5 жовтня. Сьогодні почалось моє життя, хоч мої батьки про це поки що не знають. Я дівчинка, у мене буде русяве волосся і голубі очі. Все вже визначено, навіть те, що я буду любити квіти.
19 жовтня. Дехто вважає, що я ще не людина. Але я справжня людина, також як маленька крихта хліба все ж таки є справжнім хлібом. Моя мама є, і я також є.
23 жовтня. Я вже вмію відкривати рот. Подумати тільки, через рік я навчусь сміятись, а потім і говорити. Я знаю, що моїм першим словом буде «мама».

Згідно з даними біології, життя людини починається з моменту злиття мембран статевих клітин її батьків. Вона є людиною – індивідуальною і неповторною – на кожному етапі внутрішньоутробного розвитку, вже маючи в зачатковій формі всі властивості дорослої особи. Тому не існує принципової різниці між вбивством ще не народженої та вбивством вже народженої людини. Згідно з даними медицини (зокрема, результатами ультразвукових досліджень та внутрішньоутробних оптичних зйомок), дитина, яку абортують, зазнає таких самих страждань, як і доросла людина, яку тортурами доводять до смерті.

Пройдений нашим народом шлях будівництва незалежної держави вимагає того, щоб ми не тільки згадали свої здобутки, але й замислилися над тими проблемами, виклик яких Церква не має права оминути мовчанням. На нашу думку до них належать проблеми зміни і викривлення світогляду та поступової втрати значною частиною наших співгромадян розуміння цінності життя людини протягом всього часу її фізичного буття – від моменту зачаття і до природної смерті.

Кожне людське життя має право на існування від початку до природного кінця. Це право є абсолютне, не підлягає жодній владі, приватній чи суспільній. Право на життя базується на самому житті, тобто на Бозі. Бог кличе до існування. Жодна людина не може вирішувати, може інша особа продовжувати свою життєву мандрівку чи не може. Кожне людське життя має в Божому задумі окреме покликання, яке ніколи не є ізольованим, а має значення також для інших людей.

Глибокі роздуми про людину підводять до висновку, що її не можна сприймати лише як складне поєднання біологічних та фізіологічних функцій. Очевидно, що в основі лежить духовне начало, виявом якого є розум, самосвідомість, внутрішня свобода, і яке водночас зумовлюється надприродним відношенням людини до Бога. Отже, людина становить собою духовно-тілесну єдність. А тому будь-яка дія на тіло – це дія спрямована на саму особу.

Батьки мають усвідомити, що життя людини починається з моменту її зачаття…
Одного разу вночі за зволенням Божим мені довелося пережити страшне видіння. Після цього я зрозумів, що таке аборти! Була ніч на вівторок Світлої Седмиці. Як завжди, я запалив дві свічки… за тих, що страждають душевно і тілесно — і за живих, і за померлих. І ось о дванадцятій ночі, промовляючи Ісусову молитву, я побачив велике поле, огороджене муром. Поле було засіяне пшеницею, паростки ледве сходили.