Невдовзі після зішестя Святого Духа апостоли Петро й Іоан ішли у храм на молитву о дев'ятій годині, по-нашому – о третій годині дня (година смерті Господа нашого Ісуса Христа). Біля дверей храму, званих Красними, сидів убогий, каліка від народження. Він, простягши до апостолів руку, просив у них милостині.
Апостол Петро сказав йому: "Срібла і золота у мене немає, а що маю, те даю тобі: в ім'я Ісуса Христа Назорея встань і ходи", і, взявши його за праву руку, підняв.
У каліки у ту ж мить зцілилися стопи й коліна, він почав ходити й увійшов разом з апостолами в храм. Багато людей, здивованих цим великим чудом, збіглося у притвор, названий Соломоновим, де були апостоли.
Тут апостол Петро виголосив другу проповідь про воскреслого Господа. Чимало з тих, хто слухав, увірували; таких налічувалось близько п'яти тисяч.
Численні і великі чудеса, які здійснювалися Господом через апостолів і безліч дарів Духа Святого, які подавалися через них, викликали у віруючих благоговійний страх і, разом з тим, радість і веселощі. Вони намагались у всьому виконувати заповіді Христові і жити святим і чистим життям. Віруючі щоденно збирались у храмі і слухали проповіді апостолів, а в недільні дні (початковий день тижня – неділя) збирались у домах для переломлення хліба, тобто для Святого Причастя. Всі вони були з'єднані великою любов'ю, так що у них було ніби одне серце й одна душа. Багато людей продавали свої маєтки і отримані за них гроші приносили апостолам для роздачі убогим. Завжди і за все віруючі дякували Богу. За свою любов і добрі діла вони здобували повагу й любов з боку народу, і число віруючих невпинно зростало.
З часом усі віруючі в Господа Ісуса Христа стали називатися християнами, а вчення і життя за вірою Христовою – християнством.
(Див.: Діян. 2, 42–47; 3; 4; 11, 26).
ЗАКОН БОЖИЙ
Апостол Петро сказав йому: "Срібла і золота у мене немає, а що маю, те даю тобі: в ім'я Ісуса Христа Назорея встань і ходи", і, взявши його за праву руку, підняв.
У каліки у ту ж мить зцілилися стопи й коліна, він почав ходити й увійшов разом з апостолами в храм. Багато людей, здивованих цим великим чудом, збіглося у притвор, названий Соломоновим, де були апостоли.
Тут апостол Петро виголосив другу проповідь про воскреслого Господа. Чимало з тих, хто слухав, увірували; таких налічувалось близько п'яти тисяч.
Численні і великі чудеса, які здійснювалися Господом через апостолів і безліч дарів Духа Святого, які подавалися через них, викликали у віруючих благоговійний страх і, разом з тим, радість і веселощі. Вони намагались у всьому виконувати заповіді Христові і жити святим і чистим життям. Віруючі щоденно збирались у храмі і слухали проповіді апостолів, а в недільні дні (початковий день тижня – неділя) збирались у домах для переломлення хліба, тобто для Святого Причастя. Всі вони були з'єднані великою любов'ю, так що у них було ніби одне серце й одна душа. Багато людей продавали свої маєтки і отримані за них гроші приносили апостолам для роздачі убогим. Завжди і за все віруючі дякували Богу. За свою любов і добрі діла вони здобували повагу й любов з боку народу, і число віруючих невпинно зростало.
З часом усі віруючі в Господа Ісуса Христа стали називатися християнами, а вчення і життя за вірою Христовою – християнством.
(Див.: Діян. 2, 42–47; 3; 4; 11, 26).
ЗАКОН БОЖИЙ
