Кожна дитина повинна бути прийнята у сім'ю з любов'ю. Тепло, яке немовля отримує від батьків на початку свого земного буття - незамінне. Це та основа, на якій будується все життя людини. Відсутність батьківської любові залишає у душі дитини невиліковні рани. Ті, кому не вистачало родинного тепла у ранньому віці, виростають слабкими і неадаптованими до життя у суспільстві. І лише благодать любові до Бога може вилікувати і зміцнити таких людей.

Навколо тих, хто багато молиться, створюється особлива атмосфера; у ній можна відчути присутність самого Господа. Якщо дитину постійно оточуватиме таке молитовне середовище, у неї буде природне бажання пізнавати Бога.

Батьківська любов до дітей має багато виявів. Але найважливішим з них має стати молитва. Взивати до Господа бажано біля дитини. Не обов'язково робити це вголос. Молитва може бути внутрішньою. Звертаючись до Господа, просімо в Нього, і в Матері Божої, і в святих поблагословити немовля.