Ти кажеш: "Я люблю Бога і маю Духа Святого". Однак досліди уважно, чи це насправді так? Чи відданий ти Господу вдень і вночі? Якщо маєш таку безперервну любов - ти чистий. Проте замислись, коли до тебе приходять земний клопіт та всілякі лихі та лукаві помисли, чи справді тоді ти не схильний перед злом, і чи захоче тоді душа твоя любити Бога і бути цілком відданою Йому? Адже мирські помисли, розважаючи помисли розум мирськими і тлінними предметами, перешкоджають людині любити Бога і завжди думати про Нього.
Буває, що нетямуща людина розпочинає молитву, стає навколішки - і її розум досягає спокою. І якою мірою вона підкопує стіну злоби та заглиблюється під неї, такою мірою і руйнується стіна так, що людина поступово досягає духовного збагачення і мудрості. Але цього ступення не досягають ані сильні світу цього, ані вчені, ані письменники...
Духи злоби зв'язують занепалу душу ланцюгами пітьми, через те вона не в змозі ані любити Господа, скільки бажає, ані вірувати, скільки б хотіла. Бо від часу падіння першої людини спротив добру укорінився в нас явно і таємно.

Поважай кожну людину. Вмій побачити в ній Христа. Будь чуйним до ближнього, бо він - твій брат. "Хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить" (1 Ів. 4, 20).

Думай добре про всіх. Погано не думай ні про кого. Старайся навіть у найгіршій людині знаходити що-небудь добре. "Малодушних підбадьорюйте, підтримуйте безсилих, супроти всіх будьте терплячі" (1 Сол. 5, 14).

Один шукач прийшов до старця і сказав:
- Я хочу знайти шлях до Бога. Допоможи мені!
Той пильно поглянув на нього і запитав:
- Скажи мені спершу, чи любив ти кого-небудь?
- Я не цікавлюся світськими справи, любов'ю та іншими. Я хочу прийти до Бога!
- Подумай, будь ласка, ще раз чи любив ти у своєму житті жінку, дитину або когось іншого?
- Я ж вже сказав тобі, що я не звичайний мирянин. Я хочу пізнати Бога. Тому останнє мене не цікавить.
Очі старця сповнилися глибоким сумом, і він відповів шукачеві:
- Тоді це не можливо. Спершу тобі варто пізнати, як це, по-справжньому любити кого-небуть. Це і буде першою сходинкою до Бога. Ти запитуєш мене про останню сходинку, а сам ще не ступив на першу.

"Те, що мільйони людей живилися Його іменем, що золотом вималювали Його лик і виголошували Його слова під мармуровими куполами - все це не свідчить про повагу до правди цієї Людини. Не можна повірити Його слову на підставі сили, яка з Нього виринула. Його слово істинне лише тоді, коли воно беззахисне. Його сила - це бути позбавленим сили, бути слабким, бідним: бути беззахисним через свою Любов, ослабленим через свою Любов, бідним через свою Любов. Такою є постать найбільшого Царя людства, єдиного Владики, якии покликав своїх підданих поодинці, на ім'я, тихим голосом годувальниці. Світ не міг Його почути. Світ слухає тільки тоді, коли є галас або насильство. Любов - це цар, позбавлений сили. Бог - це людина, яка мандрує поза захід дня".

1. Грішника направити.
2. Нерозумного навчити і допомогти пізнати правду.
3. Ближньому добру пораду дати.
4. Засмученого втішити.
5. Особисту кривду терпляче зносити.
6. Заподіяну кривду щиросердно простити.
7. За живих і мертвих молитися.

1. Голодного нагодувати.
2. Спраглого напоїти.
3. Нагого одягнути.
4. Подорожнього прийняти і нагодувати.
5. Недужого відвідати.
6. Ув'язненого у в'язниці відвідати.
7. Померлого поховати.

