Антон Ла Вей та біблія сатани
Із писань Кровлі виростає і стисло на них ґрунтується "Сатанинська Біблія" Антона Ла Вея. Він походив із циганської сім'ї з Трансільванії. У 1966 р. проголосив себе у Турині Найвищим Священиком і Магом Чорного Обряду. Ніч 1-го травня 1966 р. - "Ніч Вальпурґії" - оголосив часом народження на землі Сатани. Він вирішив, що його місія - знищення християнства. Його писання - це антитези християнства. Ці писання були виражені у дев'ятьох тезах.
У 1968 р. Ла Вей написав "Чорну Біблію", яка мала бути основним "каноном віри" для шанувальників сатани, які очікують його публічного об'явлення. Вона, між іншим, містить канон "чорної служби", свідоцтво нової Ери Сатани, приписи, у який спосіб можна цілковито віддатися сатані, опис сатанинського сексу, перелік таємних сатанинських імен і закликів, а також десять сатанинських законів і об'явлень.
Шанувальники сатани повинні безумовно готуватися, щоб сатана у своїй публічній діяльності міг у них знайти допомогу та пізнати їх як своїх учнів. Головну тезу Ла Вея дуже широко рекламували мас-медіа. Виникли фільми, які розповідали про народження сатани на землі. Як приклад, може бути фільм Романа Полянського "Дитя Розмарі", а пізніше ціла серія "Омен", яка виникла на основі консультацій американських теологів. З'являлося щораз більше книжок та статей на цю тему...
...Крім Церкви Сатани Антона Ла Вея, діє ряд інших сатанинських груп і гуртків. Прикладом може бути засноване у Берліні в 1982 р. неосатанинське товариство "Телета".
Мода та сатанізм
Здається, що найменш свідомими своїх починань, хоч у певному періоді дуже голосними, були сатаністи, згуртовані у малих локальних вікових чи клубних спільнотах. Їх найчастіше об'єднувало захоплення музикою hard rock, а як жорстоке доповнення до музики, на жаль, були різноманітні хуліганські витівки "для настрою". Посилаючись на почуті вислови і судження, бажаючи "урізноманітнити" собі світ, ці групи доходили до того, що безчестили гроби, знущалися над тваринами, ображали релігійні почуття громадян...
...У певному часі, передовсім у 1986-1988 роках, дуже людними стали розмаїті сатанинські емблеми: голова трупа, три шістки, перевернутий хрест, голова козла, написи на честь сатани.
У той час соціологи розрізняли три фракції шанувальників сатани:
- Сатаністи, які твердили, що Бог існує, що Він є трансцендентним, проте слабким єством. Вони покликалися на історичні зв'язки з міфічним Робертом Шведом. Дотримувалися лагідного культу з вітальними та біологічними ознаками. Їх ритуальним реквізитом було червоне вино...
- Сатаністи, які віддавали шану сатані, не звертаючи уваги на роль Бога. Ритуальним реквізитом було для них червоне вино або тваринна кров.
- Люциферіанці, які визнавали сатану Найвищим Богом, а Бог Біблії був для них узурпатором, від влади якого слід визволитися. Вони пили біле вино, а рекомендовані ритуальні вбивства заміняли збірним зґвалтуванням. Їхнім ритуальним реквізитом була виключно кров. Вони були найбільш агресивною групою.
...Визнавці Зла є голосними, крикливими, позірно міцними. Вони бажають сіяти страх та переляк. Проте, це "сила" на глиняних ногах, "...Сам бо сатана вдає з себе ангела світла! Нічого, отже, надзвичайного в тому, коли і його слуги вдають із себе слуг праведності. Кінець їхній буде за ділами їхніми!" (2 Кор. 11, 14-15), - говорить Святе Письмо...
Музика
"Мода" на сатанізм була також прийнята естрадою. Виникли "важкі" різновиди року: black і heavi-metal, які "створювали музичні твори, що прославляли "Господа Темноти".
А спосіб, який підсував молодій людині легкі відповіді на нелегкі питання, що стосувалися життя і його смислу, міг постати із вигаданих цим же юнаком чи юнкою ідолів, яким вони беззастережно і безкритично підкорялися. Масова культура стала могутнім засобом управління людьми та спрямування їхньої поведінки і передовсім сумління. Практично вона може будь-кого марнославного піднести на недосяжну висоту і створити такого ідолом мільйонів людей. Випадковий хлопчина з гітарою - Елвіс Преслі - став кумиром мільйонів, а за перший рік після його смерті (помер від наркотиків) його гріб відвідало 1,5 мільйона "пілігримів". Завдяки "добрій" рекламі, гурт "Бітлз" випустив 100 мільйонів платівок і стільки ж альбомів.
