1. Ніколи не припиняйте доглядати за Вашою обраницею.
2. Бережіть власне серце. Ви зобов'язалися зберігати її серце, але так само слід пильно зберігати своє власне. Ставтеся з любов'ю до себе.
3. Закохується в неї знову і знову.
4. Завжди дивіться на її кращі сторони.
5.Ваше завдання - любити її такою, якою вона є, не чекаючи, що вона колись зміниться.
6. Повністю відповідайте за свої емоції.
7. Ніколи не звинувачуйте дружину.
8. Просто дозвольте Вашій жінці бути. Коли вона сумує або засмучується, не намагайтеся привести її до тями.
9. Веселіться. Не ставтеся до себе надто серйозно. Смійтеся і смішіть її. Зі сміхом простіше перенести все інше.
10. Щодня заповнюйте її душу. Вивчіть мови її любові, дізнайтеся, що дає їй відчуття власної значущості і цінності.

Тропар, глас 4
Як до апостолів подібні і вселенної вчителі, Владико всіх моліте, щоб мир вселенній дарував і душах нашим велику милість.

Величання
Величаємо вас, святителі Христові: Василію Великий, Григорію Богослове та Іоане Золотоустий, і шануємо святу пам'ять вашу, бо ви молите за нас Христа Бога нашого.

Кондак, глас 2
Священних і богонатхненних проповідників і вселенських учителів прийняв Ти, Господи, у блаженство святих Твоїх і упокоєння. Труди бо їх і смерть прийняв ТИ більше від усякої жертви, Єдиний, що прославляєш святих Твоїх.

Ще не так давно, 14 січня, ми відзначали пам’ять святителя Василія Великого, сьогодні, 7 лютого, черга святкувати пам’ять святителю Григорію Богослову, а післязавтра, 9 лютого, звершуємо пам’ять перенесення мощів святителя Іоана Золотоустого, а ще через кілька днів Церква покличе нас святкувати їм, усім трьом, соборну пам’ять. Це відбудеться 12 лютого і називатиметься це свято Собором вселенських учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого. Ось так, майже протягом місяця ми святкуватимемо пам’ять всім трьом святителям окремо і разом. Ми часто посилаємося на їхні думки і висловлювання у своїх працях і проповідях, називаємо їх найбільшими і найвидатнішими отцями і вчителями Церкви і, разом з тим, так мало, майже хрестоматійно, про них знаємо.

Коли люди сприймають свої відносини на рівні: «Ах, який гарний чоловік, який чарівний, розумний, цікавий і як багато від нього можна взяти!», - В цьому і полягає закоханість. Подружжя перестає бути один одному цікавим тому, що вони спочатку ставляться один до одного споживацьки, ще до шлюбу... Вони живуть, тамуючи іншою людиною свою спрагу - інтелектуальну, душевну, духовну, фізіологічну. І тоді люди швидко насичуються, випивають один одного, як коктейль в спекотну погоду. А якщо в серці звучить заклик: «Яка людина, як хочеться зробити її щасливою, як хочеться їй багато дати, їй послужити, їй стати в нагоді...», - тоді любов з часом тільки примножується.

Запрошуємо на щотижневі зустрічі групи підтримки для членів родин бійців, волонтерів та інших допомагаючих професій. Найближчі зустрічі пройдуть під загальною темою «П’ять травм, які заважають нам бути собою». Основна мета – зрозуміти, що відбувається з нами в тих чи інших критичних ситуаціях, як ми «звично» реагуємо і в яких змінах ми потребуємо.

Теми на найближчі дати: 4 лютого – «Мазохізм», 11 лютого – «Контроль», 18 лютого – «Завмирання».
На кожній зустрічі буде дана як теоретична частина, так і практичні вправи та завдання, які можна випробувати на собі і застосовувати в своїй повсякденній роботі.

Господи Ісусе Христе, Боже наш, Владико життя і смерті, Утішителю скорботних! Із засмученим і зворушеним серцем вдаюся до Тебе і молюся Тобі: пом'яни, Господи, раба Твого, дитину (ім'я), і прийми до Небесного Твого Царства. Ти, Владика життя і смерті, дав мені цю дитину. Твоїй же милосердній і премудрій волі угодно було і взяти її від мене. Господи, нехай буде благословенне ім'я Твоє. Благаю Тебе, Суддю неба й землі, з безмежної любові Твоєї до нас, грішних, прости померлій дитині моїй всі гріхи її вільні і невільні, словом чи ділом, свідомо чи несвідомо вчинені. Прости, Милостивий, і наші батьківські гріхи якщо вони впали на дитину нашу. Знаю бо, що багато грішили ми перед Тобою, багато чого не дотримали, не вчинили, як Ти заповідав нам. Коли ж дитина наша, що померла, з нашої чи своєї вини, чи з якої іншої причини, за життя свого служила більше світові й тілу своєму, а не Тобі, Господу і Богу нашому, якщо полюбила вона принади світу цього більше, ніж слово Твоє і заповіді Твої, і коли, віддавшись насолоді життєвій, а не жалю за гріхами своїми, вона в буйності занедбала і піст, і молитву, і всяку поміркованість, ми щиро благаємо Тебе, прости Премилостивий Отче, дитині нашій всі провини її, прости й полегши, коли й яке інше зло вона вчинила в житті цьому. Христе Ісусе, Ти воскресив дочку Яірову через віру й молитву батька її...

