"Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє Воскресіння Твоє славимо".
Час св. Великого Посту це час особливого внутрішнього й зовнішнього вмертвіння і покути. А тому що ця духовна боротьба триває довший час, то звичайно буває так, що перші дні чи тижні посту ми практикуємо його ревно й мужньо, але згодом помалу фізично й душевно вичерпуємося, ослаблюємося і знеохочуємося.
Св. Церква, маючи на увазі нашу неміч і нестійкість людської природи, ставить посеред посту перед очима нашими надзвичайно могутню спонуку до витривалої духовної боротьби, а нею є св. Хрест.
Св. Хрест має нам пригадати безконечну Божу любов до нас, Христові страждання задля нас і наше найперше завдання - нести свого особистого хреста.
Хрест - символ перемоги, символ нашого спасіння, символ торжества нашої віри. Синаксар - духовна наука на утрені цієї неділі - у прегарний спосіб пояснює нам причини почитання св. Хреста. Тут читаємо таке: "Цієї неділі, третьої в пості, святкуємо почитання чесного й животворного Хреса з наступної причини:
Тому що 40-денним постом якось і ми розпинаємося, напастовані пристрастями стаємо огірченими, зневіреними, знеможеними, то ставиться перед нами чесний і животворчий Хрест, щоб він нас відсвіжив, покріпив, пригадав нам страсті Господа нашого Ісуса Христа та нас потішив...Тому що Хрест зветься деревом життя і є тим деревом, що було посаджене серед едемського раю, тож слушно свв. Отці посадили хресне дерево посеред Чотиридесятниці, пригадуючи нам і лакімство Адама і на його зцілення цим древом, бо живлячись ним уже більше не вмираємо, але ще дужче оживялємося...".
Богослуження цієї неділі майже нічого не говорить нам про Хрест, як символ терпіння, покути чи приниження, а радше величає св. Хрест як символ радості, символ перемоги і тріумфу, що завершує світле Воскресіння. Домінуючий гімн "Хресту Твоєму...".
Пригадаємо слова св. Єфрема Сирійського (†373): "Хрест - воскресіння мертвих. Хрест - надія християн. Хрест - жезл кульгавих. Хрест - потіха бідних. Хрест - скинення гордих. Хрест - надія безнадійних. Хрест - кермо для плаваючих. Хрест - пристань для гонимих бурею. Хрест - потіха для терплячих. Хрест - охоронець для юнаків. Хрест - слава для мужчин. Хрест - вінець для старців. Хрест - невинність для дівиць... Хрест - хліб голодних і джерело спрагнених... Тож кладімо животворний Хрест на чоло, на очі, на уста і на свої груди. Ні на одну годину, ні на один момент не оставляймо Хреста та без Нього нічого не робім, але чи спимо чи встаємо, чи працюємо, чи їжу споживаємо чи п'ємо, чи йдемо в дорогу, чи плаваємо по морю, чи переходимо ріки - всі свої члени ми повинні оздобляти животворним Хрестом".
Джерело: Сайт ХРАМУ ВСІХ УКРАЇНСЬКИХ СВЯТИХ і Львівського молодіжного православного братства
Час св. Великого Посту це час особливого внутрішнього й зовнішнього вмертвіння і покути. А тому що ця духовна боротьба триває довший час, то звичайно буває так, що перші дні чи тижні посту ми практикуємо його ревно й мужньо, але згодом помалу фізично й душевно вичерпуємося, ослаблюємося і знеохочуємося.
Св. Церква, маючи на увазі нашу неміч і нестійкість людської природи, ставить посеред посту перед очима нашими надзвичайно могутню спонуку до витривалої духовної боротьби, а нею є св. Хрест.
Св. Хрест має нам пригадати безконечну Божу любов до нас, Христові страждання задля нас і наше найперше завдання - нести свого особистого хреста.
Хрест - символ перемоги, символ нашого спасіння, символ торжества нашої віри. Синаксар - духовна наука на утрені цієї неділі - у прегарний спосіб пояснює нам причини почитання св. Хреста. Тут читаємо таке: "Цієї неділі, третьої в пості, святкуємо почитання чесного й животворного Хреса з наступної причини:
Тому що 40-денним постом якось і ми розпинаємося, напастовані пристрастями стаємо огірченими, зневіреними, знеможеними, то ставиться перед нами чесний і животворчий Хрест, щоб він нас відсвіжив, покріпив, пригадав нам страсті Господа нашого Ісуса Христа та нас потішив...Тому що Хрест зветься деревом життя і є тим деревом, що було посаджене серед едемського раю, тож слушно свв. Отці посадили хресне дерево посеред Чотиридесятниці, пригадуючи нам і лакімство Адама і на його зцілення цим древом, бо живлячись ним уже більше не вмираємо, але ще дужче оживялємося...".
Богослуження цієї неділі майже нічого не говорить нам про Хрест, як символ терпіння, покути чи приниження, а радше величає св. Хрест як символ радості, символ перемоги і тріумфу, що завершує світле Воскресіння. Домінуючий гімн "Хресту Твоєму...".
Пригадаємо слова св. Єфрема Сирійського (†373): "Хрест - воскресіння мертвих. Хрест - надія християн. Хрест - жезл кульгавих. Хрест - потіха бідних. Хрест - скинення гордих. Хрест - надія безнадійних. Хрест - кермо для плаваючих. Хрест - пристань для гонимих бурею. Хрест - потіха для терплячих. Хрест - охоронець для юнаків. Хрест - слава для мужчин. Хрест - вінець для старців. Хрест - невинність для дівиць... Хрест - хліб голодних і джерело спрагнених... Тож кладімо животворний Хрест на чоло, на очі, на уста і на свої груди. Ні на одну годину, ні на один момент не оставляймо Хреста та без Нього нічого не робім, але чи спимо чи встаємо, чи працюємо, чи їжу споживаємо чи п'ємо, чи йдемо в дорогу, чи плаваємо по морю, чи переходимо ріки - всі свої члени ми повинні оздобляти животворним Хрестом".
"Пізнай свій обряд"
Джерело: Сайт ХРАМУ ВСІХ УКРАЇНСЬКИХ СВЯТИХ і Львівського молодіжного православного братства