Після запрошення оголошеним вийти з храму виголошуються дві короткі єктенії та співається херувимська пісня: "Ми, що херувимів тайно уявляємо і Животворчій Тройці Трисвятую пісню співаємо, відкладімо нині всякі житейські піклування. Щоб підняти Царя всіх, Якого в славі невидимо проводять ангельські чини. Алилуя" (тричі).Херувимська пісня нагадує віруючим, щоб вони залишили усяку думку про житейське, уявляли собі, що вони, подібно до херувимів, знаходяться поблизу від Бога, на небі, і ніби з ними співають Йому трисвяту пісню – хвалу Богу. Перед херувимською піснею відчиняються Царські врата, і диякон звершує кадіння, а священик у таємній молитві просить Господа очистити його душу і серце від лукавого і силою Св. Духа сподобити його принести Богу приготовані дари. Потім священик із дияконом упівголоса тричі промовляють херувимську пісню, й обидва відходять до жертовника для перенесення чесних дарів з жертовника на престіл. Диякон, маючи на лівому плечі воздух (великий покрівець), несе на голові дискос, а священик у руках – св. чашу.
Вийшовши з вівтаря північними дверима (співання херувимської пісні у цей час переривається на словах: "відкладімо нині всякі житейські піклування"), вони зупиняються на амвоні і, повернувшись обличчям до віруючих, моляться за патріархів, за митрополитів, за архиєпископів, за правлячого архиєрея, за священство, за чернецтво, за будівничих храму, за присутніх православних християн і повертаються через Царські врата у вівтар. Чесні дари ставляться на престіл на розгорнутому антимінсі і покриваються "воздyхом", після чого Царські врата зачиняються і закриваються завісою; співці ж тим часом закінчують херувимську пісню. Перенесення дарів з жертовника на престіл називається великим входом і знаменує собою урочисте шестя Ісуса Христа на вільні страждання і хресну смерть. Віруючі у цей час повинні стояти з нахиленою головою і молити Господа пом'янути їх і всіх близьких у Царстві Його; при словах священика: "Вас і всіх православних християн нехай пом'яне Господь Бог..." потрібно впівголоса сказати: "І священство твоє нехай пом'яне Господь Бог у Царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків".
ЗАКОН БОЖИЙ
