Святий Димитрій (світське ім`я — Данило) народився 11 грудня 1651 р. в містечку Макарові Київського полку в сім`ї макарівського сотника Сави Григоровича Туптала, який потім був київським сотником (1682-1686). Батько святого прожив понад 100 років, причому в останній період свого життя був ктитором Свято-Кирилівського монастиря у Києві. Був похований біля Свято-Троїцького храму цього монастиря у 1703 р. Батько й мати (Марія Михайлівна) святого відзначалися глибокою релігійністю, і не випадково не тільки він, але й всі його чотири сестри (Олександра, Марія, Феодосія, Параскева) прийняли чернечий постриг, причому Параскева (померла у 1710 р.) була ігуменією Свято-Микільського Йорданського монастиря у Києві. Батьки святого щедро обдаровували київські храми й монастирі, в т.ч. й Києво-Могилянської Академії.
Пам'ять св. Димитрія 10 листопада, знайдення мощей - 4 жовтня (за новим стилем).

Св. Климент Олександрійський велич і значення мученика очеркує такими словами: "Мученик дає потрійне свідчення: про себе, що він зі справжньою вірністю вірі стоїть при Богові; проти свого противника, що він надаремно наступає на того, що непохитний у любові; для Господа, що в Його науці знаходиться Божа переконлива сила, яку навіть боязнь смерті не може побідити".
Пам'ять - 8 листопада (за новим стилем).

Авраам був дуже старий. Одного вечора, коли заходило сонце, сидів перед наметом, радів прохолодою і раптом удалині у тремтінні повітря побачив Ангела, котрий наближався до нього.
Авраам вже недобачав, але відразу здогадався, що Ангел, котрий ішов до нього, був Ангелом Смерті.
- Господь з тобою, Аврааме, - мовив Ангел.
Авраам похмуро спитав його:
- Ангеле Смерти, чи можливо, аби приятель бажав смерти приятелеві?
Ангел усміхнувся:
- А чи можливо, щоб той, хто любить, не хотів би з'єднатися з тим, кого любить?
Авраам на це відповів:
- Ангеле Смерти, забери мене з собою!

Часто ми читаємо і в Євангелії, і в Старому Завіті про чудеса і, воістину, можемо бачити їх протягом століть у житті Церкви: чудеса зцілення, чудеса поновлення людського життя силою Божою. І іноді люди - всі ми - задаємо собі питання: що таке чудо? Чи означає воно, що в момент його Бог гвалтує власне творіння, порушує його закони, ламає щось, Ним Самим викликане до життя? Ні: якщо так, то це було б магічну дію, це означало б, що Бог зломив неслухняне, підпорядкував силою те, що слабке в порівнянні з Ним, Який є сильний.

Преподобні Арефа, Сисой і Феофіл, затворники Печерські подвизалися в Києво-печерському монастирі в ХІІ–ХІІІ ст. Спочивають у Ближніх печерах. Преподобний Арефа був родом з Полоцьку. Проживаючи в монастирі, він зберігав в своїй келлії багатство. Одного дня злодії обікрали його. Шкодуючи про втрачене майно, преподобний Арефа став ремствувати на Господа, за що був уражений тяжкою хворобою. Будучи при смерті, він бачив, як прийшли до нього Ангели і біси та почали сперечатися між собою. Біси заявляли, що за скупість і ремство на Бога він має бути відданий їм. Ангели ж, звернувшись до нього, мовили: `Нещасна людина, якби ти подякував Бога за вкрадене майно, це б стало тобі за милостиню`. Після бачення преподобний Арефа був повернений до життя. Останні дні свої він провів в затворі, скорботі таі каятті про гріхи, відрікшися від всього земного. Помер святий Арефа не пізніше 1190 року.
Пам'ять - 6 листопада.

До імені цього святого часто додають – «брат Господній за плоттю», але не всі богослови згідні з таким додатком, бо, як вони вважають, тоді в декого можуть закрастися сумніви щодо постійного дівицтва Богородиці. Насправді ж ані канонічні, ані навіть апокрифичні Євангелія не згадують жодної дитини Марії, окрім Ісуса. Тож можна припустити, як це зробив святитель Димитрій Ростовський у «Житіях святих», що крім Якова Алфеєвого і Якова Зеведеєвого, згадуваних у Новому Заповіті, був Яків Йосифів, син Йосифа-обручника, тобто зведений брат Ісусів. Але, гадають інші, це могло бути лише друге ім’я когось із тих же новозаповітних осіб. І взагалі, слово «брат» у мові давніх євреїв, так як і в сучасній українській, вживалося і щодо зведених, і двоюрідних, і троюрідних, і просто земляків, і всіх одновірців.
Пам'ять св. ап. Якова шанується 5 листопада за новим стилем.

В одній єврейській спільноті, яка дуже старанно виконувала всі приписи закону, було оголошено, що в урочисту суботню ніч прийде Месія. Мав розпочати Свою місію саме у їхній спільноті.
Зібралися всі.
Жінки приготували вечерю, дотримуючись усіх традицій і правил, чоловіки довго готували музичний супровід, спів і танці. Знали, що тієї ночі нарешті прийде Месія. Урочистість розпочалася...
Опівніч: незабаром Його побачать!
Перша година ночі: Його прихід вже наближався.
Друга година: серця билися щораз сильніше.
Третя година: втома почала даватися взнаки.
Четверта година: дехто почав втрачати надію.
П'ята година: всі позіхали й дрімали. Месія не йшов...

Преподобний Іларіон Великий народився 291 року в палестинському селищі Тавафа. Його послали для вивчення наук в Александрію, де він познайомився з християнами і прийняв святе Хрещення. Почувши про ангельське життя преподобного Антонія Великого (пам’ять 17 січня), Іларіон вирушив до нього, щоб навчитися догоджати Богу. Згодом Іларіон повернувся на батьківщину. Батьки його вже померли. Роздавши майно родичам і вбогим, Іларіон оселився в пустелі біля міста Маіума.
Пам'ять - 3 листопада.

Одного юнака, якого приятель запросив на своє весілля, здивувало, як багато осіб вітало молодят.
Зауважив, що гості й родичі молодих вітали одне одного механічно, навіть не слухаючи сказане.
Став у чергу, а коли опинився перед одним із родичів, мовив спокійно, з усмішкою:
- Нині померла моя дружина.