Йшли до річки люди
у снігу по груди,
і найбільшого морозу
не боялись люди.

З Новим роком, браття милі,
В новім щастю, в новій силі
Радісно вітаю вас
І бажаю, щоб в здоров”ю,
В мирі, з братньою любов”ю,
Відтепер ішов нам час.

Ісус маленький
заснув у яслах,
із личком світлим,
мов сонце, ясним.
У сні всміхнувся,
бо ще не знає,
що хрест важкий вже
Його чекає...

Маленька Катруся підбігла до мами:
«Матусю, коли вже прийде Миколай?
Чи довго чекати? Бо я хочу знати
Й листа написати до нього у Рай»

Матуся сказала: «Ще трішечки, доню,
І прийде до всіх нас небесний святий.
Листа напиши, попроси благодаті,
Нехай захистить всю сім'ю від біди…

Стоїть Мадонна в білому покрові.
Над Всесвітом стоїть вже стільки літ!
І сяйвом материнської любові
Оберігає і рятує світ.

Ідуть до Неї немічні і хворі.
Несуть дітей, ведуть калік, сліпих,
Ідуть до Богоматері у горі,
Щоб змилувалась, зглянулась на них.

За часів далеких,
Древніх, як сивини,
Ув отця і неньки
Виросли два сини,

Щирі, небайдужі
До чужого болю.
Зцілювать недужих
Дав Господь їм долю.

Давно колись у древній Іудеї
Священик жив Захарія з жоною.
Дітей не мали, а тому юдеї
Обходили неплідну стороною.

В той день служив Захарія у Храмі,
Коли з'явився Янгол перед очі:
-Не бійся, муж, твою молитву саме
Почув Господь, а глас Його пророчий.

Якось Гліб прийшов до тата:
- Дедьо, хочу я спитати: Бог у нас один?
- Один.
- Але ж є у Нього Син.
Третім є ще Дух Святий,
-каже батькові малий.
-Як же твердиш ти: Один
троє: Дух, Отець і Син.

Щоранку, як очі свої розтуляю,
Я Господу-Богу подяку складаю.
За нічку прожиту, спокійну і тиху.
За те, що Він вислухав мою молитву.
За те, що поміг мені ранку діждати.
Щоб знову в молитві його величати.
За сонечко ясне, за небо прекрасне.
За вітрик легенький і дощик рясненький.

Боже наш, Всесильний Отче,
Дякую Тобі за сонце,
І за весь Твій любий світ,
За повітря, воду, хліб,
За одежу й теплу хату.
Дякую Тобі, наш Тату!