Кожен православний християнин має своїм обов'язком молитися щоденно, вранці і ввечері, перед їжею і після, перед початком і після завершення усякої справи (наприклад: перед заняттями і після тощо).

Ми називаємося православними християнами, тому що віруємо в Господа нашого Ісуса Христа; віруємо так, як викладено у Символі віри, і належимо до заснованої Самим Спасителем на землі єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви, яка під керуванням Духа Святого незмінно, правильно і славно береже учення Ісуса Христа, тобто належимо до православної Христової Церкви.

Кожен священик у Таїнстві Рукоположення отримує благодатний дар відпускати гріхи. Всякий пастир, котрий перебуває у спілкуванні з Церквою, може приймати сповідь та Богом даною владою прощати гріхи людині, яка в них кається. Тому сповідь у різних священиків ніяк не впливає на дійсність цього Таїнства.

Традиційно єпитимію, тобто духовний послух після покаяння для подолання гріха, на людину покладає священик. Він бачить, яка саме за змістом має бути єпитимія. Якщо людина духовно зріла, вона отримує один послух, якщо новоначальна у вірі - інший. Усе залежить від її готовності виконувати моральний подвиг, особистих якостей та здібностей.

Притча Спасителя про таланти дуже повчальна, i всiм нам треба знати її й завжди пам'ятати про неї. У притчi говориться про рабiв i господаря, який, вiдходячи у далеку країну, доручив їм своє майно. Одному вiн дав п'ять талантiв, другому - два, третьому - один, кожному за його спроможнiстю (Мф. 25, 14-30).

Ситуація із збереженням пам’яток давнього церковного мистецтва у Галичині залишається надзвичайно складною. На жаль, кожного року, ми лише поповнюємо список безповоротно втрачених храмів, ікон та книг. Прикрими є не тільки неспроможність держави забезпечити належну охорону унікальних пам’яток, але й прагматизм духовних середовищ, спрямований швидше на те, щоб «позбутися» проблеми, а не розв’язати її в принципі. Полагодження питань права користування приміщеннями, купівлі земельних ділянок тощо все ж не повинні ставати на перешкоді здоровому глузду і не призводити до того, що освячення хреста під будівництво нового храму стає вироком для історичних будівель, які відображають складну і багатогранну історії української християнської культури.

В окремих випадках священнослужитель може не відразу відпустити гріхи людині, яка сповідається. Якщо гріхи постійно повторюються або є найбільш тяжкими, вони, за рішенням духовника, можуть бути пробачені тільки після виконання особливого послуху - єпитимії.

Ап. Павло пише: "Не схиляйтесь пiд чуже ярмо з невiрними, бо яке спiлкування праведностi з беззаконням? Що спiльного у свiтла з темрявою? Яка згода мiж Христом i Велiаром? Або яка спiвучасть вiрного з невiрним? Або яка сумiснiсть храму Божого з iдолами? Бо ви - храм Бога живого... Тому вийдiть iз середовища їхнього i вiдлучiться, - говорить Господь, - i не доторкайтесь до нечистого, i Я прийму вас. I буду вам Отцем, i ви будете Моїми синами i дочками, - говорить Господь Вседержитель. Отже, улюбленi, маючи такi обiтницi, очистьмо себе вiд усякої скверни плотi i духу, творячи святиню в страховi Божiм" (2 Кор. 6, 14 - 7, 1).

Вітаємо з Днем народження модератора сайту hram.lviv.ua АРТУРА та бажаємо йому здоров'я, радості, терпеливості та Божого благословення

Як і в багатьох обставинах, що трапляються у житті людини, тут потрібно дотримуватися так званої «золотої середини».

Навколо голів Спасителя, Божої Матері, святих угодників та угодниць Божих на іконах і картинах зображується сяйво чи світле коло, яке називається німбом.

На іконах ми зображуємо також і святих людей чи угодників Божих. Так ми їх називаємо тому, що вони, живучи на землі, догодили Богу своїм праведним життям. А тепер, перебуваючи на небі з Богом, вони моляться за нас Богу, допомагаючи нам, усім, хто живе на землі.
Святі мають різні назви: пророки, апостоли, мученики, святителі, преподобні, безсрібники, блаженні і праведні.
Пророками ми називаємо тих святих Божих, які за натхненням Святого Духа передбачали майбутнє, і переважно про Спасителя; вони жили до пришестя Спасителя на землю.