Я довго думав, перш ніж взятися за цю важку тему. Не хочу повторювати те, що вже було написано про аборти. Зараз дуже багато гарної просвітницької літератури на цю тему. Та на превеликий жаль, проблема «переривання вагітності» (так лікарі називають аборт) може торкнутися навіть людей, які і в думках не припускають, що можна вбити власну дитину.
Безперечним фактом є те, що у вітчизняних медичних закладах, які повинні надавати допомогу в пологах, існує план абортів. Чому комусь вигідно, щоб робились аборти, цілком очевидно. Сировина з ембріонів для фетальної терапії та косметики коштує величезні гроші. Мені не хотілося би вірити, але випадок з моєї практики, розповіді знайомих переконують в цьому. Моя дружина, матушка, відчувши в собі деякі ознаки, пішла до жіночої консультації. Там вона хотіла зробити тест на вагітність та отримати необхідну допомогу. І ось лікар-гінеколог (навіть язик не повертається так називати її), ще навіть не зробивши тест, стала вмовляти дружину піти на аборт, кажучи, що вона ще молода, що ростити дітей дуже важко і т. д.

Більша частина програм, які демонструються по телебаченню, просто жахлива! Згідно з оцінкою доктора Джеральда Луні з Університету Аризони, за період від дошкільного віку до 14 років дитина бачить по телевізору 18 тисяч убивств і величезну кількість жорстокостей, нісенітниць, чистої маячні та дурниць. А доктор Сол Кейпел встановив, що більшу частину свого часу дитина витрачає не на шкільні заняття і суспільно корисні справи, а на перегляд телепрограм, загальна тривалість яких в дитинстві складає 14 тисяч годин. Це те саме, що проводити перед екраном по 8 годин щодня протягом 5 років.
Є ще один аспект впливу телебачення на життя дітей, який потребує контролю і врегулювання. Перш за все, треба звернути увагу на те, що телебачення перешкоджає спілкуванню між членами сім’ї. Хіба можна вести розмову, коли на екрані миготить яскравий, інтригуючий сюжет, на зйомки якого витратили мільйони доларів? Мене також непокоїть звичка сучасних режисерів додавати до своїх програм усі авангардистські ідеї, і, перебільшуючи, навіть спотворювати їх значення, зачіпати і висміювати прийняті в суспільстві уявлення про гарний смак і пристойність. Цим вони підривають фундамент сім’ї та всього, що складає основу християнської етики.

Мій дорогий онуче!

Я не хотів би, щоб цей різдвяний лист звучав занадто повчально, в дусі Де Амічіса, та проповідував би любов до наших ближніх, батьківщини, людства і тому подібних речей. Ти не став би до цього прислухатися (ти вже дорослий, а я занадто старий), оскільки система цінностей настільки змінилася, що мої рекомендації можуть виявитися недоречними.

Сучасна людина перетворила себе на товар; вона сприймає свою життєву енергію як інвестицію, з якою бажала би отримати якомога більший прибуток, враховуючи своє становище і ситуацію на особистому ринку. Вона відчужена від себе, від своїх ближніх, від природи. Її головна мета - прибутково обмінятися своїми вміннями, знаннями і самою собою, своїм «особистим пакетом» з іншими людьми, які рівною мірою прагнуть до чесного та прибуткового обміну. Життя не має ні мети, - крім мети рухатися; ні принципів, - крім принципів чесного обміну, ні задоволення, - крім задоволення споживати.

Існує один парадокс будь-якої деспотичної системи. Ніхто не встановлював деспотичні системи, якої лозунгом був би той, що вони дійсно збираються нас поневолити. Такою є стратегія Сатани, щоб зробити рабами все людство. В цій статті я не буду розглядати всі минулі “винаходи” Диявола. Також я не буду тут роздумувати про конспірологію та вивчати те, що є неочевидним.
Існує в Диявола така тактика: чорне називати білем, рабство або сваволю називати свободою, а зло добром. Демократія таким чином перетворюється на охлократію (з грец. ohlokratia – влада натовпу). Згідно позиції охлократії толерувати можна все, окрім християнських цінностей. А це породжує людський егоїзм, а також “свободу”, яка означає те, що я можу робити і дозволити робити собі все, що я хочу.
Габріела Кубі у своїй книжці “Гендерна революція: релятивізм у дії” пише: «Статеву відмінність чоловіка та жінки називають соціальним конструктом, а саме винаходом гетеросексуального патріархату. Так начебто через це не лише меншість зазнає пригнічення та дискримінації, а й несправедливо обмежується свобода людини в цілому»[1].

