День за днем, під керівництвом Матері-Церкви, ми долаємо дні Святої Чотиридесятниці і вже досягли третьої Неділі Великого посту.

Богослужіння цього дня має ту особливість,що на всенічній, після великого славослів'я, при співанні трисвятої пісні "Святий Боже...", настоятель бере з престолу св. хрест, покладає його на голову і виходить зі світильниками, які несуть попереду, з вівтаря північними дверима до врат Царських і звідти, після виголосу: "Премудрість, станьмо побожно!" виносить хрест на середину храму і тут покладає його на аналой, прикрашений квітами.
Святкування - 27 вересня (за нов. стилем).

Христос розкрив ім'я Бога. Ім'я це – Любов.

Рівноапостольний цар Костянтин побажав збудувати храми Божі на священних для християн місцях у Палестині (тобто на місцях народження, страждань, Воскресіння Господа Ісуса Христа та ін.) і знайти хрест, на якому був розіп'ятий Спаситель. Виконати бажання царя з великою радістю взялася його мати, св. рівноапостольна цариця Єлена.
У 326 році цариця Єлена з цією метою вирушила до Єрусалима. Багато зусиль доклала вона, щоб знайти хрест Христів, бо недруги Христові сховали хрест, закопавши його в землю. Нарешті їй вказали на одного літнього юдея, на ім'я Іуда, який знав, де знаходиться хрест Господній. Після довгих розпитувань і умовлянь він показав місце. Виявилося, що святий хрест був укинутий у рів і завалений сміттям і землею, а зверху був збудований язичницький храм. Цариця Єлена наказала зруйнувати цю будівлю і знайти хрест.
В пам'ять знайдення Хреста Христового і його воздвиження свята православна Церква установила свято Воздвиження чесного і животворчого Хреста Господнього. Це свято віднесено до числа великих свят і відзначається 27 вересня (н. ст.).

Колись дерево пізнання добра і зла, що росло в Едемському саду, стало причиною гріховного упадку наших прародичів, унаслідок чого людину спостигла справедлива кара за її провину перед найсвятішим Богом. Друге ж – дерево Життя, Хрест Господній, на якому Божий Син показав світові безмежну любов, задля примирення людини з Богом помираючи за злочини світу. Усі, хто з любов’ю споживає плоди цього дерева, – одержують спасіння і життя вічне.

Св. Хрест це вічно живий символ безкінечної любові Божої до нас грішних, символ цілопальної Христової жертви, символ нашого відкуплення і спасіння, символ Христової перемоги над смертю і дияволом. Православна Церква так високо цінить почитання св. Хреста, що в його честь присвятила аж кілька свят у році. Найбільший празник у честь святого Господнього Хреста це празник Всесвітнього Воздвиження Чесного і Життєдайного Хреста.
Святкування - 27 вересня (за нов. стилем).

Одна з головних святинь християнина — хрест. На Хресті відбувся наш порятунок, і таємнича глибина цієї події відома Одному Господеві. В той же час перед початкуючим християнином часто встають питання, пов'язані з місцем хреста в повсякденному житті. На питання читачів відповідає намісник Іонінського монастиря, архімандрит Іона (Черепанов). Чому саме хрест став символом християнства? Адже хрест — це знаряддя ганебної страти, а християнство — релігія світла, радісна. Чому саме хрест став символом християнства? Адже хрест — це знаряддя ганебної страти, а християнство — релігія світла, радісна.

Господь звершив спасіння наше хресною смертю Своєю; на Хресті розтерзав Він рукописання гріхів наших; Хрестом примирив нас Богові і Отцю; через Хрест звів на нас дари благодатні і всі благословення небесні. Але такий Хрест Господній в Нім Самому. Кожен же з нас стає причетним спасительної сили його не інакше, як через свій власний хрест.

"Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє Воскресіння Твоє славимо".
Час св. Великого Посту це час особливого внутрішнього й зовнішнього вмертвіння і покути. А тому що ця духовна боротьба триває довший час, то звичайно буває так, що перші дні чи тижні посту ми практикуємо його ревно й мужньо, але згодом помалу фізично й душевно вичерпуємося, ослаблюємося і знеохочуємося.