Богослужіння цього дня має ту особливість,що на всенічній, після великого славослів'я, при співанні трисвятої пісні "Святий Боже...", настоятель бере з престолу св. хрест, покладає його на голову і виходить зі світильниками, які несуть попереду, з вівтаря північними дверима до врат Царських і звідти, після виголосу: "Премудрість, станьмо побожно!" виносить хрест на середину храму і тут покладає його на аналой, прикрашений квітами.Співається тропар хресту: "Спаси, Господи, людей Твоїх...", а настоятель з дияконом здійснюють триразове кадіння хреста. Слідом за священнослужителями підходять до хреста, поклоняються і цілують його всі віруючі. В цей час хор співає стихири, в яких висловлюються побожні християнські почуття при спомині про розп'яття Христове.
На літургії цього дня замість "Трисвятого" співають пісню: "Хресту Твоєму поклоняємось, Владико...", з Апостола читається про слово хресне, яке для тих, хто гине, – юродство є, а для тих, хто спасається, – Сила Божа; а Євангелія – про розп'яття Ісуса Христа. Ради спомину про страждання і смерть Господа в цей день дотримуються суворого посту.
Це свято відзначається в пам'ять знайдення Чесного і Животворчого Древа Хреста Господнього рівноапостольною царицею Єленою (326 р.), а з VІІ ст. з цим днем стали поєднувати спомин про повернення Животворчого Хреста з Персії грецьким імператором Іраклієм (629 р.). Коли його було привезено, патріарх, щоб дати можливість усім, хто зібрався, бачити святиню, воздвигав (піднімав) Хрест, повертаючи його на всі чотири сторони, причому кожного разу народ побожно поклонявся, взиваючи: "Господи, помилуй!"
Святкування - 27 вересня (за нов. стилем).
ЗАКОН БОЖИЙ