Людське щастя сьогодні полягає в тому, щоб розважатися. Розважатися це означає отримувати задоволення від вживання і споживання товарів, видовищ, їжі, напоїв, сигарет, людей, лекцій, книг, кінокартин - все споживається, поглинається. Світ це один великий предмет нашого апетиту, велике яблуко, велика пляшка, великі груди; ми - споживачі, що вічно чогось чекають, вічно на щось сподіваються - і вічно розчаровані. Наш характер пристосований до того, щоб обмінювати і отримувати, торгувати і споживати; всі предмети, як духовні, так і матеріальні, стають предметом обміну та споживання....

Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 17 жовтня 2013 р. №811-р зобов'язав Львівську обласну державну адміністрацію передати майновий комплекс військового містечка №212 по вул. Пекарській, 57—59, у м. Львові, у власність Львівській єпархії Української Православної Церкви (у єдності з Московським Патріархатом).
Нагадаємо, 11 вересня в Львівській ОДА відбулось засідання робочої групи з даного питання.
В кінці вересня православні ієрархи Львова звернулися до голови ЛОДА та громадськості м. Львова і області стосовно проблеми дискримінації законних прав та інтересів православних, а за кілька днів митрополит Макарій пояснив громадськості м. Львова, що українським православним гілкам потрібно іти до порозуміння, а в майбутньому до об'єднання в одну Українську Помісну Православну Церкву. А митрополит Хмельницький і Кам’янець-Подільський Антоній підтримав митрополита Димитрія щодо спільного звернення архієреїв до ЛОДА.

В Українському Православ’ї відбулася визначна та непересічна подія – Тридцятого вересня цього року Православні архієреї Львівщини виступили з спільним зверненням що до проблем з «передачі державою комплексу споруд по вул. Пекарській, 57, у місті Львові, що раніше використовувалися одним із військових структур, для потреб Української Православної Церкви».
Ця знакова подія показала всім нам, що почалося дійсне об’єднання тих, хто відчуває гостру тривогу та біль за долю Українського Православ’я. Глибока віра дозволила Високопреосвященним владикам стати вище всього тлінного та земного та спільно, у справжній братській любові, виступити у підтримку Львівської єпархії Української Православної Церкви...
У нас є тільки один шлях до Єдності Українського Православ’я. Це шлях – Євангельської доброзичливої взаємодії з братами-архіпастирями УПЦ та УАПЦ, чесного та відкритого, гласного обговорення з ними складних і спірних питань, шлях соборного єднання для розвитку та оборони нашої Святої Православної віри. Ми усі мусимо зрозуміти – прийшов час переходити від слів до справи. Якщо ми негайно, спільно не візьмемося за справу об’єднання, як що не знайдемо нові дієві форми співпраці, ми можемо втратити все.

Львівський митрополит Макарій у листі на ім’я Голови Львівської ОДА В. Шемчука пояснив, що мотивувало його у справі передачі нерухомості по вул. Пекарській, 57 у Львові підтримати братів із Львівської єпархії УПЦ (у єдності з Московським Патріархатом).

В неділю, 29 вересня 2013 р.Б., у храмі Покрови Пресвятої Богородиці м. Львова (вул. Щирецька, 36 (біля ТВК "Південний), після акафісту до великомученика і цілителя Пантелеймона о 19:00, відбудеться тематична бесіда на тему: «Як Церква ставиться до одягу та косметики».
Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у вивчені та обговоренні даної теми.

"Ми повинні зосередити свою увагу на безконтрольне втручання людини в навколишнє середовище", - йдеться в новому посланні Вселенського Патріарха Варфоломія, присвяченому Дню молитви за довкілля, в якому Його Всесвятість звертає особливу увагу суспільства на втручання людини в ДНК, на виробництво ядерної зброї та ГМО - генетичного модифікування організмів.

11 вересня під головуванням заступника голови Львівської облдержадміністрації Ірини Романів відбулось засідання робочої групи з питання передачі Львівській єпархії Української Православної Церкви (у єдності з Московським Патріархатом) майнового комплексу містечка №212, який розташований у місті Львові за адресою вул. Пекарська, 57.
Під час наради члени робочої групи опрацювали низку архівних та технічних документів, заслухали експертів з архітектурних, юридичних та майнових питань.
За результатами засідання прийнято рішення щодо проведення подальших консультацій із залученням представників дотичних релігійних громад, вузькопрофільних спеціалістів з питань містобудування та мистецтвознавців.
Заступник голови Львівської облдержадміністрації доручила організувати виїзд групи експертів на вищезгаданий об'єкт для детальнішого вивчення питання безпосередньо на місці.