Серед слухачів, ентузіастів та шанувальників окремих кумирів, мало хто з них собі усвідомлює, що крім приємної і милозвучної музики, вони приносять зі собою перші зразки та стереотипи поведінки, створюють світ мрій і бажань цілих угруповань людей, які часто бувають людьми "втраченого життя". Чимало рок-музикантів вживають наркотики і знищили собі життя (Elvis Presley, Jimi Hendrix, Epstein, Bon Scott, Brian Jojes).
Деякі з них пропагували у своїх піснях уживання наркотиків.
Для досягнення більшого успіху та результату від впливу та дії музикантів на поведінку своїх молодих слухачів використовуються спеціальні маніпуляційні техніки. Однією з таких технік є т. зв. прихований запис, який полягає у тому, що деякі слова "замасковуються" і їх можна тільки тоді почути, коли касета або платівка крутиться назад. При нормальному, звичайному слуханні тих слів не чути і вони нашою свідомістю не фіксуються, проте вони дивовижним способом нагромаджуються і детально реєструються нашою "підсвідомістю". ...такі приховані речення переходять із лівої, "логічної", півкулі до правої, "творчої", яка перекладає повідомлення на зрозумілі і свідомі речення та синтезує їх. Психологічні експерименти, здійснені науковцями, свідчать про незаперечний вплив цієї техніки на поведінку слухачів. Таку техніку також використовують для прихованої реклами (наприклад, у пісні гурту "The Beatles" під заголовком "Paperback writes" ("Брошурний письменник") є такі приховані слова: "Спраглий, вип'ю пиво"), а для поширення ідеології сатанізму (наприклад, гурт "Led Zeppelin" у пісні "Сходи до неба" приховує слова: "Це для мого солодкого сатани"). У США, в спеціальному списку музичних творів, до якого входять підозрілі музичні твори, що мають сатанинський зміст, звернений до підсвідомості слухачів, знаходяться, між іншим, пісні Мікка Джеггера, Брюса Спрінгcтена, "Black Sabbath", "Devo", "Dead Kennedys", "Frankse Goes to Hollywood", "Jefferson airplane", "The Cue", Van Morrisson, а також Мадонни ("Laki a Plaer") і Майкла Джексона ("Triller").
Багато гуртів агресивно, але завуальовано пропагують сатанізм. ...назва гурту "КІSS" походить від слів "Kids in Satan Service" ("Діти на службі сатани"). Група "АСDС" поєднує свою назву із символом стріли, яка має пригадувати сатану, що падає з неба як блискавка (пор.: Лк. 10, 18), подібно дає назву свого гурту група "КІSS". Вlаск Sabbath перед концертом складає жертву сатані на вівтарі, окропленому кров'ю півня.
Ось слова одного із творців "hard rock" Джімі Гендрікса: "Музика - це духовна справа. Музикою ми можемо загіпнотизувати людей, а коли вони дійдуть до найбільш податливої точки, ми можемо наказувати їхній підсвідомості те, що ми забажаємо". Блюссшастр, який протягом 25 років лікував 8000 людей за допомогою музики, наводить свідчення деяких із них: "Цей рід музики (hard rock) визволяє те, що у нас є найгіршим". Англійський музичний критик Джофрі Кенон твердить: "Рок-музика, яка потрапляє на податливий ґрунт, може легко стати стимулом для вчинення злочину, самогубства, вбивства іншої людини".
Професор музикології в університеті Левел у Квебеку, Урбан Бленшет, уже на початку вісімдесятих років застерігав: "Сатанинська рок-музика спричиняє духовне знищення людської істоти". На численних платівках знаходяться послання, закодовані технікою "backword making", котрі часто посилаються на культ сатани і демонів. "Ті послання, - говорить Бланшет, - запихають у голови молодим, а вони про це нічого не знають".
Колишній керівник гурту "Black Sabbath" Оззі Озборн стверджував: "Наша аудиторія під впливом пекельної могутності і це, по суті, пояснює наш успіх".
Деякі ідоли молодіжної музики пропагують також ідею самогубства, як єдиної розв'язки життєвих проблем. У пісні "Самогубство як розв'язка" Оззі Озборна є такі слова: "Ти не можеш утекти від смерті, коли ти бавишся із сатаною".
Відомі трагічні випадки зазіхання на власне життя з боку молодих людей під впливом наслідування фільмових сцен, коли їхні ідоли виконують улюблені пісні. Один із них у залишеному заповіті написав так про музику з альбому гурту "Judas Priest": "Ця музика мене загіпнотизувала. Я ні про що не можу думати. Я вже нічого не чую. Мушу це зробити!".
Чимало рок-гуртів відомі своїм збоченим ставленням до справ сексуального життя, яке прилюдно показують. Тож ставиться питання: для чого це робиться і чи це повинно стати прикладом для наслідування? Сексуальні витівки гурту "КІSS", "Rolling Stones", або оргії, влаштовані гуртом "Queen", - загальновідомі.
