також різне. Хтось розраховує, що порушення цієї «міри» можна дуже легко виправити за допомогою сповіді, інші вважають, що перебір не є гріхом, якщо при цьому ти не «начудив». Майже всі в один голос заявляють, що пити можна, інакше свято буде не вдале.

Звичайне задушевне спілкування, насолода від спогляданя чудових краєвидів, формування дорослих пріорітетів життя чомусь у тверезому середовищі стали не можливими. А от будучи під «мухою» все стає набагато простішим. Тоді і «дружба» міцніша, «любов» без комплексів, «життєва філософія» глибока і така «розумна».

Біда одним словом... У даній ситуації можна лише розвести руками, або ж спробувати змінити дійсність. Почати ці зміни найперше в собі і лише тоді, оперуючи прикладом власного життя явити молодим альтернативу. Життя наповнене живою вірою, незрадливою надією, справжньою любов’ю. Все дуже просто. Кожен з нас в певні періоди свого життя має якісь негаразди. І скільки б ми не заливали їх спиртним чи не знімали стреси якимись тренінгами, полегшення не приходить, або ж воно короткотривале. І лише людина з твердим упованням, вірою у всемогутню десницю Божу переносить те, що в людських очах видається таким неймовірним. Лише серце, наповнене світлом віри і Христовою любов’ю здатне необразитись там де ображають, простягнути руку тому, хто до того плював у твій бік. Лише практичне життя за законом Божим робить людину справжньою, надійною і вірною. А хіба ж не цього шукає, не лише молодь, а й кожна людина. І поки ми не покaжемо їм такого православ’я в собі, вони будуть звертатись до альтернатив світу цього. вони скуплятимуть майже все спритне напередодні будь якого свята та й не тільки свята. Вони напиватимуться і вестимуть розгульний спосіб життя, аби хоча б краєчком свого єства відчути «любов, дружбу і т. п.»

Знаймо наша байдужа бездіяльність ЗЛОЧИННА! Ми відповідатимемо за кожну загублену душу, яка можливо через нас не знайшла правдивого православногo шляху.