На іконах ми зображуємо також і святих людей чи угодників Божих. Так ми їх називаємо тому, що вони, живучи на землі, догодили Богу своїм праведним життям. А тепер, перебуваючи на небі з Богом, вони моляться за нас Богу, допомагаючи нам, усім, хто живе на землі.
Святі мають різні назви: пророки, апостоли, мученики, святителі, преподобні, безсрібники, блаженні і праведні.
Пророками ми називаємо тих святих Божих, які за натхненням Святого Духа передбачали майбутнє, і переважно про Спасителя; вони жили до пришестя Спасителя на землю.
Апостоли - це найближчі учні Ісуса Христа, яких Він під час Свого земного життя посилав на проповідь; а після зішестя на них Святого Духа вони проповідували по всіх країнах християнську віру. їх спочатку було дванадцять, а потім - ще сімдесят.
Двоє з апостолів, Петро і Павло, називаються первоверховни-ми, оскільки вони більше за інших потрудились у проповіді Христової віри.
Чотири апостоли: Матфей, Марк, Лука та Іоан Богослов, що
написали Євангеліє, називаються євангелістами.
Святі, які подібно до апостолів поширювали віру Христову в різних місцях, називаються рівноапостольними, як, наприклад: Марія Магдалина, першомучениця Фекла (Текля), благовірні царі Константин і Єлена, благовірний князь київський Володимир, св. Ніна, просвітителька Грузії та ін.
Мученики - ті християни, які за віру в Ісуса Христа прийняли жорстокі муки і навіть смерть. Якщо ж після зазнаних ними тортур вони помирали мирно, то їх ми називаємо сповідниками.
Перші, хто постраждав за Христову віру, були: архидиякон Стефан і св. Фекла (Текля), і тому вони називаються першому-чениками.
Ті, хто помер за святу віру після особливо важких (великих) страждань, яких зазнавали не всі мученики, називаються великомучениками, як, наприклад: св. великомученик Георгій (Юрій), святі великомучениці Варвара і Катерина та інші.
Сповідники, яким мучителі писали на обличчі лайливі слова, називаються начертанними.
Святителі - єпископи чи архиєреї, що догодили Богу своїм праведним життям, як, наприклад: св. Миколай чудотворець, св. Алексій (митрополит Московський) та ін.
Святителі, що зазнали мук за Христа, називаються священному чениками.
Святителі Василій Великий, Григорій Богослов та Іоан Золотоустий називаються вселенськими учителями, тобто учителями християнської Церкви.
Преподобні - праведні люди, які йшли від світського життя і догодили Богу, не вступаючи у шлюб, перебуваючи в пості і молитві, живучи в пустелях та монастирях, наприклад: Сергій Радонезький, Серафим Саровський, преподобна Анастасія та інші.
Преподобні, які перетерпіли муки заради Христа, називаються преподобномучениками.
Безсрібники служили ближнім безкорисливо, тобто без ніякої плати зціляли хвороби, як тілесні, так і душевні, як, наприклад: Косьма і Даміан, великомученик і цілитель Пантелеймон та інші.
Праведники провадили праведне, угодне Богу життя, живучи подібно до нас у світі, будучи сімейними людьми, наприклад, св. праведні Іоаким і Анна та ін.
Перші праведники на землі: родоначальники (патріархи) людського роду, називаються праотцями, як, наприклад: Адам, Ной, Авраам та ін.
Святі мають різні назви: пророки, апостоли, мученики, святителі, преподобні, безсрібники, блаженні і праведні.
Пророками ми називаємо тих святих Божих, які за натхненням Святого Духа передбачали майбутнє, і переважно про Спасителя; вони жили до пришестя Спасителя на землю.
Апостоли - це найближчі учні Ісуса Христа, яких Він під час Свого земного життя посилав на проповідь; а після зішестя на них Святого Духа вони проповідували по всіх країнах християнську віру. їх спочатку було дванадцять, а потім - ще сімдесят.
Двоє з апостолів, Петро і Павло, називаються первоверховни-ми, оскільки вони більше за інших потрудились у проповіді Христової віри.
Чотири апостоли: Матфей, Марк, Лука та Іоан Богослов, що
написали Євангеліє, називаються євангелістами.
Святі, які подібно до апостолів поширювали віру Христову в різних місцях, називаються рівноапостольними, як, наприклад: Марія Магдалина, першомучениця Фекла (Текля), благовірні царі Константин і Єлена, благовірний князь київський Володимир, св. Ніна, просвітителька Грузії та ін.
Мученики - ті християни, які за віру в Ісуса Христа прийняли жорстокі муки і навіть смерть. Якщо ж після зазнаних ними тортур вони помирали мирно, то їх ми називаємо сповідниками.
Перші, хто постраждав за Христову віру, були: архидиякон Стефан і св. Фекла (Текля), і тому вони називаються першому-чениками.
Ті, хто помер за святу віру після особливо важких (великих) страждань, яких зазнавали не всі мученики, називаються великомучениками, як, наприклад: св. великомученик Георгій (Юрій), святі великомучениці Варвара і Катерина та інші.
Сповідники, яким мучителі писали на обличчі лайливі слова, називаються начертанними.
Святителі - єпископи чи архиєреї, що догодили Богу своїм праведним життям, як, наприклад: св. Миколай чудотворець, св. Алексій (митрополит Московський) та ін.
Святителі, що зазнали мук за Христа, називаються священному чениками.
Святителі Василій Великий, Григорій Богослов та Іоан Золотоустий називаються вселенськими учителями, тобто учителями християнської Церкви.
Преподобні - праведні люди, які йшли від світського життя і догодили Богу, не вступаючи у шлюб, перебуваючи в пості і молитві, живучи в пустелях та монастирях, наприклад: Сергій Радонезький, Серафим Саровський, преподобна Анастасія та інші.
Преподобні, які перетерпіли муки заради Христа, називаються преподобномучениками.
Безсрібники служили ближнім безкорисливо, тобто без ніякої плати зціляли хвороби, як тілесні, так і душевні, як, наприклад: Косьма і Даміан, великомученик і цілитель Пантелеймон та інші.
Праведники провадили праведне, угодне Богу життя, живучи подібно до нас у світі, будучи сімейними людьми, наприклад, св. праведні Іоаким і Анна та ін.
Перші праведники на землі: родоначальники (патріархи) людського роду, називаються праотцями, як, наприклад: Адам, Ной, Авраам та ін.