Музика є могутньою зброєю. Вона може зробити багато добра, але також може знищити у нас ці чудові здобутки праці над собою, світ духа.
Простий сатанізм та його успіх
Ці пісні є часто-густо сатаністичні. Записано десятки з них. Ось декілька прикладів. Сьогодні сатанізм більше не приховує своїх намірів. Ще декілька десятиліть все, пов'язане з ним, було у значній мірі таємним, замаскованим, сатана намагався створювати враження своєї відсутності. Але в останні роки сатанізм чимраз частіше виступає відверто. Численні рок-групи свідомо вибирають собі сатанинські назви, наприклад, "АС/DС", що взагалі-то повинно означати "постійний струм/змінний струм", часто розшифровується прихильниками як "Антихрист/Смерть для Христа"), або "Антихрист/Диявольське співтовариство". "Black Sabbath" (Чорна субота), члени цієї рок-групи люблять називати себе "диявольськими прихильниками року"; WASP - розшифровують як "Ми - люди сатани", за іншою версією "Ми - сексуально збочені", або ще Venom "Зміїна отрута"; група бачить себе "Лівою рукою пана Диявола на Землі". Співзвучні і назви їхніх хітів: "Автострада до пекла" - інтернаціональний гімн і, так би мовити, формула віри прихильників гард- року - "Пекельні дзвони", "Число звіра", "Поклич диявола", своєрідна американська пісня-гімн сатаністів "Симпатія до сатани", "Прохання до вашої сатанинської величності" і т. д.
Англійська антихристиянська гард-рок-група "Чорна субота", яка прийняла окультне "хрещення", присвятивши себе сатані, стала зразком "окультного року" - різновиду рок-музики, який виставляв на передній план у своїх виступах і текстах пісень елементи магії, спіритизму, сатанізму тощо. Уже в першому альбомі цієї групи, який вийшов у 1970р., зображено перевернутий хрест. На обкладинці альбому "Субота, кривава субота", який вийшов трішки пізніше, зображено огидний сатанинський ритуал і число 666. У деяких своїх піснях "Чорна субота" надає слово самому сатані.
На обкладинці диска "Чорна субота - роздуми" можна було прочитати: "Ти, бідний безумець, що тримаєш у руках цей диск, - знай, що ним ти запродався дияволу, позаяк твоя душа буде швидко зв'язана пекельним ритмом, сатанинською силою цієї музики. І цей музичний укус тарантула примусить тебе танцювати - без кінця, без відпочинку". Для фанатів навіть існують спеціальні наклейки з написом: "Я одержимий "Чорною суботою".
Примітно, що усі члени групи "Чорна субота" носять металічні хрести. Тим вони, подібно до численних окультистів, намагаються захистити себе від злих духів, які ніби бояться хреста. Четверо сатанинських рок-музикантів часто носять перевернутий хрест, подібно як сатаністи.
"Stairway to Heaven" ("Драбина до неба") - після антихристиянської рок-групи "Led Zeppelin" - у зашифрованій формі містить сатанинську формулу віри і, прокручуючи її у зворотному напрямку, можна почути окультні відкриття типу "Слухайте, ми були там... тому що я живу з дияволом", "Я не терплю Господа Бога", "Мій милий диявол, він проклав шлях, ніхто інший...".
Метод гри платівок у зворотному напрямку, який користується поганою славою, є способом передавання таємничих послань окультного та сатанинського змісту. Зашифровані цим методом послання можна зустріти у всіх видах музичного жанру - від софт-поп до блек-металу. Ось декілька прикладів. Бітлз: "Убий мене, мрець!" - мається на увазі Ісус Христос. Алпчавілле: "Зло, майстре Божий, володіє тобою". Брюс Спрінгстен: "О Христос, ти бруд і нечистота!" Мотлі Крю: "Небо - це пекло!" ЕЛО: "Він огидний, проклятий Христос!" (Queen: "До пекла Біблію! Усе, що я бажаю, - це магія!" Блек Оун Арканзас: "Диявол, диявол, диявол, він - мій бог, він - бог!" "КІSS": "Диявол сам - бог".
Численні рок-музиканти не роблять зі своїх намірів ніякої таємниці: Мік Джеггер, соліст "Роллінг Стоунз": "Я з наміром виставляю себе як втілення диявола". Під час прем'єри пісні "Симпатії до диявола" він роздер на своїх грудях футболку, демонструючи величезне огидне татуювання, яке зображало диявола. Соліст групи "Queen" з усіх сил намагався бути шокуюче огидним: "На сцені я - диявол". Тексти пісень цієї групи представляють собою спектр, який неможливо описати - від сексуальних збочень і богохульств, до "визволення для гомосексуалізму..."
