8 липня Православна церква шанує пам'ять муромського святого подружжя Петра і Февронії, що жили на рубежі XII‑XIII століть. Їх шлюб є зразком християнського шлюбу. Святі Петро і Февронія шанувалися на Русі як заступники подружньому життю; вважалося що вони своїми молитвами зводять небесне благословення на подружні пари.

“Біжать у Почаїв стежки та дороги…“,— співається у відомій церковній пісні. Справді, до Свято-Успенської Почаївської Лаври стікається багато доріг і стежок – дороги розпуки, болю, хвороб, страждань… Люди залишають біля стіп Божої Матері свої біди, а повертаються зі святої обителі вже іншими дорогами – спокою, полегшення, витривалості, сили, надії.



Свою дорогу до Почаєва знайшло і Львівське православне молодіжне братство Пресвятої Богородиці на честь ікони Її “Нев’янучий Цвіт”, а також деякі викладачі та студенти Львівської православної богословської академії, організовані головою братства Лозинським Назарієм. 28 травня 2011 року Божого, у Неділю 6-ту після Пасхи з благословення митрополита Львівського і Сокальського Димитрія братчики і сестрички вирушили до української святині.

19-21 лютого у актовій залі Київської православної богословської академії УПЦ КП проходить ІХ Всеукраїнський з’їзд православної молоді. Від Львівсько-Сокальської єпархії у З’їзді беруть участь голова Львівського православного молодіжного братства Пресвятої Богородиці на честь ікони Її “Нев’янучий Цвіт”, викладач ЛПБА Назарій Лозинський та студент 2 курсу ЛПБА Григорій Кот.

У людей, що приходять у храм вперше, нерідко складається враження про церкву як про «збори жінконенависників». Часто розповідають такого роду історії: «Чоловікові моєму ні разу ніхто в Церкві не зробив зауваження. А я як зайду, так і хрещуся неправильно, і стою не так, і свічки не так запалюю і не туди ставлю, і одягнена не по формі, і вираз обличчя у мене неналежний ».

10 грудня 2010 року у Львівській православній богословській академії з благословення Високопреосвященнішого Димитрія митрополита Львівського і Сокальського пройшов літературний вечір, присвячений двом ювілеям, які цього року святкувала Україна – 25-літтю з дня смерті поета Василя Стуса та 80-літтю з дня народження письменниці та поетеси Ліни Костенко.
Літературний вечір організувала ЛПБА спільно із Львівським православним молодіжним братством Пресвятої Богородиці на честь ікони Її “Нев’янучий Цвіт”.

Хто, навіщо і по якому праву розписується за всіх, висловлюючи «одобрямс» безпечному сексу? Відповідь на це запитання вдалося знайти не одразу. Рекламні щити у Луцьку належать київській фірмі «Біг-борд». Її директор із нотками глузування у голосі (о, ці відсталі провінціали! Вони щось мають проти сексу?) заявив: це соціальна реклама, висить не тільки у вас, а по всій Україні на замовлення... ООН. Прошу зі своїми претензіями звертатися туди.

Чому так важко, та ба майже не можливо сьогодні серед навали інформаційного сміття, закоренілих суспільних штампів та примарних ідолів дослухатись до голосу серця. До голосу того справжнього, ким Ти є… Невже воно радіє з того, що Ти так легко віддаєш себе не поталу нечистому, так легко зраджуєш своїй суті та залишаєшся глухим до його крику..? Певно, що ні.. Болить душа, розбиваються мрії, гасне віра.. Хіба це варте якогось міфічного задоволення? За що до себе така ненависть? Так, до себе самого.., свідомо відмовляючись пізнати себе справжнього. Того, що дано Тобі по суті людській Богом. Пізнати щастя бути коханим.. Пізнати дар кохання.. Того кохання, яке заставляє серце битись вдвічі швидше, дозволяє відчувати силу всесвіту в собі, відкриває всі можливості перед тобою, яке рухає цей світ...

Сучасні програми статевого виховання, засоби масової інформації, маститі сексологи в один голос твердять: секс - природна функція організму, людина повинна займатися ним виключно заради задоволення, і дітородіння зовсім не обов’язково розглядати як сенс і кінцеву мету інтимних стосунків чоловіка і жінки. Молодь учать “не соромитися себе”, оскільки стриманість нібито шкодить здоров’ю, розвиває небажані психологічні комплекси, робить людину скутою, скованою, або, навпаки, агресивною. Слово “відповідальність” в таких міркуваннях стає зайвим. Хлопцям і дівчатам наполегливо рекомендують користуватися протизаплідними засобами - цим і обмежується турбота про їхнє “репродуктивне здоров’я”. І нікому подумати про те, що, відокремлюючи секс від любові, від дітородіння, від поняття “сім’я”, ми обкрадаємо і нашу молодь, і себе самих.

Бог створив нас,людей,за образом і подобою Своєю,дав нам розум, волю і безсмертну душу для того, щоб, пізнаючи Бога й уподібнюючись Йому, ми ставали усе кращи ми і добрішими, все більше удосконалювалися й успадкували вічне блаженне життя з Богом.
Тому існування людини на землі має глибокий сенс, велике призначення і високу мету.

Христос говорив: «Не мир Я прийшов принести, але меч», а ще - «Як Мене світ зненавидів, так і вас зненавидить». Християнин покликаний в певной мірі до конфронтації зі світом. Як поєднати це з прагненням до кар'єри, благополуччя? Як підготувати дітей до цього, не виховавши з них похмурих всеосуджуючих фанатиків, і не відштовхнувши їх від Церкви?

3 жовтня 2010 року Божого, з благословення Преосвященного Димитрія, митрополита Львівського і Сокальського, до Здолбунова відправилась делегація братчиків на чолі з Секретарем Львівського православного молодіжного братства Пресвятої Богородиці на честь ікони Її "Нев’янучий Цвіт" Юрієм Браніцьким.

Людині властиво помилятися. Як часто ми називаємо друзями тих, хто друзями не є. Як важко зустріти на цій землі справжнього друга, і яка це праця - зберегти і примножити справжню дружбу! Пропонуємо читачеві поміркувати про це разом з філософом Іваном Ільїним. Перед нами - фрагмент його книги «Співаюче серце».