Перший мученик у вірменському місті Мелітині - святий Полієвкт. Свій земний шлях святий мученик пройшов від імператорського воїна до воїна Христового. У 259-му році римський імператор Валеріан почав нове гоніння на християн. Не будучи хрещеним, Полієвкт привселюдно засвідчив свою віру в істинного Бога. На міській площі святий розірвав царський указ про обов'язкове поклоніння ідолам. Прийнявши мученицьку смерть від язичників, Полієвкт охрестився власною кров'ю. Пам'ять мученика християни почали вшановувати з перших днів після його смерті, а через півстоліття на місці його страждань збудували храм.

Пам'ять- 22 січня (за новим стилем).

Незалежно від обставин чоловік завжди дорікав дружині: «Ти зовсім нічого не розумієш!» Дружина не мала вищої, а лише середню освіту, не цікавилася політикою, не читала газет. Лише опікувалася дітьми, прала, куховарила, доглядала курей, працювала на взуттєвій фабриці.Якщо виникала дискусія у родині, чоловік одразу, не вважаючи за доцільне будь-що з нею обговорювати, стверджував: «Ти нічого не розумієш!»Коли дружина намагалася спільно з ним вирішити важливі питання, що стосувалися грошових витрат, канікул дітей чи успішності їхнього навчання, відповідь чоловіка була завжди тією самою, категоричною: «Ти нічого не розумієш!»

Холод був пронизливий. Пастушки грілися біля вогню. Звістку про народження нового Царя принесли їм світлі постаті з крилами. Вона їх приголомшила. Хотіли Його побачити, вклонитися Йому, а ще попросити у Нього здоров'я та злагоди.Філіп, хлопчина, який віднедавна перебував з пастухами, теж почув звістку від ангелів. Роздумував, який дар віднести Дитяткові у Вифлеєм.Однак якщо всі пастухи мали б піти, то хто пильнуватиме овець? Безперечно, не можна залишити їх без нагляду!
Жоден з пастухів не хотів втратити нагоди побачити новонародженого Царя. Один із них запропонував: нехай залишиться пильнувати овець той, хто приготував найлегший дар.

Двоє сміливих лицарів брали участь у турнірах, ризикованих пригодах, наражаючись на небезпеку. Служили багатьом володарям.Котрогось вечора один із них, споглядаючи іахід сонця, мовив:
«Мені залишається остання пригода».
-Яка?
-Хочу зійти на гору, на якій живе Бог!

Тема покликання стосується кожного з нас особисто. Кожен із нас через своїх батьків отримав від Господа дар життя. Це означає, що ми народилися з Божої любові, що Він хоче, аби ми існували. І кожна людина як витвір Божої любові є неповторною, єдиною; кожна людина має призначення чи якесь особливе запрошення від Господа Бога посісти певне місце в людській спільноті і на тому місці за допомогою всіх інших Господніх дарів терпеливо виконати своє завдання, щоб почути від Нього слова: „Слуго добрий і вірний, у малому ти був вірний ...

“Зимова книжка” – третя в серії християнських читанок, яка вже встигла завоювати визнання й любов у читацьких колах.
Цього разу в збірник увійшли оповідання, казки, вірші, перекази зі Святого Письма, присвячені зимовим християнським святам. Знову до діалогу з маленьким читачем долучилися українські письменники – наші сучасники. Вони намагалися у жвавій художній формі донести до дітей зміст священних подій і християнських свят, поділитися своїм розумінням і досвідом. Тож читанка стала полем безпосереднього спілкування старших братів і сестер з малечею.
Читанка-хрестоматія стане в пригоді на уроках християнської етики, краєзнавства, української літератури в загальноосвітній школі, у недільній християнській школі та гуртках.

Де ще зустрінеш справжнього професора богослів'я, як не на рок-концерті? Глядачі, вороживши, хто ж з рок-зірок першим вийде на сцену, навряд чи думали, що концерт відкриє «піп-зірка» — частий супутник православних рокерів отець Андрій Кураєв. У проміжках між виступами Юрія Шевчука, «Братів Карамазових» і «Воскресіння» в холі ДК «Україна» з'являлася знайома фігура в рясі.

Так склалося (не випадково, а по Промислу), що про найулюбленіших святі ми менше всього знаємо. Йдеться про Божу Матір і про святого Миколая. Упокорювання не шукає показати себе і прославитися. Упокорюванню добре в тіні, тому і «Благословенна між дружинами», і найулюбленіший в Україні святий прожили так, що відомих фактів їх земного життя дуже небагато.
Пам'ять святителя Миколая архієпископа Мир Лікійського чудотворця згадується 19 грудня, а перенесення мощей - 22 травня (за новим стилем).

Преподобний Сава Освященний народився в V столітті, в Каппадокії в побожній християнської сім’ї Іоана та Софії. Його батько був воєначальником. Від’їхавши у службових справах до Александрії, він узяв із собою дружину, а п’ятирічного сина залишив на опіку дядькові. Коли хлопчику йшов восьмий рік, він вступив до монастиря святої Флавіани, що був поблизу. Обдарований хлопчик скоро навчився читати і добре вивчив Святе Письмо. Даремно батьки вмовляли святого Саву повернутися у світ і вступити в шлюб. У 17 років він прийняв чернечий постриг і так досягнув успіху в пості і молитвах, що був удостоєний дару чудотворення.
Пам'ять - 18 грудня.

Пророк Софонія був сучасником пророка Єремії і пророчиці Олдами. Походив він із знатного роду. Пророк жив у царському палаці, проповідував покаяння і допомагав цареві Йосії винищувати ідолопоклонство.
Пророкував про бідування, що йде на мешканців Юдеї та сусідніх меж: Гази, Ашкалону, Криту, на моавитян, аммонитян, ніневітян.
Пам'ять - 16 грудня (нов. ст.)

1.Пам’ятай найважливіше, що твоя невістка не з тобою побралася, а з твоїм сином. Тому дбай про те, щоб вони обоє між собою годилися й любилися, а не про те, щоб невістка лише тобою займалася...

Cвятий пророк Наум - один з 12 малих пророків, родом із селища Елкоша (на думку одних – в Галілеї; інших – в Алкуші, поблизу Мосула). Час його життя - VII ст. до Р. X., приблизно тоді ж діяли пророки Ісая та Михей. Старозавітна книга пророка Наума містить пророкування загибелі асирійського міста Ніневії за беззаконня, руйнування Ізраїльського царства і за хулу асирійського царя Сенахірима на Єгову. Описи є дуже яскравими, немов би пророк там сам і перебував. Особливою величчю вирізняються образи, якими змальовується Господь – ревнитель і месник.
Пам'ять - 14 грудня за новим стилем.