Еліс Купер, один із представників психопатичного садистсько-мазохістського брутального року, в одному інтерв'ю сказав: "Публіка бажає, щоб я нею володів, як сексуально одержимий - своєю жертвою... Відношення між мною і моїми слухачами у вищому ступені сексуальні. Володіти саме таким способом публікою - разюче, це приносить задоволення". "Рок-музика - це секс, і цим треба бити молодь в обличчя", - менеджер групи "Роллінг Стоунз".
Тільки свідомий антихристиянин може спостерігати на сцені неймовірні розтління, подібні до тих, що пропонують своїм прихильникам певні рок-зірки: "Блек сабат" (чорна субота) здійснює чорні меси, молитви до диявола і культ чаклунок. Іґґі Поп бичує себе і вихваляє самогубство, передовсім для молоді; Джін Сіммонс з групою "КІSS" демонструє свій інтерес до канібалізму; "Веном" розігрує на сцені сатанинське пекло; геві-метал-група "Мерсіфул Фейт" ("Милосердна доля") за допомогою культових предметів (кров, кістки, вівтарі) вихваляє зло; Кінг Даймонд, лідер цієї групи, обурений тим, що люди не можуть зрозуміти, чому приносять у жертву дітей; Оззі Осборн під час своїх виступів відкушує голови птахам, змушує називати себе "улюбленцем Люцифера", показує себе спраглим крові вампіром і називає себе "оратором розгнузданості та нечистоти".
Проте чим більш плідно працюють рок-зірки, тим вищі їхні заробітки. Щоденні газети повідомляють про виступи англійської групи "Т-Рекс", під час яких одна половина жіночої публіки лежала без свідомості, а друга - постійно кричала; протягом 18 місяців було продано 18 мільйонів платівок цієї групи.
Демонічне сп'яніння, яке охоплює тисячі молодих відвідувачів рок-концертів сатанистів, страшніше від наркотичного.
...але й самі рок-зірки страждали від розтлінного впливу своєї агресивної бунтівної, активно-авторитарної, статево-нестриманої музики, що призводила до розкладу та розпаду особистості. Вони терпіли від наслідків, які приводили їх врешті-решт до смерті. Про це може свідчити будь-який, навіть найбільш блискучий шлях до слави, позаяк життя та кар'єру можна правильно оцінити, оцінивши їхній фінал.
Б.Шлінк у творі "Рок-музика: звідкіля і куди?" пише: "Оскільки я чув про страхітливу кончину деяких рок-зірок, мені спало на думку переглянути подальші біографії - страшний, потрясаючий баланс:
Брайен Джоун ("Роллінг Стоунз") утопився у власному плавальному басейні, будучи у наркотичному сп'янінні;
Джіммі Хендрікс, після прийняття алкоголю та снодійних ліків, задихнувся у власному блювотинні;
Дженіс Джоплін ("Цариця рок-музики") померла від занадто великої дози героїну;
Рон Маккернан ("Грейфул Дед") - повільне алкогольне отруєння;
Іарк Болан, гітарист та автор пісень групи "Т-Рекс", який пояснював свій успіх чорною магією, загинув у таємничій автокатастрофі;
Елвіс Преслі помер від надмірного вживання наркотиків та обжерливості;
Кім Мун, ("The Who"), покінчив життя самогубством; Сід Вішес ("Секс Пістолз") зарізав подругу і прийняв смертельну дозу героїну;
Джон Бонхем ("Led Zeppelin") - після сорока чарок горілки задихнувся у власному блювотинні;
Бон Скотт ("AC/DC"), був солістом пісні "Автострада у пекло" - після нічної пиятики задихнувся у блювотинні;
Фреді Меркюрі, соліст групи "Queen", був сексуальним збоченцем, помер від СНІДу.
Піт Фандорн, ("Претенденти") - знайдений мертвим у ванні, шприц з героїном ще стирчав у руці;
Мервін Гей, знаменитий виконавець, після сварки зі своїм батьком, вистрелив у себе і помер;
Джоні Хортон, музикант (ударні інструменти), скочив з 17-го поверху нью-йоркського готелю;
Джейзо Пасторіус, джаз- і рок-басист, побитий, помер від ран;
Рой Бухенем, один з кращих у світі блюз- і рок-гітаристів, повісився у стані алкогольного сп'яніння.
Цей список можна легко продовжити десятками інших молодих рок-гітаристів, які стали жертвами своєї пристрасті до наркотиків. А це були найбільш відомі.
Ці фатальні події наочно засвідчують, що "відплата за гріх - смерть" (Рим. 6, 23).
Багато може бути пригнічених наведеними вище фактами про силу та розмах дій темних сил, які збили з правильної дороги, у першу чергу, молодь. Можливо, ворог наших душ представляє нам деякі проблеми занадто великими, щоб позбавити декого надії і відібрати мужність стати Божою рукою у рятувальних діях.
На цьому похмурому тлі особливо ясно світить Божа любов, яка бажає врятувати молоде покоління від загибелі.
