Смерть захоплює багатьох людей тоді, коли вони тільки що увірували, почали усвідомлювати свої гріхи і не встигли розкаятись у своїх вчинках. Однак Господь не залишає людей без надії. Православна Церква навчає молити Милосердного Бога за таких людей і творити від їхньої особи милостиню і приношення на літургію. Цими милостинями і приношеннями ніби закінчуються ті добрі вчинки, котрих померлі не встигли виконати при житті внаслідок наглої смерті. Молитва за померлих - це прояв безкорисливої любові, яка єднає всіх членів Церкви Христової. Господь Бог чує наші молитви і прощає гріхи померлих нашою вірою. Християнським і моральним обов'язком є хоча б короткою молитвою відплатити нашим батькам за те, що вони виростили нас і зберегли для нас віру православну.

Часто запитують: тих, хто живуть у "цивільному шлюбі" Церква від себе відлучає?
Відповідаємо:
«Цивільним шлюбом» сьогодні прийнято називати ситуацію, коли, по суті вже перебуваючи в шлюбних відносинах, люди категорично не бажають їх реєструвати у будь-якій формі. З точки зору Церкви, такі стосунки є блудним співжиттям. А розпуста, згідно з християнським віровченням, - один з гріхів, що відлучають людину від Бога і Церкви. Тому не Церква відлучає від себе людей, що живуть «громадянським шлюбом», а вони самі відпадають від неї, Грішачи блудом.

У Києво-Печерському патерику їхнє життя не описане. Преподобний Онуфрій відбував свій подвиг мовчання в XII ст., а преподобний Онисим у XII-XIII ст. Інших відомостей про їхнє життя немає. Нетлінні їхні мощі спочивають відкрито у Ближніх печерах, а пам’ять відзначається також 28 вересня (11 жовтня за новим стилем) в складі Собору преподобних отців Києво-Печерських, у Ближніх печерах спочилих, та в другу неділю Великого посту.