Бідолашний та гідний співчуття той, хто далекий від любові. Він проводить свої дні у сонній маячні. І хто не стане плакати про ту людину, котра далека від Бога, позбавлена світла і живе у темряві? Бо скажу вам, брати: у кому немає любові Христової, той ворог Христу. Правдиво сказано, що той, хто ненавидить брата свого - людиновбивця (Ін. 3:15), і в пітьмі ходить (2:11), і потрапляє в тенета різноманітних гріхів.
У кому немає любові, той негайно дратується, скоро гнівається, швидко розпалюється ненавистю. У кому немає любові, той радіє про неправду інших, не співчуває тому, хто падає, не подає руку лежачому, не дає поради засмученому, не підтримує того, хто вагається. У кому немає любові, той засліплений розумом, той товариш дияволу, винахідник усякого лукавства, причина сварок, той друг злослівних, співбесідник донощиків, порадник тих, хто ображає, наставник заздрісників, робітник гордощів, ємність для пихи. Словом, хто не придбав любові, блукає манівцями і не знає, що в пітьмі ходить.

- Чи справді у кожного з нас в цьому світі тільки одна половинка, яку ми повинні знайти?
- Я думаю, що «єдина половинка» - красивий міф. Цей міф був описаний у Платона в «Бенкеті», коли кілька людей говорять про любов, і один зі співрозмовників розповідає легенду про андрогіна: колись люди складалися з двох начал - чоловічого і жіночого, а потім Бог їх роз'єднав, і тепер ці «половинки» шукають одна одну.

Для того, щоб викласти усю глибину і багатогранність християнського вчення про любов, показати властивості новозавітної любові, плоди, якими вона рясно нагороджує тих, хто в ній вдосконалюється, недостатньо одних лише теоретичних, відірваних від життя міркувань. Свята Христова Церква має цілий сонм духоносних мужів, життя яких може служити прикладом того, як істинна духовна любов перероджує усю природу людини і приводить до єднання з Богом. І першими серед них, безперечно, є улюблений ученик Христовий, св. ап. і єв. Іоан Богослов, справедливо названий апостолом любові. Нерідко св. Іоана зображають у вигляді смиренного і покірного юнака неземної краси, з ніжними рисами, з печаттю повного спокою на чолі. Без сумніву, що така уява про апостола Іоана грунтується на одній з особливостей його вчення, - вчення про любов. Любов'ю сповнені усі його писання, любов золотою ниткою проходить через все його життя.

Молодим властиво страждати від незадоволених бажань. А літнім - від того, що їхні бажання здійснилися. Ті самі бажання, які у них були в молодості.
Якщо ти ще молодий, то друге з цих тверджень може здатися тобі дивним. Давай поговоримо про це детальніше.
Поки людина молода, вона переконана в тому, що її мрії і бажання - це щось, без чого вона не зможе бути щасливою.
Але ви знаєте, що сказав один мудрий чоловік? «Бійтеся мріяти: ваші мрії можуть здійснитися».
Дійсно, разом з даром свободи людині дана дивовижна здатність - домагатися бажаного. Людина може багато чого зробити зі своїм життям, з самим собою. І бажання, намір - це та сила, яка приводить в дію виконання певних сценаріїв нашого життя.
Наші бажання виконуються набагато частіше, ніж ми думаємо. Якщо нам здається, що наші бажання не виконуються, швидше за все, ми просто розглядаємо не весь набір наших бажань і не враховуємо якесь інше наше бажання, яке перешкоджає виконанню першого.

Не забував про маленьку білу ковдрочку, що зігрівала його ще в колисці. Хоч і стала майже непридатною для використання, проте й далі йому слугувала.
Якщо ж не було змоги тримати її коло себе, хлопчик намагався, щоб цей малий домотканий прямокутник принаймні лежав на видноті.
Складена або скручена, ковдрочка клалася у барвистий наплічничок, відтак супроводжувала хлопчика навіть до початкової школи. Ця ковдрочка стала моєю невідлучною білою тінню.

«Досить! Маю їх направду досить!»
Усі в Небі затамували подих. Ніхто досі не бачив Ісуса таким розгніваним. Це Він громоподібним голосом виявив Свій Божий гнів.
«Упродовж 33 років Я був серед людей, казав їм не раз, що діла у тисячу разів важливіші за слова. Тому мене розіп’яли. Усіляко пояснював, що не за словами і не за обрядами можна пізнати моїх учнів, а за прояв любови. Однак майже ніхто цього не зрозумів! Виголошують палкі проповіді, співають величальні гімни, беруть участь у зворушливих богослужіннях, але чинять так мало!»