Із писань Кровлі виростає і стисло на них ґрунтується "Сатанинська Біблія" Антона Ла Вея. Він походив із циганської сім'ї з Трансільванії. У 1966 р. проголосив себе у Турині Найвищим Священиком і Магом Чорного Обряду. Ніч 1-го травня 1966 р. - "Ніч Вальпурґії" - оголосив часом народження на землі Сатани. Він вирішив, що його місія - знищення християнства. Його писання - це антитези християнства. Ці писання були виражені у дев'ятьох тезах.
У 1968 р. Ла Вей написав "Чорну Біблію", яка мала бути основним "каноном віри" для шанувальників сатани, які очікують його публічного об'явлення. Вона, між іншим, містить канон "чорної служби", свідоцтво нової Ери Сатани, приписи, у який спосіб можна цілковито віддатися сатані, опис сатанинського сексу, перелік таємних сатанинських імен і закликів, а також десять сатанинських законів і об'явлень.
Шанувальники сатани повинні безумовно готуватися, щоб сатана у своїй публічній діяльності міг у них знайти допомогу та пізнати їх як своїх учнів. Головну тезу Ла Вея дуже широко рекламували мас-медіа. Виникли фільми, які розповідали про народження сатани на землі. Як приклад, може бути фільм Романа Полянського "Дитя Розмарі", а пізніше ціла серія "Омен", яка виникла на основі консультацій американських теологів. З'являлося щораз більше книжок та статей на цю тему...
...Крім Церкви Сатани Антона Ла Вея, діє ряд інших сатанинських груп і гуртків. Прикладом може бути засноване у Берліні в 1982 р. неосатанинське товариство "Телета".
Мода та сатанізм
Здається, що найменш свідомими своїх починань, хоч у певному періоді дуже голосними, були сатаністи, згуртовані у малих локальних вікових чи клубних спільнотах. Їх найчастіше об'єднувало захоплення музикою hard rock, а як жорстоке доповнення до музики, на жаль, були різноманітні хуліганські витівки "для настрою". Посилаючись на почуті вислови і судження, бажаючи "урізноманітнити" собі світ, ці групи доходили до того, що безчестили гроби, знущалися над тваринами, ображали релігійні почуття громадян...
...У певному часі, передовсім у 1986-1988 роках, дуже людними стали розмаїті сатанинські емблеми: голова трупа, три шістки, перевернутий хрест, голова козла, написи на честь сатани.
У той час соціологи розрізняли три фракції шанувальників сатани:
- Сатаністи, які твердили, що Бог існує, що Він є трансцендентним, проте слабким єством. Вони покликалися на історичні зв'язки з міфічним Робертом Шведом. Дотримувалися лагідного культу з вітальними та біологічними ознаками. Їх ритуальним реквізитом було червоне вино...
- Сатаністи, які віддавали шану сатані, не звертаючи уваги на роль Бога. Ритуальним реквізитом було для них червоне вино або тваринна кров.
- Люциферіанці, які визнавали сатану Найвищим Богом, а Бог Біблії був для них узурпатором, від влади якого слід визволитися. Вони пили біле вино, а рекомендовані ритуальні вбивства заміняли збірним зґвалтуванням. Їхнім ритуальним реквізитом була виключно кров. Вони були найбільш агресивною групою.
...Визнавці Зла є голосними, крикливими, позірно міцними. Вони бажають сіяти страх та переляк. Проте, це "сила" на глиняних ногах, "...Сам бо сатана вдає з себе ангела світла! Нічого, отже, надзвичайного в тому, коли і його слуги вдають із себе слуг праведності. Кінець їхній буде за ділами їхніми!" (2 Кор. 11, 14-15), - говорить Святе Письмо...
Музика
"Мода" на сатанізм була також прийнята естрадою. Виникли "важкі" різновиди року: black і heavi-metal, які "створювали музичні твори, що прославляли "Господа Темноти".
А спосіб, який підсував молодій людині легкі відповіді на нелегкі питання, що стосувалися життя і його смислу, міг постати із вигаданих цим же юнаком чи юнкою ідолів, яким вони беззастережно і безкритично підкорялися. Масова культура стала могутнім засобом управління людьми та спрямування їхньої поведінки і передовсім сумління. Практично вона може будь-кого марнославного піднести на недосяжну висоту і створити такого ідолом мільйонів людей. Випадковий хлопчина з гітарою - Елвіс Преслі - став кумиром мільйонів, а за перший рік після його смерті (помер від наркотиків) його гріб відвідало 1,5 мільйона "пілігримів". Завдяки "добрій" рекламі, гурт "Бітлз" випустив 100 мільйонів платівок і стільки ж альбомів.
