Бути християнином, в якомусь відношенні, дуже просто. Християнин - це учень і друг Христовий. Ці поняття суміжні, але є між ними і відмінність. З одного боку, ми учні Христові, Його послідовники, і ми повинні вчитися від Нього через Євангеліє тому, у що Він вірить, того, чого Він вчить.Я не даремно вжив вираз "у що Він вірить". Одного разу в Москві, на сходах готелю "Україна", молодим офіцером мені було поставлено питання:
- Добре. Ви вірите в Бога, а Бог, у що Він вірить?
- Бог вірить у людину, - відповів я йому. Це дуже важливий момент у християнському житті: разом з Богом вірити в людину, починаючи з себе самого. Христос недаремно нам говорить, що ми повинні любити себе самих і ближнього, як самих себе.
У чому полягає покаяння? Людина, яка відвернулася від Бога чи жила собою, раптом або поступово розуміє, що її життя не може бути повним в тому вигляді, в якому вона його переживає. Покаяння полягає в тому, щоб обернутися обличчям до Бога. Цей момент початковий і рішучий. Коли ми раптом міняємо курс, і замість того, щоб стояти спиною або боком по відношенню до Бога, по відношенню до правди, по відношенню до свого покликання, ми вже зробили перший рух, ми звернулися до Бога.
Духовний отець так само, як простий, звичайний, пересічний священик, повинен бути в змозі бачити в людині невід'ємну красу образу Божого, хоча це може даватися, часом, зусиллям, вдумливістю, побожним ставленням до того, хто до нього приходить. Якщо навіть людина пошкоджена гріхом, духовний отець повинен в ній бачити ікону, яка постраждала або від умов життя, або від людської недбалості або блюзнірства: бачити в ній ікону і благоговіти перед тим, що залишилося від цієї ікони, і тільки заради тієї божественної краси, яка в ній ще присутня, працювати над тим, щоб усунути все те, що спотворює цей образ Божий.
Я хотів би спочатку визначити слово "духовність", тому що зазвичай, говорячи про духовність, ми маємо на увазі певні релігійні вираження нашого духовного життя, такі, як молитва, як подвижництво. Це стає зрозуміло з святоотцівських книг, як, наприклад, книги Феофана Затворника. Говорячи про духовність, як мені здається, треба пам'ятати, що духовність полягає в тому, що в нас діє Святий Дух. І те, що ми називаємо духовністю, зазвичай - це таємничий прояв дії Духа Святого.