У царювання Нумеріана (283-284) правитель міста Егеї Феодор післав своїх воїнів розшукувати християн. Він вимагав від них зректися Христа, забути, що Він, їхній Спаситель і пішов на смерть заради людей. Тих християн, хто стояв до кінця, катували й страчували.
Був схоплений мучителями й юнак-християнин Фалалей. Вродливий, з білявим волоссям, зустрів лише вісімнадцяту весну. Хлопця поставили перед нечестивим судилищем у храмі Адріана. Глянувши на нього й здивувавшись красі його, ігемон звернувся до Фалалея: «Скажи нам, юначе, якої ти віри, з якого роду, хто твої батьки і як тебе звуть?» «Я - християнин, ім'я моє - Фалалей, родом з Лівана, батько мій, на ім'я Берукій, був воєводою; матір мою звати Ромілія; маю ще брата... саном іподиякона; навчився лікарського мистецтва у лікаря Макарія... Роби зі мною, що хочеш, бо годиться мені вмерти за Христа, небесного Бога, Спасителя мого... Він допоможе мені витерпіти муки до кінця».
Ігемон Феодор наказав двом катам, Олександру й Астерію, просвердлити ноги юнака й підвісити його на мотузці вниз головою. Та в мучителів, за промислом Божим, розплющилися душевні очі, й вони, замість святого, просвердлили й підвісили дерево.
Пам'ять - 2 червня (н.ст.).
Був схоплений мучителями й юнак-християнин Фалалей. Вродливий, з білявим волоссям, зустрів лише вісімнадцяту весну. Хлопця поставили перед нечестивим судилищем у храмі Адріана. Глянувши на нього й здивувавшись красі його, ігемон звернувся до Фалалея: «Скажи нам, юначе, якої ти віри, з якого роду, хто твої батьки і як тебе звуть?» «Я - християнин, ім'я моє - Фалалей, родом з Лівана, батько мій, на ім'я Берукій, був воєводою; матір мою звати Ромілія; маю ще брата... саном іподиякона; навчився лікарського мистецтва у лікаря Макарія... Роби зі мною, що хочеш, бо годиться мені вмерти за Христа, небесного Бога, Спасителя мого... Він допоможе мені витерпіти муки до кінця».
Ігемон Феодор наказав двом катам, Олександру й Астерію, просвердлити ноги юнака й підвісити його на мотузці вниз головою. Та в мучителів, за промислом Божим, розплющилися душевні очі, й вони, замість святого, просвердлили й підвісили дерево.
Пам'ять - 2 червня (н.ст.).