Сьогодні в храмі покояться мощі великомучениці Варвари і священномученика Макарія. Мощі святої Варвари привіз до Києва ще князь Святополк. Багато століть вони зберігалися в Михайлівському Золотоверхому монастирі в 500- кілограмовій раці з чистого срібла. Коли в тридцяті роки ХХ століття радянська влада розганяла ченців монастиря, святі мощі були таємно перенесені у Володимирський собор; при цьому дорогоцінна срібна рака таємничо зникла. Після проголошення незалежності України в церковному житті відбулися великі зміни. Постала Київська патріархія Української Православної Церкви. У 1995 році у Свято-Володимирському храмі відбувся собор Української Православної церкви Київського Патріархату, на якому митрополит Філарет (Денисенко), який понад тридцять років служить у цьому храмі, був обраний Патріархом Руси-України.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Молодіжне православне братство "Нев'янучий Цвіт" (далі Братство) – добровільна, неполітична, неприбуткова молодіжна громадська доброчинна організація, заснована Установчими Зборами Братства, діяльність якої поширюється на територію України.
1.2. Братство є об’єднанням громадян, створеним для здійснення культурно-просвітницької та духовної роботи у суспільстві.
1.3. Братство діє на засадах християнської моралі, євангельського вчення, християнських традицій та відповідно до законодавства України і цього Статуту. Питання, які стосуються діяльності Братства і не врегульовані даним Статутом, регулюються відповідними ухвалами і постановами, прийнятими керівними органами Братства.

Один із найяскравіших спогадів мого дитинства пов'язаний із поверненням батька з роботи о пів на сьому вечора. Я і мій брат чули, як батько - для жарту - багато разів дзвонить, поки хтось із нас не відчинить йому двері.
Звичайно ми були в кухні, робили уроки, і коли чули знайомий дзвінок - видавали радісні вигуки.
Ми гнали по сходах, відчиняли двері і він тоді казав нам: "Чому так довго?"
Це був найліпший момент за цілий день, коли він повертався додому.

Апостол Павло в посланні до Ефесян говорить: "Батьки! Не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх у нагадуванні й застереженні Божому!" (Ефес. 6.4). Якщо хочеш, щоб твій син був слухняним, то з дитинства виховуй його " у нагадуванні та застереженні Божому". Не думай, що слухання Божественного Писання для нього буде зайвою справою. Звідти він дізнається корисні для себе слова "шануй батька свого і матір свою". Не кажи: "Слухання Писання - справа монахів; невже я повинен сина свого зробити монахом?" Це страх опанував тобою. Чому ти боїшся того, що є дуже вигідним? Зроби сина християнином. Адже і мирянам украй необхідно навчатися жити за вченням, яке міститься в Писанні. Особливо це стосується дітей, оскільки у своєму юному віці вони ще багато чого не знають. Проте, не знаючи Божественних істин, вони є обізнаними в язичницькій літературі, яка розповідає про життя попередніх поколінь, що тремтіли від страху перед смертю та корилися пристрастям. Твій син має потребу у "нагадуванні й застереженні Божому". Чи не є безглуздим навчати дітей різним мистецтвам, посилати їх до училища, нічого не шкодуючи для їхньої освіти; а про виховання " в нагадуванні й застереженні Божому" не турбуватися? Через це ми і пожинаємо гіркі плоди виховання, адже наші діти стають нахабними, нестриманими, неслухняними, розпутними!

Понад берегом струмочка заснула маленька мушка. Із глибини лісу почувся сильний глухий рик. Бідна мушка дуже перелякалася. Могутній лев рикав з цілої сили, шукаючи собі вечері. Мушка загукала, обурена:
- Гей ти! Може, замовкнеш? Що означає цей галас? Чом не даєш спати порядним громадянам? Яке ти маєш право тут бути?
Лев рикнув:
- Яке право? Моє право! Я цар над усіма звірами. Роблю те, що мені подобається, ходжу там, де хочу! Я цар звірів!..

Будемо старанно піклуватися про дітей, щоб зробити їх царським храмом. "Ваші тіла, - каже апостол, - то члени Христові... то храм Духа Святого, що мешкає Він у вас" (1 Кор. 6.15,19). І в іншому місці: "Поселюся серед них і ходитиму" (2 Кор. 6.16). Чи не було б дивним запрошувати будівельників, витрачати кошти і робити все можливе для того, щоб зміцнити старий, похилий будинок, а будову Божу (душа юнака, безумовно, може бути домом Божим) залишати без будь-якої опіки? Пильнуйте, щоб вам не почути те, що колись почули юдеї, коли вони, повернувшись із полону, зневажали свій внутрішній храм, а власні оселі прикрашали. Цим юдеї так образили Бога, що Він через пророка став погрожувати голодом та зубожінням. Причину Свого гніву Господь пояснює так: "Чи час вам сидіти по ваших домах, покритих кахлями, хоч дім цей Мій збурений" (Ог. 1.4).

Світ знає не одне святе місце, яке благословила своїм явленням Пресвята Богородиця Діва. Мати Божа відкривала людям Свою ласку, Своє милосердя, Свою теплу материнську любов у особливо складні часи. Вона підтримувала, укріпляла та давала Свої щедрі дари вірним чадам Сина Свого Ісуса Христа там, де цього якнайбільше потребували, там, де звертались до Неї з палкими щирими молитвами, там, де чекали Її живоносного приходу і помочі.

Свято шануючи Пресвяту Богородицю "Почаївську", побожний український народ намагався прославляти Її, розносячи по всіх куточках України і світу копії цієї чудотворної ікони. Одна із таких величних копій стараннями прот. Ярослава Ощудляка майже 30 років тому було привезена у селище Брюховичі, що біля м.Львова. З тих пір щороку в Брюховичах 5 серпня відбувається урочисте вшанування пам'яті "Почаївської" ікони Матері Божої.

Малий Михайлик був нестерпною дитиною. Батьки завели його до праведного чоловіка, до якого всі зверталися за порадою у найважчих справах.
- Залиште мені його на п'ятнадцять хвилин,-сказав цей старець.
Коли батьки вийшли, старець зачинив двері. Михайлик трохи злякався.
Старець наблизився до дитини і в тиші міцно її обійняв.
У цей день Михайлик навчився навертати людей.

Запрошуємо переглянути лекцію про Таїнство Шлюбу, стосунки в подружжі та сім'ї кандидата богослів'я, викладача ЛПБА, голови Львівського молодіжного православного братства "Нев'янучий Цвіт" Назара Лозинського.

Апостол Павло каже, що жінка спасеться "дітонародженням, якщо пробуватиме у вірі й любові, та в посвяті з розвагою" (1 Тим. 2.15). Він говорить про виховання, про те, що батьки, коли добре виховуватимуть своїх дітей, зможуть отримати від них плоди доброчинності, їхня нагорода за це буде значною. Адже вони виховають воїнів для Христа. Чи спасеться, приміром, мати, якщо сама вона є безчесною? Чи отримає вона користь із виховання? Така жінка виховає своїх дітей подібними до себе. Апостол Павло говорить не про кожну матір, а про доброчинну. Лише така жінка отримає велику винагороду. Слухайте, батьки, за виховання дітей ви не залишитесь без нагороди!