Авраам був дуже старий. Одного вечора, коли заходило сонце, сидів перед наметом, радів прохолодою і раптом удалині у тремтінні повітря побачив Ангела, котрий наближався до нього.
Авраам вже недобачав, але відразу здогадався, що Ангел, котрий ішов до нього, був Ангелом Смерті.
- Господь з тобою, Аврааме, - мовив Ангел.
Авраам похмуро спитав його:
- Ангеле Смерти, чи можливо, аби приятель бажав смерти приятелеві?
Ангел усміхнувся:
- А чи можливо, щоб той, хто любить, не хотів би з'єднатися з тим, кого любить?
Авраам на це відповів:
- Ангеле Смерти, забери мене з собою!
Коли я народився, люди були щасливими та усміхалися.
Лише я плакав.
Коли я помер, люди були сумними і плакали.
Лише я був щасливим та усміхався!
Авраам вже недобачав, але відразу здогадався, що Ангел, котрий ішов до нього, був Ангелом Смерті.
- Господь з тобою, Аврааме, - мовив Ангел.
Авраам похмуро спитав його:
- Ангеле Смерти, чи можливо, аби приятель бажав смерти приятелеві?
Ангел усміхнувся:
- А чи можливо, щоб той, хто любить, не хотів би з'єднатися з тим, кого любить?
Авраам на це відповів:
- Ангеле Смерти, забери мене з собою!
Коли я народився, люди були щасливими та усміхалися.
Лише я плакав.
Коли я помер, люди були сумними і плакали.
Лише я був щасливим та усміхався!
БРУНО ФЕРРЕРО