В ніч з 5 на 6 липня 2010 р. на 65-му році життя після важкої хвороби у м. Львові в лікарні упокоївся високопреосвященний Андрій, митрополит Львівський і Сокальський, постійний член та секретар Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату.Поховання спочилого митрополита Андрія 8 липня 2010 р. очолить Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Указом Патріарха тимчасово кеуючим Львівською єпархією призначений митрополит Рівненський і Острозький Євсевій (Політило).
Царство Небесне та вічний спокій новопреставленому владиці Андрію!
Некролог
Митрополит Львівський і Сокальський Андрій (в миру – Андрій Григорович Горак) народився 1 березня 1946 року в с. Поляна Миколаївського району Львівської області. У 1961 р. закінчив Полянську восьмирічну школу. З 1961 по 1965 рр. навчався в медичному училищі, а з 1968 по 1975 рр. – на біологічному факультеті Львівського університету.
У 1979 році успішно закінчив Ленінградську Духовну Академію та захистив кандидатську дисертацію із присвоєнням наукового ступеня кандидата богослів’я. Під час навчання в академії у квітні 1976 р. з рук митрополита Львівського і Тернопільського Миколая (Юрика) у Свято-Успенській Почаївській Лаврі отримав сан диякона, а 3 червня 1976 р. рукоположений в сан священика митрополитом Ленінградським і Новгородським Никодимом (Ротовим) в Троїцькому соборі Олександро-Невської Лаври (м. Ленінград, нині Санкт-Петербург).
Після закінчення академії владика повернувся до Львова, де до відходу на спокій митрополита Миколая (Юрика) 1983 року був особистим секретарем останнього.
Після повернення до Львова першим храмом, в якому зовсім молодому на той час священику було визначено служити, стала парафіяльна церква святого апостола Андрія Первозванного на Левандівці (мікрорайон Львова).
Важливою зміною у житті отця Андрія стало переведення на посаду другого священика церкви Преображення Господнього, що на вулиці Краківській у місті Львові. Талант і священиче обдарування молодого душпастиря не загубилось і в цьому храмі, де у той час настоятелем був митрофорний протоієрей Володимир Романчук. Після смерті о. Володимира свящ. Андрій стає настоятелем цієї церкви – однієї з найбільших та найпалкіше шанованих львів’янами.
Після того, як за власним проханням зі страху перед конфліктами, пов’язаними з легалізацією УГКЦ, Львівську єпархію послідовно полишили митрополит Никодим (Руснак) у 1989 р. та архієпископ Іриней (Середній) у 1990 р., був призначений секретарем єпархії, а навесні 1990 року обраний правлячим архієреєм, у зв’язку з чим приймає постриг в чернецтво та 14 березня возведений в сан архимандрита.
18 квітня 1990 року собором архієреїв на чолі з Митрополитом Київським і Галицьким, Патріаршим Екзархом всієї України Філаретом, рукоположений на єпископа Львівського i Дрогобицького.
Львівська єпархія отримала владику Андрія своїм архіпастирем у один з найважчих періодів свого існування. У 1989 р. з нелегального положення почала виходити Греко-Католицька Церква, що супроводжувалося численними сутичками та протистоянням за право богослужіння в храмах. Багато православних священиків єпархії оголосили про свій перехід в унію. В цей же час розпочався рух за автокефалію Української Церкви, особливо активний на Галичині. У таких важких умовах довелося владиці Андрію звершувати свої перші архіпастирські кроки на рідній землі.
У 1991 – на початку 1992 р. єпископ Андрій активно підтримав рішення Собору УПЦ про автокефалію. А влітку 1992 р., коли Московська патріархія спровокувала розкол Української Церкви, разом з переважною більшістю духовенства і вірних своєї єпархії увійшов до складу об’єднаної УПЦ Київського Патріархату.
За заслуги перед Церквою був піднесений до сану архієпископа (1993 р.), а потім і митрополита (1995 р.). З листопада 1995 року митрополит Львівський i Сокальський Андрій був постійним членом i секретарем Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату.
За діяльність на архіпастирській ниві був відзначений багатьма церковними та державними нагородами.
Близько трьох років тому раптово захворів, але, незважаючи на хворобу та кілька перенесених операцій, продовжував керувати єпархією, регулярно служити, брати участь у роботі Священного Синоду та у загальноцерковних заходах. Після різкого погіршення стану здоров’я та госпіталізації 5 липня 2010 р. близько опівночі упокоївся на 65-му році життя та 21-му році архіпастирського служіння.
Українська Церква втратила одного з найбільш досвідчених своїх архіпастирів. Овдовіла древня і славна Львівська православна кафедра, служінню якій спочилий владика Андрій віддав майже все своє життя.
Нехай Господь милостиво прийме душу новопреставленого митрополита Андрія в свої Небесні Оселі та упокоїть його з праведниками!
Вічна пам’ять митрополиту Львівському Андрію!
