Перевіряй самого себе щоденно: що ти посіяв в рахунок майбутнього віку, пшеницю чи терен? Дослідивши себе, готуйся до виправлення на наступний день і таким чином все життя проводи. Якщо погано проведений був день нинішній, так що ти ні молитви порядно Богові не приніс, ні не сокрушився серцем жодного разу, ні не упокорився в думці, ні милостині чи милосердя нікому не вчинив, ні не простив винного, ні не стерпів образи, навпаки ж, не стримався від гніву, не стримався в словах, їжі, питті, або в нечистих думках розум свій тримав, все це розглянувши за совістю, засуди себе і намірся наступного дня бути уважнішим у доброму та обережнішим у злому.

1 Що значить чернець? - Той, хто відрікся від земного життя.

2 Що значить мирська людина? - Та, яка відреклася від Небесного життя.

3 Хто є істинний монах? - Той, хто відрікся від поганих думок.

4 Що є мирське життя? - Перебування в суєті.

До уваги читачів Православного молодіжного веб-порталу hram.lviv.ua підбірка цитат з офіційних сторінок у соціальних мережах hram.lviv.ua з часу заснування по лютий 2013 року Божого.

Хто віддаляється від світла не шкодить ніскільки світлу, а самому собі дуже багато, поринаючи у тьму; так і звиклий нехтувати Всемогутньою силою, їй не шкодить ніскільки, а самому собі завдає крайньої шкоди. Бог і погрожує нам покараннями, і часто посилає їх - не для того, щоб помститися за Себе, але щоб нас притягнути до Себе. Бо і лікар не нарікає і не ображається на образи від хворих, але всіляко намагається зупинити їх безчинства, маючи на увазі не свою, а їх користь; і якщо вони покажуть хоч трохи розсудливості, він радіє і веселиться, і тим сильніші призначає ліки, не для того, щоб помститися їм за колишнє, але щоб зробити більше користі і довести їх до повного видужання. Так і Бог, коли ми впадемо в крайнє безумство, і говорить і робить все не з помсти за колишнє, але бажаючи позбавити нас від недуги, в чому можна переконатися і за допомогою здорового глузду.
Святий Іоан Золотоустий

Чому всілякий миттєвий порух серця до гріха вважається гріхом і негайно карається? - Тому що гріх у малому являється задатком гріха у великому. Бо душа людська є проста істота і один миттєвий порух серця до гріха вже є гріхом. Отож, оскільки всілякий малий гріх веде до великого, то він і карається в самому початку і повинен бути знищеним.

Не живе Господь у серці в якому панує жадібність, пристрасть до земних благ, до земних насолод, до грошей. Доведено на досвіді і пізнається щодня, що в тому серці живе жорстокосердя, гордість, зарозумілість, презирство, злоба, мстивість, заздрість, скупість, метушливість і марнославство, злодійство, обман, лицемірство і притворство, хитрість, улесливість і плазування, блуд, сквернослів'я, буйство і зрада, клятвопорушення.

Хочу розповісти вам про одного англійця... Не знаю, чи цікавляться сучасні англійці подібними питаннями... Так от, одного разу сидів цей англієць і пильно дивився у вікно. Раптом він каже:
- Тепер мені це зрозуміло...
- Що тобі зрозуміло? - Запитала його дружина.
- Тепер мені зрозуміло, - сказав він, - як наші тіла після загального воскресіння мертвих будуть прозорі.
- Чому ж це тобі стало зрозуміло? - Запитала його дружина.

