Покаяння є найбільший дар Бога людині - друге хрещення, у якому, обмившись від гріхів, ми знову знаходимо благодать, загублену в падінні. Будучи грішними - стаємо святими. Воно відкриває нам небо, уводить в рай. Без покаяння немає спасіння.
Покаяння не є публічне самобичування, але важка й кропітка внутрішня праця по очищенню серця від моральних нечистот, що скотилися там за час неуважного, недбайливого, без благодатного життя.
Покаятися - значить змінити образ життя, насамперед «отямитися».
Це значить побачити в собі гріх: у думці, слові й дії, - усвідомити його, зненавидіти, а потім ужити благодатні церковні засоби для викорінювання його зі своєї ІСТОТИ. Втративши розуміння істинної духовності, ми втратили й здорове поняття про це благо.
Плід покаяння - виправлення, зміна життя.
Людина повинна безжалісно, з коріннями, вирвати з душі пороки й пристрасті, відвернутися від зла й неправди, приступити до Господа й почати Йому Єдиному служити всіма силами душі й тіла.
Хто кається й свідомо грішить знову, збільшує провину, «повертаючись назад» і зневажаючи милосердя Боже. «Не стільки дратують Бога вчинені нами гріхи, скільки наше небажання перемінитися», - говорить свт. Іоанн Златоуст.
Священик Роман Грищук
«Великий Піст. Як його провести?»
«Великий Піст. Як його провести?»
Джерело: hram.lviv.ua