Пустельник і засновник чернецтва народився в родині заможних коптів у єгипетському містечку Комі. Коли йому виповнилось двадцять і померли батьки, Антоній залишився із малолітньою сестрою. Якось у храмі він почув: "Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною" (Мф. 19, 21), а згодом - "Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи" (Мф. 6, 34). Вирішивши дотримувати слів Євангелія Антоній роздав усе своє бідним, а сестру віддав на виховання незайманим дівам (монахиням). Сам же поселився неподалік міста разом із невідомим старцем. Згодом Антоній піде у Фіваїдську пустелю.
Пам'ять вшановується 30 січня.

Версія: 1.0
Операційна система: Android 2.1 або новішої версії

Опис: Збірка писань мужів апостольських у перекладі українською мовою викладачів та аспірантів Київської православної богословської академії для Android-пристроїв. З підтримкою створення закладок і пошуку.

Зверніть увагу! Перед встановленням цієї версії потрібно вилучити попередню (якщо була встановлена).

Тропар, глас 1
В Йордані хрестився Ти, Господи, і Троїчне явилося поклоніння, Отцівський бо голос засвідчив про Тебе, улюбленим Сином Тебе іменуючи; і Дух у вигляді голубинім, сповістив слова ствердження. Явився Ти, Христе Божий, і світ просвітив, слава Тобі.

Величання
Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, що ради нас нині тілом хрестився від Іоана у водах Йорданських.

Кондак, глас 4
Явився Ти сьогодні вселенній, і світло Твоє, Господи, ознаменувалось на нас, в розумінні оспівуємо Тебе: прийшов єси - Світло неприступне.

ПОПЕРЕДНЯ ЧАСТИНА

Про тих, котрі негідно причащаються.
Про те, що ті, котрі залишають Божественну Літургію до її завершення, до заключної молитви, уподібнюються Юді.

А яка, скаже хтось, правда в тому, щоб хреститися? Правдою була покора перед пророком. Як Христос обрізався, приніс жертву, шанував суботи і дотримувався юдейських, свят, так додав і це - корився пророкові, який хрестив. Воля Божа була, щоб тоді хрестилися всі, про що послухай, як говорить Іоан: “Той, Хто послав мене хрестити водою” (Ін. 1, 33). Так само і Христос: "Митарі, визнавши славу Божу, хрестилися хрещенням Іоановим. Фарисеї ж і законники відкинули волю Божу про себе і не хрестилися від нього” (Лк. 7, 29-30).

Отже, юдейське очищення звільняло не від гріхів, а тільки від тілесної нечистоти. Наше є не таким: воно набагато вище і сповнене великою благодаттю, оскільки звільняє від гріхів, очищає душу і подає дари Духа. Іоанове ж хрещення було набагато вищим від юдейського, однак нижче за наше. Воно було ніби мостом між обома хрещеннями, який через себе веде від першого до другого, оскільки спонукало їх (юдеїв) не до дотримання тілесних очищень, а замість них перестерігало і радило переходити від пороку до чеснот і надію на спасіння поєднувати із звершенням (добрих) справ, а не з різними обмиваннями та очищенням водою. Іоан не говорив: вимий одяг твій, обмий тіло твоє, і будеш чистий, але що? “Створіть же плід, достойний покаяння” (Мф. 3, 8). Тому воно було вище юдейського, але нижче нашого, бо хрещення Іоанове не подавало Духа Святого і не подавало благодатного прощення — воно повелівало каятися, однак не мало влади відпускати гріхи. Тому Іоан і говорив: "Я хрещу вас водою..., Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем" (Мф. 3, 11). Отже, він не хрестив Духом.

Про Хрещення Спасителя нашого Ісуса Христа
Однак, щоб не використовувати весь час на викриття відсутніх, ми, задовольнившись тим, що сказано задля виправлення їхнього недбальства, розважимо тепер трохи над цим святом. Багато хто святкує свята і знайомий з їхніми назвами але причин, через які вони встановлені, не знають. Так про те, що це свято називається Богоявленням, відомо всім. А яке це Богоявлення і чи воно одне, чи два, цього ще не знають. Водночас украй соромно і дуже смішно, щороку святкуючи це свято, не знати причини, з якої воно встановлене. Тому, улюблені, насамперед необхідно сказати, що є не одне Богоявлення, а два. Одне сьогоднішнє, яке вже звершилося, а друге — майбутнє, яке звершиться зі славою при кінці світу. Про те й інше ви чули сьогодні від Павла, який, розмовляючи з Титом про сьогоднішнє, говорить так: “Бо благодать Божа з'явилася, спасенна для всіх людей, яка вчить нас, щоб ми, відкинувши безчестя і мирські похоті, цнотливо, праведно і побожно жили в нинішньому віці, — а про майбутнє, — очікуючи блаженного уповання і явлення слави великого Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа (Тит. 2, 11-13). І пророк про це останнє сказав так: “Сонце перетвориться на темряву, і місяць - на кров, перш ніж настане день Господній, великий і страшний” (Іоїл. 2, 31)