Митрополит Петро Могила,син молдавського володаря Симеона Могили, був однією з найвизначніших постатей в історії православної Церкви в Україні. Він відмовився від блискучої політичної кар'єри в Польщі, яку йому забезпечували родові зв'язки, широка освіта та вроджена інтелігентність, і присвятив себе служінню Богу. В 1627 р. молодий Петро Могила прийняв чернецтво у Києво-Печерському монастирі і за свої виняткові здібності удостоївся того ж року бути обраним архимандритом цієї давньої святині Української Православної Церкви.
Пам'ять - 14 січня (за новим стилем).

Подвизався у Дальніх печерах у Києві в XIII-XIV ст. За прийняття чернечого образу в Печерському монастирі преподобний покірливо проходив найважчий послух, на який його посилав настоятель. Він ніколи не бував у святкуванні і, коли не ніс послух монастирський, молов зерно на жорнах, виснажуючи своє тіло цією тяжкою роботою і зберігаючи невпинну внутрішню молитву.
Пам'ять - 23 вересня(нов. ст.)

Народився в місті Овручі (тепер Житомирської області) від благочестивих, глибоко віруючих православних батьків на прізвище Токареви, десь біля 1620 – 1625 року. З раннього дитинства перебував серед католицького населення, але батьки прищеплювали Макарію вірність до православ’я і звичаїв.
Пам’ять святкується 20 вересня та перенесення можей 26 травня за новим стилем.

Преподобномученик Афанасій Брестський народився в благочестивій сім’ї Филиповичів десь біля 1597 року. Історія не лишила якихось відомостей про його батьків. Можна здогадуватися, що вони були люди з мілкої білоруської чи української шляхти, які на той час не відрізнялися. Не відоме також і його світське ім’я. Зі всього видно, що свою освіту отримав у Віленській братській школі, яка випускала багато освічених людей. Він прекрасно знав польську, латинську, грецьку і слов’янську мови, був знайомий з літописами і хроніками, також знав не тільки східну, православну літературу, але і західну, як наприклад творіння блаж. Августина. Сам Афанасій займався навчанням молодих людей у багатих сім’ях.
Пам’ять - 18 вересня, а знайдення мощей - 2 серпня за новим стилем.

Заснували Києво-Печерську лавру преподобні отці Антоній і Феодосій Печерські. Антоній, у миру Антип, був родом з Любеча (Чернігівщина). Від юних літ полюбивши Бога всім серцем, заради вдосконалення у духовному житті, він пішов на Афонську гору, що славилася подвижниками; там постригся в ченці, отримавши ім'я Антоній.
Пам'ять прпп. Антонія і Феодосія Печерських 15 вересня.

Преподобний Феодосій Печерський, засновник спільножитного монастирського статуту і родоначальник чернецтва на нашій землі, народився у Василеві, неподалік від Київа. З юних років він виявив непереборний потяг до подвижницького життя, ведучи аскетичне життя ще в батьківському домі. Він не любив дитячих ігор і захоплень, постійно ходив до церкви. Сам упросив своїх батьків віддати його навчатися читанню священних книг і, при відмінних здібностях і рідкісній працьовитості, швидко вивчився читанню книг, так що всі дивувалися розуму отрока. У 14 років він втратив батька і залишився під наглядом матері - жінки суворої і владної, яка дуже любила свого сина. За прагнення до подвижництва вона багато разів карала його, але Преподобний твердо став на шлях подвигу. У 24 роки він таємно покинув батьківський дім і постригся, за благословенням преподобного Антонія, у Київо-Печерському монастирі з ім'ям Феодосій. Через чотири роки мати відшукала його і зі сльозами просила повернутися додому, але святий сам переконав її залишитися в Києві і прийняти чернецтво в обителі святителя Миколая на Аскольдовій могилі.
Пам'ять - 16 травня; перенесення мощей - 27 серпня (нов.ст.)

Проповідь Іоана Предтечі була нетривалою. Приготувавши людей до прийняття Спасителя, він закінчив своє життя мученицькою смертю. Невдовзі після хрещення Господнього Іоана було ув'язнено галилейським царем Іродом. Цей галилейський цар Ірод Антипа був сином того самого Ірода Великого, який убив 14 тисяч вифлеємських немовлят.
День мученицької смерті св. Іоана Предтечі згадується православною Церквою 11 вересня за новим стилем.

Святитель Петро є сином Галицько-Волинської землі. Своїм походженням, святительськими подвигами і діяльністю він став величним свідком православної віри на західноукраїнських землях, уособленням нерозривних зв’язків нашого народу з братнім народом північної частини Русі, і цим назавжди лишився в пам’яті свого віруючого люду.
Пам'ять - 3 січня за новим стилем, перенесення мощів свт. Петра, митр. Київського, всiєї Руси чудотворця - 6 вересня

Преподобний священномученик Кукша і преподобний Пімен Постник померли після 1114. Святитель Симон, єпископ Володимирський і Суздальський (ХII; пам'ять 10 травня), в посланні до преподобного Полікарпа, архімандрита Печерського († 1182; пам'ять 24 липня), писав про преподобного Кукшу: "Як можу гідно прославити святих мужів, що були у святому Печерському монастирі , в якому погани хрестилися і ставали ченцями, а іудеї брали святу віру? Але я не можу промовчати про блаженного священномученика і чорноризця цього монастиря Кукшу, про якого всі знають, що він проганяв бісів, хрестив в'ятичів, дощ звів, висушив озеро, створив багато інших чудес і після багатьох мук убитий був з учнем своїм Никоном ".
Пам'ять - 9 вересня(нов. ст.)

Преподобний Аліпій Печерський, один з перших і кращих іконописців Київської Русі, постриженик преподобного Никона (пам'ять 23 березня), з молодих років трудився в Києво-Печерському монастирі. Іконописання він вчився у грецьких майстрів, з 1083 прикрашали Печерську церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Преподобний Аліпій писав ікони задарма. Якщо довідувався, що в якій-небудь церкві ікони занепали, брав їх до себе і поправляв безкорисливо. Якщо ж траплялося, що йому платили за працю, преподобний одну частину витрачав на придбання матеріалів для іконописання, другу роздавав убогим і лише третю залишав собі.
Пам'ять - 30 серпня(нов. ст.)

Був ченцем Києво-Печерського монастиря. На Смоленській кафедрі, ймовірно, був приймачем єпископа Лазаря, тому що випробував зі своєю паствою жахи Батиєвої навали. В описі Києво-Печерської лаври про нього говориться: «Святий Меркурій, єпископ Смоленський, убитий Батиєм в 1347 році». Святитель, справою і словом прославив Святу Трійцю у країні земної мандрівки, тепер славить Її біля престолу Божого. Після блаженної кончини святого мощі чудесним чином припливли по Дніпру до Києва і були покладені в Ближніх (Антонієвих) печерах.
Пам'ять - 20 серпня(нов. ст.)

Дружина князя Ігоря,княгиня Ольга,правила Київською державою після смерті Ігоря в малолітство свого сина Святослава. Вона прийняла Христову віру і прославлена нашою православною Церквою як рівноапостольна. За стародавніми переказами, княгиня Ольга близько 957 року прибула до Царгорода і там прийняла святе хрещення від самого Константинопольського Патріарха, з ім'ям після охрещення Єлена; її хресним батьком був грецький імператор Костянтин Багрянородний.
Пам'ять великої княгині Ольги Церква святкує 24 липня за новим стилем.