У час Пилипівки наші зусилля в Пості й Молитві повинні спрямовувати нашу увагу все більше на ті події, що будемо святкувати: прихід Сина Божого на землю, як Людини, щоб Своє Боже єство поєднати з нашим. Це подія — диво — це людським розумом не можна збагнути. Але його можна своїм серцем відчути, коли тільки наше серце не є надто обтяжене вигодами та й турботами цього земного життя. І це є ціль нашого життя на цьому світі: пізнати цю невимовну Божу любов, що виявилась у цьому дивному пришесті Сина Божого на світ, та й на неї відгукнутися своїми ж ділами любові та милосердя.

Тема блуду і блудної пристрасті є справді важливою. Але говорять про неї в суспільстві мало. Іноді навіть здається, що сучасна людина важко собі уявляє, як взагалі вільне кохання може бути гріховним. Якось у храмі я говорив про це з парафіянами. Серед них стояв парубок і уважно слухав. Коли люди розійшлися, він запитав мене: « Я ніяк не можу зрозуміти різниці між близькістю чоловіка і дружини та людей, які не хочуть бути в шлюбі, а живуть одне з одним, нічим себе не зв’язуючи?».

А коли минув рік,
У РІК 6496 [988], пішов Володимир з військом на Корсунь, город грецький. Та заперлися корсуняни в городі, і став Володимир з одного боку города в гавані, на віддалі одного польоту стріли од города, і боролися кріпко городяни з ними. Володимир обложив город, і знемагали люди в городі. І сказав Володимир городянам: «Якщо ви не здастеся,— буду стояти хоч три роки».

1. ПРАВОСЛАВНА ВІРА НАЙГОЛОВНІША ДЛЯ УКРАЇНЦЯ.
Усе своє рідне, усе своє наймиліше й найсолодше, усе своє найближче для кожного з нас зібране в рідній Вірі й Церкві прабатьків наших, — і ми обов’язані в найпершій мірі свято берегти їх. Для українців це Церква Православна. Віра й Церква — це найперша національна ознака кожного народу, і власне в них і біля них тримаються всі істотні національні прикмети народу.

Нестор-лiтописець. Повість минулих літ. Роки до 852

Всi ви чули про “Повість минулих літ” Нестора-лiтописця, про те що вона є найдревнiшою пам’яткою iсторiї нашоi землi. Але мабуть не мали змоги прочитати її, бо це рiдке видання. То ж читайте на нашому сайтi переклад на українську мову повного тексту “Повістi минулих літ”. Дуже цiкаво i корисно. Сьогоднi – початок лiтопису, роки до 852 року.

Більше 10 років тому с. Кам'янка два священики - о. Христофор (Хрімлі) та о. Іоан (Охмуш) почали відновлювати закинутий грецький храм, котрий комуністи перетворили у сховище гербіцидів там мінеральних добрив. Ось уже на протязі багатьох років руками цих подвижників були відновленні куполи та дзвіниця храму. Кожного дня у цій монастирській церкві проводяться богослужіння і продовжується внутрішня реставрація храму.

Слово “церква” походить від грецького kuriake, дім Божий. Церквою або храмом називаємо будинок, присвячений служінню правдивому Богові.
Православний храм завжди звернений на схід і поділяється на три частини:
1. Вівтар звичайно відділений іконостасом з трьома дверима: царськими (середніми) та двома дияконськими (бічними). В центрі вівтаря стоїть Престіл.

Археологи виявили печеру, в якій "сімдесят улюблених учнів Сина Божого служили Йому при Його земному житті". Йорданські археологи розкопали пам'ятник, який може виявитися найстарішою церквою в світі. Вік споруди імовірно складає дві тисячі років. Учені, обстежуючи підземний грот, наткнулися на розташовану під церквою печеру, яка, як вони вважають, є ще давнішим пам'ятником християнського культу, чим споруда, що стоїть над нею.

У 1108 Київський князь Святополк Ізяславович, онук Ярослава Мудрого, заснував на місці тодішнього Дмитрівського монастиря Михайлівський монастир. Того ж року й розпочалося спорудження монастирського храму, яке тривало до 1113 року. Велична споруда храму була увінчана тільки одним великим куполом, якого згодом оздобили золотом замість традиційного свинцю.

Чотири особи, яких називаємо євангелистами, написали Євангелія про життя Христа. Це чотири різні описи. Вони не є однакові слово в слово, інакше це був би лише один опис. Кожен писав у своєму стилі, своїм способом представляючи предмет. Зверніть увагу, що суть та сама, але спосіб її представлення може бути різний відповідно до стилю мовлення чи манери автора. Усі ми маємо власний спосіб самовираження.

Якось вранці, кілька років тому, я зібрався в перукарню, тому що вдень мені треба було їхати в Лондон. Однак з першого ж листа, який я відкрив, я дізнався, що їхати туди не треба. Тоді я вирішив відкласти і стрижку. Але тут в моїй думці щось настирливо заговорило, майже зазвучало: "Йди до перукаря..." Не в силах це витримати, я пішов. У перукаря мого було багато незгод, і мені іноді вдавалося допомогти йому.

Добре відомо, що головною козацькою святинею для запорожців у часи останньої Нової Запорозької Січі була Військова (Січова) церква Покрова Пресвятої Богородиці. Тому цілком зрозуміло, чому після скасування Запорозького війська саме вона стала одним із найвідоміших символів незалежності українського козацтва. Треба підкреслити, що одразу ж після подій червня 1775 року доля цієї церкви та її різниці стала темою для обговорення серед широкого загалу, що обумовило появу цілої низки народних пісень, легенд та чуток, а сама означена тема залишається не менш актуальною в наші дні, коли передова українська інтелігенція веде активні пошуки свого історичного коріння та визначення національних цінностей.