Серед слухачів, ентузіастів та шанувальників окремих кумирів, мало хто з них собі усвідомлює, що крім приємної і милозвучної музики, вони приносять зі собою перші зразки та стереотипи поведінки, створюють світ мрій і бажань цілих угруповань людей, які часто бувають людьми "втраченого життя". Чимало рок-музикантів вживають наркотики і знищили собі життя (Elvis Presley, Jimi Hendrix, Epstein, Bon Scott, Brian Jojes).
Деякі з них пропагували у своїх піснях уживання наркотиків.
Для досягнення більшого успіху та результату від впливу та дії музикантів на поведінку своїх молодих слухачів використовуються спеціальні маніпуляційні техніки. Однією з таких технік є т. зв. прихований запис, який полягає у тому, що деякі слова "замасковуються" і їх можна тільки тоді почути, коли касета або платівка крутиться назад. При нормальному, звичайному слуханні тих слів не чути і вони нашою свідомістю не фіксуються, проте вони дивовижним способом нагромаджуються і детально реєструються нашою "підсвідомістю". ...такі приховані речення переходять із лівої, "логічної", півкулі до правої, "творчої", яка перекладає повідомлення на зрозумілі і свідомі речення та синтезує їх. Психологічні експерименти, здійснені науковцями, свідчать про незаперечний вплив цієї техніки на поведінку слухачів. Таку техніку також використовують для прихованої реклами (наприклад, у пісні гурту "The Beatles" під заголовком "Paperback writes" ("Брошурний письменник") є такі приховані слова: "Спраглий, вип'ю пиво"), а для поширення ідеології сатанізму (наприклад, гурт "Led Zeppelin" у пісні "Сходи до неба" приховує слова: "Це для мого солодкого сатани"). У США, в спеціальному списку музичних творів, до якого входять підозрілі музичні твори, що мають сатанинський зміст, звернений до підсвідомості слухачів, знаходяться, між іншим, пісні Мікка Джеггера, Брюса Спрінгcтена, "Black Sabbath", "Devo", "Dead Kennedys", "Frankse Goes to Hollywood", "Jefferson airplane", "The Cue", Van Morrisson, а також Мадонни ("Laki a Plaer") і Майкла Джексона ("Triller").
Багато гуртів агресивно, але завуальовано пропагують сатанізм. ...назва гурту "КІSS" походить від слів "Kids in Satan Service" ("Діти на службі сатани"). Група "АСDС" поєднує свою назву із символом стріли, яка має пригадувати сатану, що падає з неба як блискавка (пор.: Лк. 10, 18), подібно дає назву свого гурту група "КІSS". Вlаск Sabbath перед концертом складає жертву сатані на вівтарі, окропленому кров'ю півня.
Ось слова одного із творців "hard rock" Джімі Гендрікса: "Музика - це духовна справа. Музикою ми можемо загіпнотизувати людей, а коли вони дійдуть до найбільш податливої точки, ми можемо наказувати їхній підсвідомості те, що ми забажаємо". Блюссшастр, який протягом 25 років лікував 8000 людей за допомогою музики, наводить свідчення деяких із них: "Цей рід музики (hard rock) визволяє те, що у нас є найгіршим". Англійський музичний критик Джофрі Кенон твердить: "Рок-музика, яка потрапляє на податливий ґрунт, може легко стати стимулом для вчинення злочину, самогубства, вбивства іншої людини".
Професор музикології в університеті Левел у Квебеку, Урбан Бленшет, уже на початку вісімдесятих років застерігав: "Сатанинська рок-музика спричиняє духовне знищення людської істоти". На численних платівках знаходяться послання, закодовані технікою "backword making", котрі часто посилаються на культ сатани і демонів. "Ті послання, - говорить Бланшет, - запихають у голови молодим, а вони про це нічого не знають".
Колишній керівник гурту "Black Sabbath" Оззі Озборн стверджував: "Наша аудиторія під впливом пекельної могутності і це, по суті, пояснює наш успіх".
Деякі ідоли молодіжної музики пропагують також ідею самогубства, як єдиної розв'язки життєвих проблем. У пісні "Самогубство як розв'язка" Оззі Озборна є такі слова: "Ти не можеш утекти від смерті, коли ти бавишся із сатаною".
Відомі трагічні випадки зазіхання на власне життя з боку молодих людей під впливом наслідування фільмових сцен, коли їхні ідоли виконують улюблені пісні. Один із них у залишеному заповіті написав так про музику з альбому гурту "Judas Priest": "Ця музика мене загіпнотизувала. Я ні про що не можу думати. Я вже нічого не чую. Мушу це зробити!".
Чимало рок-гуртів відомі своїм збоченим ставленням до справ сексуального життя, яке прилюдно показують. Тож ставиться питання: для чого це робиться і чи це повинно стати прикладом для наслідування? Сексуальні витівки гурту "КІSS", "Rolling Stones", або оргії, влаштовані гуртом "Queen", - загальновідомі.