Хто не вважає себе грішником, того молитва не приймається Господом. Ти скажеш, що деякі отці писали про те, що таке душевна чистота, що таке здравіє, що таке безпристрасність, що таке споглядання. Вони писали не для того, щоб ми очікуючи цього домагалися передчасно, бо написано, що "не прийде Царство Боже помітно" (Лк. 17:20). І хто так вважає, ті придбали собі гордість і падіння. А ми приведемо серце в порядок справами покаяння і життям приємним Богові. Господнє ж прийде само собою, якщо місце в серці буде чисте і неосквернене. Якщо шукати високих Божих дарувань, то це не схвалюється Церквою Божою; ті хто прийняли це набували собі гордість і падіння. Це не ознака того, що людина любить Бога, але душевна хвороба.
Преподобний Ісаак Сирін

Одна з причин внутрішньої самотності - це звичка осуджувати. Можна сказати, що самотність і осудження - це споріднені недуги душі. Той, хто судить іншого, де б він не опинився, завжди буде незадоволений своїм оточенням. Йому здається, що його претензії до ближніх справедливі і незаперечні. Але це, звичайно, помилка. Людина, що дивиться на ближнього крізь призму осудження, бачить його немов у кривому дзеркалі, абсолютно не таким, який той є насправді. Це дзеркало навіть і хороше може перетворити на недоліки. Як з цим боротись? Святі Отці дають просте правило: потрібно думати, що Закон Божий створений особисто для мене. Мені - не можна, ближньому - можна. Це один з головних законів духовного життя, і якщо ми приймемо його всім серцем, то отрута осудження не зможе потрапити в наші душі.

Хто побожний і боголюбивий, — нехай утішиться з цього величного і світлого свята. Хто розумний слуга, — нехай весело ввійде в радість Господа свого. Хто потрудився постом, нехай отримає нагороду тепер. Хто від ранньої години став до праці, нехай одержить сьогодні справедливу плату. Хто по дев'ятій годині прийшов, нехай святкує з подякою. Хто по дванадцятій годині прибув, нехай не тривожиться, бо втрати ні в чому не матиме він. А хто не встиг і на третю годину, нехай приступить без вагання. І хто прибув лише на п'яту годину, нехай не боїться спізнення. Бо — Милосердний Владика. Він приймає останнього, як і першого. Він заспокоює однаково, чи хто спізнився, чи хто працює від ранку. І останнього милує; і про першого дбає; і тому дає, і цього обдаровує. І діла Він приймає, і наміри вітає; і зроблене шанує, і думку Він хвалить.

1. Яке життя найкорисніше? - Віддане Богу.
2. Чим перемагається ненависть? - Любов'ю.
3. Чим перемагається гордість? - Смиренням.
4. Чим перемагається похіть? - Чистотою серця.
5. Як набувається смиренність? - Відмовою від самого себе.
6. Як набувається Любов? - Жертовністю.
7. Як набувається чисте серце? - Увагою до своїх думок.

Славетний ієрарх, великий подвижник і духовний письменник Православної Церкви, причислений до лику її святих, навчає, що піст є найдавніше установлення Церкви Божої. Свій початок бере він від праотця Адама, від перших днів людського буття. Як наказ про стримування, піст був першою заповіддю Божою і тим самим став основою законодавства Старозавітної Церкви. «І заповідав Господь Бог людині,— читаємо ми на початку першої біблійної книги Буття,— кажучи: від кожного дерева її саду ти будеш їсти, а від дерева пізнання добра і зла — не їж від нього...» (Бут. 2, 16—17). Згодом, як видно з біблійної історії, багато найважливіших подій у житті як окремих старозавітних праведників, так і всього богообраного народу супроводжувалось одноденними та багатоденними постами.

Святий Гордій, який прийняв мученицьку смерть, повчає нас мужньо сповідувати християнську віру.
Сьогодні за Христову віру не переслідують. То чого ж нам боятися? Хіба що своїх внутрішніх спонукань.
Надто часто віруючі приховують свою приналежність до Христа, боячись людських глузувань і насмішок. Сором, страх, вагання - одвічні ознаки маловірства. Трапляються випадки, коли замовчування є невибачним. Наприклад, в час зустрічі з відвертим поневірянням над вірою. Хтось несвідомий. мислить несвідомо, а інший, догоджаючи йому, приймає вигляд нерозумного, сам без примусу одягає на себе маску невірства. Чи ж так належить чинити християнину? Тож пам'ятаймо, що про це слід відверто і без боязні говорити та жити за правилами святої віри. "Бо серцем вiрують для праведности, а устами сповi­дують для спасiння" (Рим. 10:10).