Музика є могутньою зброєю. Вона може зробити багато добра, але також може знищити у нас ці чудові здобутки праці над собою, світ духа.
Простий сатанізм та його успіх
Ці пісні є часто-густо сатаністичні. Записано десятки з них. Ось декілька прикладів. Сьогодні сатанізм більше не приховує своїх намірів. Ще декілька десятиліть все, пов'язане з ним, було у значній мірі таємним, замаскованим, сатана намагався створювати враження своєї відсутності. Але в останні роки сатанізм чимраз частіше виступає відверто. Численні рок-групи свідомо вибирають собі сатанинські назви, наприклад, "АС/DС", що взагалі-то повинно означати "постійний струм/змінний струм", часто розшифровується прихильниками як "Антихрист/Смерть для Христа"), або "Антихрист/Диявольське співтовариство". "Black Sabbath" (Чорна субота), члени цієї рок-групи люблять називати себе "диявольськими прихильниками року"; WASP - розшифровують як "Ми - люди сатани", за іншою версією "Ми - сексуально збочені", або ще Venom "Зміїна отрута"; група бачить себе "Лівою рукою пана Диявола на Землі". Співзвучні і назви їхніх хітів: "Автострада до пекла" - інтернаціональний гімн і, так би мовити, формула віри прихильників гард- року - "Пекельні дзвони", "Число звіра", "Поклич диявола", своєрідна американська пісня-гімн сатаністів "Симпатія до сатани", "Прохання до вашої сатанинської величності" і т. д.
Англійська антихристиянська гард-рок-група "Чорна субота", яка прийняла окультне "хрещення", присвятивши себе сатані, стала зразком "окультного року" - різновиду рок-музики, який виставляв на передній план у своїх виступах і текстах пісень елементи магії, спіритизму, сатанізму тощо. Уже в першому альбомі цієї групи, який вийшов у 1970р., зображено перевернутий хрест. На обкладинці альбому "Субота, кривава субота", який вийшов трішки пізніше, зображено огидний сатанинський ритуал і число 666. У деяких своїх піснях "Чорна субота" надає слово самому сатані.
На обкладинці диска "Чорна субота - роздуми" можна було прочитати: "Ти, бідний безумець, що тримаєш у руках цей диск, - знай, що ним ти запродався дияволу, позаяк твоя душа буде швидко зв'язана пекельним ритмом, сатанинською силою цієї музики. І цей музичний укус тарантула примусить тебе танцювати - без кінця, без відпочинку". Для фанатів навіть існують спеціальні наклейки з написом: "Я одержимий "Чорною суботою".
Примітно, що усі члени групи "Чорна субота" носять металічні хрести. Тим вони, подібно до численних окультистів, намагаються захистити себе від злих духів, які ніби бояться хреста. Четверо сатанинських рок-музикантів часто носять перевернутий хрест, подібно як сатаністи.
"Stairway to Heaven" ("Драбина до неба") - після антихристиянської рок-групи "Led Zeppelin" - у зашифрованій формі містить сатанинську формулу віри і, прокручуючи її у зворотному напрямку, можна почути окультні відкриття типу "Слухайте, ми були там... тому що я живу з дияволом", "Я не терплю Господа Бога", "Мій милий диявол, він проклав шлях, ніхто інший...".
Метод гри платівок у зворотному напрямку, який користується поганою славою, є способом передавання таємничих послань окультного та сатанинського змісту. Зашифровані цим методом послання можна зустріти у всіх видах музичного жанру - від софт-поп до блек-металу. Ось декілька прикладів. Бітлз: "Убий мене, мрець!" - мається на увазі Ісус Христос. Алпчавілле: "Зло, майстре Божий, володіє тобою". Брюс Спрінгстен: "О Христос, ти бруд і нечистота!" Мотлі Крю: "Небо - це пекло!" ЕЛО: "Він огидний, проклятий Христос!" (Queen: "До пекла Біблію! Усе, що я бажаю, - це магія!" Блек Оун Арканзас: "Диявол, диявол, диявол, він - мій бог, він - бог!" "КІSS": "Диявол сам - бог".
Численні рок-музиканти не роблять зі своїх намірів ніякої таємниці: Мік Джеггер, соліст "Роллінг Стоунз": "Я з наміром виставляю себе як втілення диявола". Під час прем'єри пісні "Симпатії до диявола" він роздер на своїх грудях футболку, демонструючи величезне огидне татуювання, яке зображало диявола. Соліст групи "Queen" з усіх сил намагався бути шокуюче огидним: "На сцені я - диявол". Тексти пісень цієї групи представляють собою спектр, який неможливо описати - від сексуальних збочень і богохульств, до "визволення для гомосексуалізму..."
Еліс Купер, один із представників психопатичного садистсько-мазохістського брутального року, в одному інтерв'ю сказав: "Публіка бажає, щоб я нею володів, як сексуально одержимий - своєю жертвою... Відношення між мною і моїми слухачами у вищому ступені сексуальні. Володіти саме таким способом публікою - разюче, це приносить задоволення". "Рок-музика - це секс, і цим треба бити молодь в обличчя", - менеджер групи "Роллінг Стоунз".
Тільки свідомий антихристиянин може спостерігати на сцені неймовірні розтління, подібні до тих, що пропонують своїм прихильникам певні рок-зірки: "Блек сабат" (чорна субота) здійснює чорні меси, молитви до диявола і культ чаклунок. Іґґі Поп бичує себе і вихваляє самогубство, передовсім для молоді; Джін Сіммонс з групою "КІSS" демонструє свій інтерес до канібалізму; "Веном" розігрує на сцені сатанинське пекло; геві-метал-група "Мерсіфул Фейт" ("Милосердна доля") за допомогою культових предметів (кров, кістки, вівтарі) вихваляє зло; Кінг Даймонд, лідер цієї групи, обурений тим, що люди не можуть зрозуміти, чому приносять у жертву дітей; Оззі Осборн під час своїх виступів відкушує голови птахам, змушує називати себе "улюбленцем Люцифера", показує себе спраглим крові вампіром і називає себе "оратором розгнузданості та нечистоти".
Проте чим більш плідно працюють рок-зірки, тим вищі їхні заробітки. Щоденні газети повідомляють про виступи англійської групи "Т-Рекс", під час яких одна половина жіночої публіки лежала без свідомості, а друга - постійно кричала; протягом 18 місяців було продано 18 мільйонів платівок цієї групи.
Демонічне сп'яніння, яке охоплює тисячі молодих відвідувачів рок-концертів сатанистів, страшніше від наркотичного.
...але й самі рок-зірки страждали від розтлінного впливу своєї агресивної бунтівної, активно-авторитарної, статево-нестриманої музики, що призводила до розкладу та розпаду особистості. Вони терпіли від наслідків, які приводили їх врешті-решт до смерті. Про це може свідчити будь-який, навіть найбільш блискучий шлях до слави, позаяк життя та кар'єру можна правильно оцінити, оцінивши їхній фінал.
Б.Шлінк у творі "Рок-музика: звідкіля і куди?" пише: "Оскільки я чув про страхітливу кончину деяких рок-зірок, мені спало на думку переглянути подальші біографії - страшний, потрясаючий баланс:
Брайен Джоун ("Роллінг Стоунз") утопився у власному плавальному басейні, будучи у наркотичному сп'янінні;
Джіммі Хендрікс, після прийняття алкоголю та снодійних ліків, задихнувся у власному блювотинні;
Дженіс Джоплін ("Цариця рок-музики") померла від занадто великої дози героїну;
Рон Маккернан ("Грейфул Дед") - повільне алкогольне отруєння;
Іарк Болан, гітарист та автор пісень групи "Т-Рекс", який пояснював свій успіх чорною магією, загинув у таємничій автокатастрофі;
Елвіс Преслі помер від надмірного вживання наркотиків та обжерливості;
Кім Мун, ("The Who"), покінчив життя самогубством; Сід Вішес ("Секс Пістолз") зарізав подругу і прийняв смертельну дозу героїну;
Джон Бонхем ("Led Zeppelin") - після сорока чарок горілки задихнувся у власному блювотинні;
Бон Скотт ("AC/DC"), був солістом пісні "Автострада у пекло" - після нічної пиятики задихнувся у блювотинні;
Фреді Меркюрі, соліст групи "Queen", був сексуальним збоченцем, помер від СНІДу.
Піт Фандорн, ("Претенденти") - знайдений мертвим у ванні, шприц з героїном ще стирчав у руці;
Мервін Гей, знаменитий виконавець, після сварки зі своїм батьком, вистрелив у себе і помер;
Джоні Хортон, музикант (ударні інструменти), скочив з 17-го поверху нью-йоркського готелю;
Джейзо Пасторіус, джаз- і рок-басист, побитий, помер від ран;
Рой Бухенем, один з кращих у світі блюз- і рок-гітаристів, повісився у стані алкогольного сп'яніння.
Цей список можна легко продовжити десятками інших молодих рок-гітаристів, які стали жертвами своєї пристрасті до наркотиків. А це були найбільш відомі.
Ці фатальні події наочно засвідчують, що "відплата за гріх - смерть" (Рим. 6, 23).
Багато може бути пригнічених наведеними вище фактами про силу та розмах дій темних сил, які збили з правильної дороги, у першу чергу, молодь. Можливо, ворог наших душ представляє нам деякі проблеми занадто великими, щоб позбавити декого надії і відібрати мужність стати Божою рукою у рятувальних діях.
На цьому похмурому тлі особливо ясно світить Божа любов, яка бажає врятувати молоде покоління від загибелі.
